У місті Кропивницький у одному з гуртожитків відбулася жахлива трагедія. 24-річний студент медичного університету Олександр Гудименко жорстоко вбив 21-річну однокурсницю Лізу Шевелу.
Молоді люди жили разом протягом останнього року, але їхні стосунки не можна було назвати безхмарними. Олександр часто влаштовував сварки зі скандалами. А 1 грудня, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, він під час з’ясування стосунків ударив Лізу кухонним ножем так сильно, що ручка зламалася, а лезо залишилось у грудях дівчини.
То освідчувався в коханні, то прагнув розійтися
21-річна Ліза Шевела родом із Краматорська. Після школи вона вступила до Донецького медичного університету, який тоді переїхав з окупованої на підконтрольну територію. На першому курсі вона познайомилася з однокурсником Олександром Гудименком, а наприкінці навчального року молоді почали зустрічатися.
Мама дівчини, Валерія Шевела, психолог, вже тоді звернула увагу на те, що стосунки були досить дивними з боку молодого чоловіка. То він освідчувався у коханні, то заявляв, що їм треба розійтися.
"Були такі емоційні коливання, я не знаю чому. То зустрічаються, то ні. Нарешті Лізі це набридло, і вони розійшлися, здавалося, що остаточно. Хоча доньці це далося складно, бо у неї справді були сильні почуття", – розповідає Валерія.
Хоча молоді люди навчались в одній групі, почалася війна, навчання стало онлайн, і вони не зустрічались. У березні 2022 року родина взагалі переїхала жити в Дніпро. Ліза через деякий час вирішила поїхати до Києва – міста, яке їй дуже подобалося.
Там вона знайшла роботу, сплачувала оренду житла, навчалася. Вона не з тих дівчат, хто проводить час у барах, вона більше займалася самоосвітою. Захопилася психологією, розпитувала маму про цю науку. Мама й дочка часто спілкувалися по телефону і могли довго розмовляти.
Кричав і лаявся на власну матір
Одного разу Ліза сказала мамі, що їй написав Сашко.
"Він почав із запитань про навчання, а потім зізнався, що не може її забути, хоча вже минуло кілька років. Я розуміла, що й Ліза ще має до нього почуття, вона іноді говорила про нього. Він приїхав до Києва й сказав, що хоче забрати Лізу до Кропивницького, де зараз розташовується виш. Попереду шостий курс, я теж доньці говорила, що медицина – складна професія і краще вчитися офлайн. Так майже рік тому вони поїхали до Кропивницького, зняли кімнату в гуртожитку та почали там жити", – згадує Валерія.
Пів року молоді люди мали ідеальні стосунки. Дочка кілька разів на день зв’язувалася з мамою, ділилася особистими переживаннями, казала, що все з Олександром добре. Ліза дуже любила розмовляти з людьми, Олександр також, вони могли спілкуватися один з одним постійно.
Дівчина розуміла, що в житті Олександра не все гладко. Він багато розповідав Лізі про важке життя у сім’ї, батько був суворою, часом жорстокою людиною, а мати – м’якою, намагалася уникати гострих моментів у стосунках із чоловіком, не говорити з батьком безпосередньо.
"Лізі було дивно, як Сашко спілкується з мамою телефоном. Він міг кричати на неї, навіть використовувати матюки. Я Лізі казала, що це знак того, як він стосуватиметься до неї з часом. У нас у сім’ї така поведінка була неприпустима. Ліза запитувала матір Олександра: "Чи нормально те, як він з вами спілкується?" Його мама казала, що "ні, це не нормально, але ж ти бачиш, який він є. Постарайся обходити такі моменти, бачиш, що він агресивний, нічого не кажи, просто йди". Фактично, вчила її підкорятися йому, переймати свою форму поведінки. Але я теж попереджала, якщо він у стані агресії, то не чіпай його, йди", – каже мама загиблої дівчини.
Через пів року молоді почали більше сваритись. За словами Валерії, донька раділа, коли два дні не було сварок. Після цього наставав тиждень образ, нецензурної лайки, Олександр міг показувати дівчині непристойні жести. Потім він почав штовхати Лізу.
