Угруповання російських військ "Північ" 10 травня напало на села за кілька десятків кілометрів від Харкова. Обласний центр, що піддається щоденним бомбардуванням, зустрічає біженців і готується до оборони. Як живе місто і що допомагає харків’янам вірити у краще — у репортажі кореспондента Фокусу.
Російська армія 10 травня відкрила північно-східний фронт, зайшовши до Харківської області. Обстріл прикордонних територій посилився. Масованих ракетно-бомбових ударів зазнає Вовчанськ, що знаходиться за п’ять кілометрів від кордону з Росією і за 70 кілометрів від Харкова.
Влада регіону та волонтери екстрено евакуюють цивільних. В якомусь сенсі Вовчанськ перетворюється на Бахмут чи Мар’їнку, заявив начальник поліції Харківської області Володимир Тимошко.
Лінія фронту зараз змінюється швидко і не на користь України, хоча темп настання росіян сповільнився. Багато населених пунктів у Харківській області опинилися під контролем ЗС РФ, а частина залишається у "сірій зоні". Фактично це спірні території між українськими та російськими позиціями.
Військовослужбовець розвідпідрозділу ЗСУ, який повернувся до Харкова після виконання низки бойових завдань під Вовчанськом, розповідає Фокусу про ризик прориву росіян до міста у разі підтягування додаткових резервів.
"Поки місто тримається, ЗС РФ атакують на околицях, хочуть зайти на деякі вулиці. Ми відповідаємо, чим можемо: піхотою, танками, кулеметною стріляниною з бронемашин. Оборонні позиції доводиться займати вздовж вулиць", - описує він ситуацію у розмові з Фокусом.
Побратими, що залишилися на позиціях, за словами бійця, були шоковані швидким просуванням військ Росії.
Харків зустрічає біженців із областіХарків, друге за величиною місто України, знаходиться за 30 кілометрів від кордону з Росією. Незважаючи на удари ракетами та керованими авіабомбами, харків’яни кажуть, що поки що тут відносно безпечно. Масової евакуації не відбувається, кафе та магазини працюють, але обстріл не припиняється ні на день. Ракети та бомби б’ють по житлових кварталах, дитячих майданчиках та підприємствах.
Влада організувала пункти надання допомоги біженцям із населених пунктів, які прийняли на себе удар росіян. Змучені через нервову напругу та екстремальний переїзд люди кричать один на одного в чергах. У них відбулося дежавю: території Харківської області були окуповані на початку повномасштабного вторгнення Росії, пізніше ЗСУ їх звільнили під час контрнаступу з 7 по 11 вересня 2022 року.
Ступінь тривоги у переселенців підвищений, у них виникають питання, як далеко зайдуть окупанти. Можливо, українські війська спіткала епізодична невдача на полі бою? А що буде у Харкові через тиждень-другий?
43-річний підприємець у сфері автобізнесу Олексій М., який приїхав з Вовчанська до Харкова, розповів про побачене під час активної фази наступу. Снаряди розривалися буквально за півкілометра від його будинку. Окрім постійних артобстрілів, місцеві часто чули й кулеметні черги.
"Справжнє пекло. Спершу я бачив швидкий захід танків, їх прикривали постріли артилерії. Потім почалися перестрілки - значить підтягли піхоту. Так, покидати рідну хату не хотів, але перебувати там стало просто неможливо. Я, мої сусіди та друзі з дитинства жили у Вовчанську У мирний час їздили в Росію на заробітки, тепер "визволителі" прийшли вдруге за нами.
У Харкові набагато спокійніше, є водопостачання та електрика. Іноді світло відключають, але це не біда, порівняно з тим, що відбувається в зоні бойових дій, додав переселенець.
Російське угрупування "Північ" також тисне на Липці, невелике місто поблизу Харкова. Село Лук’янці на відстані п’яти кілометрів від Липців вже окуповане. Армія РФ скинула 10 керованих авіабомб на населений пункт, ЗСУ змушені були змінити позиції.
