У ході боїв за Андріївку та Кліщеївку 12-18 вересня підрозділи ЗСУ розбили 72-ю бригаду ЗС РФ, завдали тяжких втрат 31-й, 85-й мотострілецьким, 83-й та 57-й десантно-штурмовій бригадам. Ці російські підрозділи за кілька днів втратили майже весь старший командний склад.
Про це пише телеграм-канал “ Воля ”, посилаючись на свої джерела в українській армії та у військах окупантів.
За інформацією від російських та українських військових, убито командира 31-ї бригади Андрія Кондрашкіна, вбито імовірно командира 85-ї бригади (в/ч 40321, бригада набиралася в так званій "ЛНР", але у 2022 році була передана в управління ЗС РФ) , убито начальника розвідки 72-ї бригади та трьох командирів батальйону. Серед зниклих безвісти, за словами російських штабних офіцерів, є також старші офіцери 83-ї та 57-ї десантно-штурмових бригад.
Важливо. Слово «бригада» по відношенню до підрозділів ВС РФ в районі Бахмуту (та й не лише там) позначає назву підрозділу, а не його чисельність. Російська бригада під Бахмутом - це не 2500 чоловік, а 120-500, іноді 700 чоловік.
Втрати особового складу поки що точно підрахувати неможливо. Російські штабні джерела кажуть, що не можуть встановити місцезнаходження та статус 1300 солдатів, сержантів та офіцерів, які перебували у Кліщівці та Андріївці або відправлені туди для допомоги 72-й бригаді. Українські джерела також кажуть, що цифри назвати поки що неможливо, оскільки потрібно спочатку зібрати «урожай».
Тіл багато в обох селах і між ними, а також на насипі залізниці, на схід, але збирати їх важко, оскільки зранку 17 вересня російські війська постійно намагаються атакувати Кліщеївку з півночі і північного сходу. За словами українських військових, атаки проводяться тим самим способом, що під час штурму Бахмута навесні 2023 року — короткий мінометний обстріл, а потім кидок від лісосмуги через поля до села силами до взводу. Так як росіяни атакують відкритою місцевістю, то всі атаки закінчуються майже відразу, а ті, що вижили, відходять назад до лісосмуги.
Успіхи ЗСУ та російські контратаки вже офіційно підтвердив командувач сухопутних військ України Олександр Сирський.
За словами українських військових, які брали участь у боях, розгром російських бригад був влаштований силами 3-ї окремої штурмової бригади ЗСУ, 80-й ОДШБр підрозділами полку Калиновського, Литовським легіоном, який відповідав за аеромобільну розвідку та удари дронами з повітря, підрозділами 54-ї окремої мехбригади "Мазепа".
Доля 72-ї, 31-ї, 85-ї, 83-ї, 57-ї бригад ЗС РФ
Приблизна схема ситуації в районі Кліщеївки-Андріївки-Курдюмівки. Зеленим відзначено територію, що знаходиться під повним або частковим контролем ЗСУ. Червона стрілка та обведена область на півночі карти — лісопосадки, з яких ЗС РФ постійно атакують ЗСУ у Кліщівці. Як видно на карті, атакувати доводиться через поля. Червона лінія на півдні карти — зразкові позиції ЗС РФ у районі Курдюмівки. Жовтими хрестами відзначені зразкові місця знищення підрозділів 72-ї, 85-ї, 83-ї, 57-ї, 31-ї бригад ЗС РФ.
Усі ці підрозділи утримували позиції на північній околиці Кліщеївки. 72-а бригада відповідала за цю ділянку оборони, частина бригади перебувала в Андріївці. 31-а бригада прикривала і підтримувала 72-ма вогнем і людьми з лісосмуги на північніше і на північний схід від Клещеївки.
85-а, 83-я, 57-а бригади постійно виділяли невеликі підрозділи для контрударів та зміцнення позицій 72-ї. Українські підрозділи ще на початку вересня перерізали росіянам можливість постачання з боку Бахмута та можливість відійти з Кліщеївки на північ. Але командування російських бригад не вважало це за серйозну проблему і продовжувало всіма силами утримувати позиції, перекидаючи туди все нові й нові підрозділи.
Спроба створити високу щільність військ у цій ділянці фронту загнала російські підрозділи у смертельну пастку.
Внаслідок дій Третьої окремої бригади ЗСУ, 80-ї окремої десантно-штурмової бригади та підрозділів полку Калиновського, росіян змусили спішно відступити до Андріївки, вибратися з якої було неможливо. Виходу техніки заважав залізничний насип, а місцевість навколо прострілювалася і перебувала під вогневим контролем ЗСУ. Велика кількість військ стала мінусом, а не плюсом.
Знищена російська техніка, за допомогою якої 72-а бригада намагалася налагодити переправи на північ від Кліщеївки на початку вересня
Частина російських солдатів і офіцерів виявилася відрізаною у зруйнованих будинках на півночі Кліщеївки. Їм було запропоновано здатися, хтось склав зброю, решта відмовилася і була знищена мінометним вогнем та ударами з дронів.
