Справа на мільярд: Госпсуд Києва повернув Жовтневий палац у власність держави

Справа на мільярд: Госпсуд Києва повернув Жовтневий палац у власність держави

Господарський суд Києва задовольнив позов заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах Фонду державного майна щодо будівлі Жовтневого палацу.

Про це стало відомо з рішення суду.

Суддя Антон Пукас скасував свідоцтво Федерації професійних спілок України на комплекс площею майже 17,6 тис. кв. м та зобов’язав повернути державі головний корпус і малий зал — 16 тис. 329 кв. м колишнього Інституту шляхетних дівчат.

Це не «націоналізація концертної зали». Це спроба усунути прогалину, яку профспілки створили ще 2007 року: свідоцтво на пам’ятку національного значення було видано без документів, що підтверджували продаж об’єкта державою.

Що саме стоїть на пагорбі

Алея Героїв Небесної Сотні, 1 (Інститутська). Будівлю споруджено у 1838–1842 роках за проєктом Вікентія Беретті як Інститут благородних дівиць. Після 1917 року інститут закрили. У 1930-х тут розміщувалося управління НКВС. У 1952–1958 роках зруйнований комплекс відбудували як Жовтневий палац культури. Нині це Міжнародний центр культури і мистецтв профспілок — один із найбільших концертних залів Києва, що вміщує понад 2 тис. місць.

З 1979 року будівля має статус пам’ятки містобудування та архітектури національного значення. З 1987-го — також пам’ятка історії місцевого значення (тут працював Микола Лисенко). З 2008 року об’єкт внесено до переліку пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації. ФДМУ оцінює комплекс приблизно в 1 млрд гривень.

Як профспілки оформили палац на себе

У 1960 році промислову кооперацію в УРСР ліквідували. Об’єкт безоплатно передали Українській республіканській раді профспілок з балансом. Прокуратура і суд зазначають: це було лише відання, а не право власності. У радянському праві до Конституції УРСР 1978 року профспілкова власність як окрема форма ще не існувала.

18 листопада 1990 року Загальна конфедерація профспілок СРСР договором «закріпила» палац за Федерацією незалежних профспілок України. Через 11 днів Верховна Рада запровадила мораторій на зміну форми державної власності. Після проголошення незалежності закони 1991–1994 років віднесли майно союзного підпорядкування та загальносоюзних громадських організацій до державної власності — «тимчасово, до визначення правонаступників». Правонаступників так і не визначили.

2003 року ФПУ звернулася до Головного управління комунальної власності Києва по свідоцтво. 2006-го управління відмовило, посилаючись на потребу провести інвентаризацію майна профспілок та ухвалити закон про відносини з державою. Тоді ФПУ виграла справу № 39/222. Господарський суд зобов’язав місто оформити комплекс. 28 березня 2007 року видали свідоцтво САВ № 253598 на 17 тис. 597,7 кв. м. 12 вересня його внесли до БТІ. 6 березня 2017 року право «приватної власності» з’явилося в державному реєстрі (реєстраційний номер 1192810880000). За десять днів комплекс передали в господарське відання підприємству ФПУ «Міжнародний центр культури і мистецтв».

Суд прямо зазначив: судове рішення 2006 року не породжує право власності. Воно лише оформлює те, чого у профспілок не було. Окремих правовстановлюючих документів, крім цього свідоцтва, немає. Погодження органу охорони спадщини при відчуженні також відсутнє.

Чому «давність» не спрацювала

ФПУ просила відмовити у позові через сплив позовної давності: Фонд держмайна знав про спір щонайменше з листа 2006 року, тож строк сплив ще 2009-го. Суд відповів, що позов є негаторним. Пам’ятка обмежена в обороті, зі державної власності не вибувала і не могла вибути. Реєстрація за ФПУ — це не позбавлення держави володіння, а перешкода розпоряджатися своїм майном. Такий позов можна подавати, доки порушення триває. Суд послався на практику Великої палати Верховного Суду, зокрема постанову від 4 березня 2025 року у справі № 922/264/24.

Висновки правознавців, які ФПУ долучила до справи, суд оцінив лише як «консультації»: експерт з права не вирішує справу.

Арешт, АРМА і «Комбінат Плюс»

Паралельно палац фігурує в кримінальних провадженнях. ДБР розслідує справу № 62019100000001170 від 20 серпня 2019 року. У жовтні 2022-го актив передали АРМА. У травні 2025 року арешт тимчасово знімали, а 3 червня 2025-го Печерський райсуд наклав його знову — із забороною відчужувати, розпоряджатися і користуватися майном — і знову передав управління АРМА. 9 липня 2025 року АРМА уклала договір управління з ТОВ «Комбінат Плюс». Тобто ще до рішення господарського суду концертний майданчик уже не був «вільною касою» ФПУ: ним формально керував управитель агентства.

Що саме наказав суд

Скасувати свідоцтво від 28 березня 2007 року. Скасувати реєстрацію права ФПУ на весь комплекс — як на 16 тис. 329 кв. м залів, так і на 1 тис. 269 кв. м гаражів та складів. Зобов’язати Федерацію повернути державі в особі Фонду держмайна головний корпус і флігель.

Департамент комунальної власності Києва виступав другим відповідачем, оскільки саме його попередник видав свідоцтво. Мінкульт підтримав позицію держави. АРМА та підприємство МЦКМ — на боці ФПУ як треті особи.

Що буде далі

Поки рішення не набрало законної сили, в реєстрі ще може залишатися запис про ФПУ, а фактично будівлею керує структура АРМА. Апеляцію вже подано: для профспілок це не просто зала на дві тисячі місць, а прецедент. Якщо устоїть логіка «пам’ятка не могла вибути зі держави», під ударом опиниться не лише Жовтневий палац.

ФПУ публічно рішення суду поки не коментувала в матеріалах справи так, щоб змінити його суть. Їхня позиція залишилася незмінною: профспілкове майно — це окрема власність ще з радянських часів, договір 1990 року все закріпив, а держава сама видала свідоцтво 2007 року.

Суд відповів лаконічно: держава палац не продавала. Закон забороняв його приватизувати. Свідоцтво без правової підстави — це документ, який треба скасувати.

Північний апеляційний господарський суд 31 серпня відкрив апеляційне провадження за скаргою Федерації професійних спілок України у справі № 910/16403/25. Справу розглянуть 29.09.2026 об 11:00 (зал судового засідання № 5).