Причиною агресії могла стати будь-яка дрібниця: не так подивилася, поклала речі на його стілець, не приготувала їжу. Усе це сприймалося як неповага.
Мама Лізи каже, що дочка навіть почала виправдовувати таку поведінку, мовляв, сама була винна. Після тижня знущань наставав короткий період ідилії, коли Олександр був люблячим і добрим. Це збивало з пантелику.
"Я казала дочці, що так не може бути, він не повинен штовхати тебе так сильно, що ти задихаєшся. Наполягала на тому, що стосунки треба завершувати. Мама Олександра також говорила, мовляв, син ходить злий, їй було його шкода. Вони не розуміли, що така поведінка сина ненормальна, для них це була норма", – каже Валерія.
Почула в трубці глухий звук
Трагічна розв’язка відбулася 1 грудня. Того дня Ліза захворіла. Вона написала мамі, що не пішла до університету, у неї була температура, пів дня лежала в ліжку.
Олександр сходив на заняття, а назад Ліза попросила його зайти в магазин і купити продукти. Це знову викликало в нього роздратування.
"Він повернувся і зі злістю сказав, що це неповага до нього. І в магазин попросила зайти, і їжу не приготувала, хоча знав, що донька часто хворіла, мала пієлонефрит, часто застуджувалася. Усі ці проблеми могли позначатися на її здоров’ї. Я не раз говорила, що їй потрібно винайняти окрему кімнату і піти, так не може продовжуватися. Напевно, вона теж це вже розуміла", – продовжує Валерія.
Олександр пішов до друга, вони випивали. Ліза зателефонувала подрузі, попросила допомогти знайти окрему кімнату в іншому гуртожитку. Дівчата зустрілися, подруга підказала, куди можна звернутися.
Повернувшись, Ліза застала Сашка з другом у їхній кімнаті. Перебувати з ним вона не могла, вийшла і зателефонувала мамі. Казала, що хоче поговорити з матір’ю хлопця, щоб вона вплинула на нього. Проте мама Сашка попросила батька проговорити з сином.
Олександр повернувся до кімнати п’яний, ліг спати. Ліза взяла кошик із гігієнічними засобами, збиралася в душ.
"Раптом телефонує і каже: "Мамо, уявляєш, що він зробив?! Його наче не було видно, я пішла в душ, а він підскочив ззаду, схопив кошик і кинув у коридор так, що пластикові флакони розбилися". Я відразу сказала: "Ліза, йди!" Я казала їй уникати агресії, піти в такі моменти. Вона поклала слухавку, але знову передзвонила: "Все, мамо, я наважилася, з завтрашнього дня винаймаю кімнату!" Знову розповіла про його агресію. І тут розмова обірвалася, то були її останні слова. Я почула в трубці глухий звук. Подумала, що він її вдарив", – ділиться Валерія.
Менше ніж за пів години мама почала набирати номер Лізи, але ніхто не відповідав. З чоловіком вони почали дзвонити й до Олександра, але і він не взяв. Минуло півтори години. Коли Валерія знову набрала номер дочки, відповіла незнайома жінка.
"Вона повідомила, що є прокурором на місці злочину, і має жахливі новини. "Він убив вашу дочку", – сказала прокурор. У мене був шок, почалася істерика", – розповідає Валерія зі сльозами.
Взято під варту, не дає свідчень
Наступного дня Валерія прибула до Кропивницького. Слідчий повідомив, що вбивця доньки в лікарні, має порізи. Виявилося, він кинув мікрохвильову піч у вікно, намагався втекти, але поліція його затримала.
Сашко вбив Лізу кухонним ножем. Як каже мама, старим, тупим ножем. Він увігнав лезо у груди так сильно, що зламалася ручка, а метал залишився в тілі. Мама була шокована від фотографій зі злочину.
Ліза була худенькою, не займалася спортом, лише ходила на теніс, яким захоплювався Олександр.
Наразі 24-річного Олександра Гудименка взято під варту на 60 днів, справа розслідується за статтею "Умисне вбивство". Винному загрожує до 15 років ув’язнення.
Батьки Олександра жодного разу не контактували з убитими горем батьками Лізи та не висловили співчуття. Батько обвинуваченого раніше працював у Торецьку слідчим. Хлопець не дає свідчень.