Якщо росіяни візьмуть Липці, Харків опиниться у зоні досяжності артилерії. Ситуація початку російського вторгнення у лютому-березні 2022 року повториться. Зруйновані снарядами багатоповерхові будинки на Салтівці, Олексіївці та в Індустріальному районі Харкова перетворилися на випалені пам’ятники минулих днів.
Ті, хто евакуювалися з Липців, переконані, що зараз не менш небезпечний період. Останніми днями село обстрілювали інтенсивно — вибухи лунали через кожні 15 хвилин. Працювала ворожа артилерія, авіація, безпілотники і навіть гелікоптери, ділиться враженнями від побаченого мешканка села Наталя, яка приїхала до Харкова.
Життя у Харкові: чи готується місто до наступу?
Жителі Харкова вже близько двох місяців безперервно чують плани росіян піти в атаку. Військове командування у Києві та на місцях запевняють, що на Харків російські війська не підуть, а Сили оборони України зупинять їх ще на підходах.
Ймовірний наступ на Харків — напевно, найобговорюваніша тема: у чергах на ринках і в магазинах люди підраховують відстань від окупованих населених пунктів. Найбільше харків’ян лякає підхід до міста ворожої артилерії та РСЗВ.
"Може, йде ставка на страх? Росіяни люблять лякати і діяти на емоції. Послухайте, Харків обстрілюється з початку війни всім, чим тільки можна і досить часто. Бувають моменти затишшя. Але ті, хто хотів, уже давно покинув місто, ми залишаємося і не плануємо їхати", - каже працівниця продуктового магазину "Сільпо".
Житель Північної Салтівки Сергій Ізмайлов, одного з найбільш постраждалих районів міста, вважає найкращим рішення для сім’ї переїзд на південь Основ’янського чи Слобідського районів Харкова.
Харків’яни бояться, що російські війська підтягнуть артилерію та обстрілюватимуть місто"Дружина, я, троє дітей (найстаршому — 17 років, середньому — 8 років, молодшому — рік) поки що залишаємося. Чекаємо, що буде. Відчуття сьогодні вже не як на початку вторгнення. Тоді ж на нас несподівано напали вранці, бомбили кожен день стабільно. Люди ховалися у підвалах, спогади нелегкі, але вірю, що ЗСУ не здадуть Харків", - сказав він.
До військової ситуації серйозно ставиться і Олег Ніконов, тренер популярного у Харкові фітнес-центру. Судячи з новин та темпу наступу росіян, коли вони за три дні взяли десяток сіл, не все так однозначно. Очевидно, "санітарна зона", про яку говорив президент Росії Володимир Путін, підійде, як мінімум, до окружної дороги Харкова, розмірковує він у розмові з Фокусом.
Спортсмен звертає увагу, як перед початком великої війни влада заспокоювала населення "сонцем, вихідними та шашликами у травні". Наразі, на його думку, аналогічна ситуація. Після бомбардувань Бахмута та руйнування Авдіївки, найукріпленішого з 2014 року міста, надій залишилося ще менше. Питання лише у часі та в завданнях з просування у Харківській області, які поставить Росія.
"Харків набагато більше втрачених міст на Донбасі. У нас є укриття, метро. Наступати на мегаполіс живою силою — важке завдання. Сподіваємося, що влада не розкрала гроші, а реально зміцнила Харківську область і легкої прогулянки у загарбників не вийде", — наголошує співрозмовник. .
Керівник IT-компанії Євгеній також розповідає, що продовжує роботу і нікуди їхати не збирається. Але водночас сімейні обставини зобов’язують — маршрут можливого виїзду він опрацьовує.
Незважаючи на загострення військової ситуації, у центральних парках Харкова можна побачити багато людей. Часте явище – прогулянки матерів із маленькими дітьми. Багато хто з них повернувся ще навесні 2022 року, коли обстріл міста вщух.
"Ходимо, гуляємо і не боїмося. Чесно сказати, набридло ховатися і переїжджати. Тривога в останні дні підвищилася, але сумки не збираємо. Може, якби у нас було більше інформації про плани наступу на Харків, ми б приймали рішення швидше", — описує ситуацію мешканка Харкова Ганна Ломова.