На рахунку чоловіка були кошти в сумі 159 422 гривень, якими він не може користуватися.
Про це пише Інформатор.
Чоловік отримав повідомлення від "ПриватБанку" про скаргу на платіж, який було зараховано на його картку. З’ясувалося, що він здійснив продаж криптовалютних активів, після чого банк вирішив заблокувати рахунок клієнта через підозру у шахрайстві. Про це йдеться у рішенні Шевченківського районного суду Києва, опублікованому 12 червня 2025 року.
09.07.2024 року в мобільному додатку АТ КБ «ПриватБанк» чоловіку надійшло повідомлення, що до банку надійшла скарга щодо платежу, зарахованого на його картку. Банк заблокував можливість користування карткою та коштами, які йому належать. У мобільному додатку АТ КБ «ПриватБанк» він подав заяву на закриття рахунку, але йому відмовили, посилаючись на блокування картки.
Станом на 09.07.2024 року на рахунку чоловіка було 159 422 гривні. Згодом, 12.07.2024 року, він звернувся до відділення банку за отриманням виписки по рахунку та інформації щодо руху коштів. Однак співробітниця банку повідомила, що його профіль було видалено банком та жодної інформації по ньому у них немає. 07.08.2024 року він відправив на адресу АТ КБ «ПриватБанк» скаргу з вимогою повернути кошти та вказав реквізити для перерахування. Ця скарга залишилася без виконання. Крім того, з 09.07.2024 року банк заблокував доступ до мобільного додатку та рахунку, також заблокувавши право розпоряджатися власними коштами. Оскільки банк не виконав вимогу клієнта і не повернув кошти в сумі 159 422 гривень, громадянин має право на стягнення з банку 3% за кожен день неповернення коштів з 15.08.2024 року по 17.09.2024 року включно, що становить 157 827 гривень. Крім того, громадянин є багатодітним батьком, на його утриманні перебувають троє малолітніх дітей, і через неправомірні обмеження банку в розпорядженні значною сумою коштів виникли серйозні ускладнення в забезпеченні життєдіяльності родини, у зв’язку з чим він просив стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 150 тисяч гривень.
09.07.2024 року позивач, користуючись рахунком, відкритим йому як фізичній особі-підприємцю, здійснив продаж USDT-криптовалютних активів, створених на основі блокчейна Bitcoin за допомогою протоколу OmniLayer на загальну суму 92,59 USDT. На адресу банку надійшла скарга від громадянина про шахрайство, в якій було зазначено, що одержувач відмовився повертати кошти по платежу. У зв’язку з надходженням скарги представники банку заблокували рахунки позивача і направили йому відповідь від 22.08.2024 року, в якій звітували про припинення обслуговування картки позивача. Причиною став п. 1.1.10.5.2 Умов і правил надання банківських послуг. Позивачу також додатково направили відповідь від 18.10.2024 року, яка стосувалася його звернення від 10.09.2024 року. Враховуючи положення законодавства та Умови і правила, АТ КБ «ПриватБанк» в процесі аналізу діяльності позивача встановив йому неприйнятно високий ризик, через що було прийнято рішення про блокування рахунків. Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом», Закону України «Про банки і банківську діяльність» та погоджених сторонами умов договору банківського обслуговування, банк має право та навіть обов’язок відмовитися від ділових відносин з клієнтом з неприйнятно високим ризиком та розірвати договір, тому позивачем не було доведено порушення його прав з боку АТ КБ «ПриватБанк».
Суд відмовив чоловіку в задоволенні позову. Він не надав доказів, що його було неправомірно віднесено до категорії ризикових.
"Позивачем не доведено суду та не надано належних доказів на підтвердження неправомірності дій відповідача, порушення ним законних прав та захищених інтересів позивача та норм чинного законодавства. При цьому позивач посилається лише на неправомірні дії відповідача щодо припинення ділових відносин, однак будь-яких доказів, що позивача було неправомірно віднесено до категорії ризикових, не надано. Посилання позивача на порушення норм Цивільного кодексу України є безпідставними з огляду на те, що відповідач є суб’єктом первинного фінансового моніторингу, та враховуючи приписи статей 10, 11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та статті 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність» як спеціальних законів, що прямо наділяють банк правом відмовитися в односторонньому порядку від ділових відносин з клієнтами з неприйнятно високим ризиком. Проаналізувавши положення чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд не знайшов підстав для задоволення позовних вимог у зв’язку з їхньою безпідставністю та недоведеністю", - наголосив суд.