Ті, хто відійшов до Андріївки, зазнали втрат на шляху до села, опинившись на відкритій місцевості. За словами учасників боїв, шлях від Кліщеївки до Андріївки покритий тілами вбитих російських солдатів. Це ж видно на відео викладених бійцями 3 роти Третьої окремої штурмової бригади ЗСУ.
Вбитий російський солдат у районі Кліщеївки-Андріївки
Опинившись у глухому куті в Андріївці, росіяни потрапили під щільний вогонь. Разом з одним із танків було знищено значну кількість офіцерів. Командири гнали солдатів будувати настили через залізницю, щоб можна було вирватися з кільця на бронетехніку, що залишилася. У результаті піти вдалося одно-двом машинам, інші були розбиті або знерухомлені артилерією та дронами. З іншого боку залізниці до оточених намагалися підійти підрозділи 4-ї мотострілецької бригади ЛНР, але були відбиті дронами та артилерією.
На південь від Андріївки також ударами з дронів були вибиті з погано обладнаних позицій бійці «Ахмата». Втративши від 4 до 6 людей убитими, вони відійшли до Курдюмівки.
Російські позиції в Андріївці зазнали російських артилерійських ударів, через які загинули ті військовослужбовці ЗС РФ, хто спробував здатися ЗСУ.
Ті, хто вижив під артобстрілами або здалися у полон, або розбіглися навколишніми полями та лісосмугами. Оскільки поля щільно мінувалися російською армією місяцями, можна припустити, частина втікачів підірвалася на мінах. Хтось зміг дістатися Курдюмівки.
Замкомандира Третьої окремої штурмової бригади ЗСУ Родіон Кудряшов заявив , що в полон потрапив один із комбатів 72-ї бригади і до взводу солдатів.
Штурми через поля та ризики втратити Курдюмівку
Схема ситуації під Бахмутом на вечір 18 вересня 2023 року. Зеленим відзначені території, звільнені ЗСУ за минулі кілька днів. Темно-червоним – вузлові точки російської оборони (Бахмут, Курдюмівка, Горлівка, Попасна). Жовтим - території, що знаходяться під вогневим контролем ЗСУ. Це зразкова схема, зроблена для загального розуміння ситуації. Використана карта DeepState
Станом на вечір 18 вересня російські війська намагаються атакувати Кліщеївку від лісопосадок через поля силами залишків 31-ї бригади, 1442 мотострілецького полку (мобілізовані з Барнаула), підрозділами «Шторм-Z» і БАРС.
Втрати у росіян під час цих атак, за словами українських військових, високі. Важкі втрати підтверджують і російські офіцери, що знаходяться неподалік Кодеми.
«За останню добу це може бути до сотні вбитих, якщо не більше», — каже один із російських офіцерів.
Безглузді штурми командування росіян припиняти, зважаючи на все, не збирається. Втрата відразу двох сіл і провал на широкій за Бахмутськими мірками ділянці фронту ставлять під загрозу позиції ЗС РФ у Курдюмівці — великому вузлі російської оборони, після взяття якого ЗСУ можуть впритул підійти до Горлівки.
Скільки солдатів покладуть російські полковники та генерали на полях на північ і північний схід від Кліщеївки — відкрите питання. У штабах ЗС РФ на Бахмутському напрямі кажуть, що у підрозділах почалося невдоволення та зростає кількість дезертирів. Про відкрити бунт мови немає, але все більше солдатів намагаються втекти зі своїх обов’язкв.
ЗС РФ поки що утримують Бахмут, але їхнє становище в місті погіршується. ЗСУ контролюють артилерією та дронами всі шляхи, крім дороги на село Покровське, яка знаходиться під частковим вогневим контролем української армії.
Тобто, постачання військ у самому Бахмуті утруднене, а чисельність гарнізону почала стрімко скорочуватися через самогубні атаки на Кліщеївку через поля та залізничний насип. Погане постачання підрозділів ЗС РФ у Бахмуті позначається і на щільності російського артогня. Солдат кидають уперед без артпідтримки через брак снарядів.
Ситуація навколо Бахмута, яка відійшла в інформаційному полі на другий план через наступ ЗСУ на півдні, може позначитися на ході бойових дій загалом. Втрата боєздатності чотирьох бригад та розгром п’ятої значно послабили позиції ЗС РФ на Бахмутському напрямку. У штабі угруповання поки що не зрозуміли до кінця масштабів поразки, але оцінюють ситуацію як близьку до критичної.
Ризики ЗС РФ — це не лише втрата Бахмута, яка була лише справою часу, але куди більш лякаючі перспективи втрати Горлівки та виходу ЗСУ до Попасної та Стаханова, що може поставити під загрозу всю російську оборону на сході та позбавити РФ контролю над суттєвою частиною Донецької області. .
Джерело: « Воля »