Одним із ключових здобутків Збройних сил України за шість місяців операції на Курщині стало блокування значного за кількістю особового складу війська окупантів. Йдеться про майже 100 тисяч осіб, які в іншому випадку були б на сході та півдні України.
Про це в інтерв’ю Олегу Панюті на OBOZ.UA розповів військово-політичний аналітик, оглядач проєкту "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко. Він зазначив, що це далеко не єдине досягнення операції ЗСУ в Курській області, але одне з найвагоміших.
"Кілька фактів: коли 6 серпня операція лише розпочиналася, в Курській області угруповання окупантів становило 11 тисяч військовослужбовців. Це було угруповання "Північ". А тепер ми говоримо про майже 60 тисяч осіб, зосереджених у Курській області. За пів року кількість збільшилася на 50 тисяч. Плюс 38 тисяч убитими, пораненими й полоненими, яких ворог постійно компенсував. Отже, за пів року ми фактично заблокували 88 тисяч ресурсів ворога на Курщині", – сказав експерт.
Цей майже стотисячний контингент включає в себе і північнокорейських солдатів. Але, за словами пана Коваленка, "корейці дуже швидко зникають", бо "п’ять тисяч втрат за приблизно три місяці – жоден російський армійський корпус не мав таких втрат".
Таким чином, протягом цих пів року майже 100 тисяч окупантів були заблоковані в Курській області.
"Де б вони були, якби не було Курської області?" – питає пан Коваленко і відповідає: "На інших напрямках, але вже в Україні".
"Це і є вплив операції на хід війни. Ми перенаправили сили та засоби ворога на зовсім інше місце, на територію Російської Федерації. І окупанти зараз вмирають, і йдуть у наступ, тримають оборону на своїй території. Це утримування та відволікання уваги ворога від інших напрямків, і це, безумовно, впливає на хід війни", – наголосив експерт.
Окрім цього, важливі результати Курської операції включають репутаційні втрати – як для країни-агресора, так і для її північнокорейського поплічника. Насамперед, це демонструє, що у Росії немає необмеженого військового ресурсу – ні в особовому складі, ні в техніці.
"Північнокорейські військові з’явилися там саме тому, що росіянам бракувало людського ресурсу. Вони не мають безмежного ресурсу в техніці, що ми бачимо, коли вони відправляють на штурми "Уазики", "Ниви" та "Жигулі"", – зазначив Коваленко.
Він нагадав, що солдати КНДР на Курщині "приблизно три місяці активно беруть участь у бойових діях". З 11 тисяч майже половина, п’ять тисяч втрат за цей період – це суттєвий удар по північнокорейському диктатору.
Проте з військовими з КНДР є певні складнощі. Такі втрати зумовлені ще й тим, що ці солдати обирають смерть замість полону.
"У них дуже високий рівень самогубств серед полонених. Якщо немає евакуації, полоненого можуть застрелити, він може сам підірватися гранатою. У них це більш поширено, ніж у росіян. Якщо я не помиляюсь, станом на зараз існує 222 підтверджених випадки самогубства росіян у цій війні. А у північнокорейців їх набагато більше, і для них це є нормою", – додав експерт.