Хто такий Сергій Креймер

Хто такий Сергій Креймер

28-річний німецький фінансист Сергій Креймер з’явився на українському бізнес-ринку у 2014 році.

За кілька тижнів він вийшов на багатьох українських бізнесменів, інвесторів і стартаперів з неймовірно вигідними пропозиціями щодо отримання інвестицій, виведення коштів з України та сприяння у виході на закордонні ринки. Крім того, він додався в друзі на Facebook до всіх ділових журналістів країни і почав активно коментувати профільні дискусії. Його неймовірна мережна активність і привабливі пропозиції насторожили учасників ринку, і деякі з них звернулися до редакції AIN.UA з питаннями, хто такий Сергій Креймер і чи можна йому довіряти. Перевірка зайняла не один день і не одну годину телефонних та Skype-розмов з жителями кількох європейських країн. Воно того вартувало — розповіді наших співрозмовників виявилися дуже вражаючими. Найцікавіші з них ми зібрали в цьому матеріалі.

На запит «Сергій Креймер» Google видав кілька сторінок з посиланнями на його авторські колонки на українських порталах «ЛІГАБізнесІнформ», «Дело», «Обозреватель», «Кореспондент» та інших популярних ресурсах. Автор цих статей, безумовно, справляє враження експерта в своїй галузі. Варто було обережно порозпитувати знайомих, як ми познайомилися з компанією білорусів, які представили Креймера в зовсім іншому світлі. За їх словами, зараз вони все ще намагаються повернути гроші, виплачені Сергію за різні посередницькі послуги, які так і не були надані. Як з’ясувалося, Креймер у 2012-2013 роках жив у Білорусі, де займався різного роду комерційною діяльністю — доставкою товарів з-за кордону, фінансовими та правовими консультаціями і багатьом іншим. Ось що розповідають його колишні клієнти.

Автопробігом по Білорусі

Юрист з Бреста Микола Жоров згадує, що у 2012 році його компанія заплатила Креймеру близько $1200 за послуги зі зняття тягача з розшуку по лінії Інтерполу. Про те, що машина в розшуку, компанія Жорова дізналася вже після купівлі автомобіля та його постановки на облік у ДАІ. За словами Миколи, Креймер взяв передоплату за свої послуги, а через приблизно місяць заявив, що для зняття авто з розшуку потрібно оплатити судову гарантію у розмірі 30% від суми угоди по купівлі тягача — на той момент вона складала близько 16 000 євро. «Після того, як ми навели довідки, з’ясувалося, що у судах Євросоюзу жодної заяви від імені нашої компанії не числиться. Креймер же у телефонних розмовах був наполегливий і просив передати 16 000 євро. Отримавши відмову і вимогу повернути гроші, він просто зник», — розповідає юрист. — Пошуки не увінчалися успіхом, і вже пізніше я зрозумів, що нас просто кинули на гроші».

Схожа історія трапилася ще у одного білоруса Максима Верижникова. Той розповів AIN.UA, що передав Креймеру передоплату у розмірі $11 000 за купівлю вантажного автомобіля, натомість отримавши розписку та німецький паспорт Креймера у якості застави. У Skype-розмові Максим розповів, що з доставкою автомобіля виникли «складнощі» і він залишився без своїх грошей. Після цього, він неодноразово їздив у Вільнюс і Київ, де зустрічався з Креймером, але, за словами Максима, гроші той так і не повернув. Креймер, у свою чергу, стверджує, що паспорт у нього вкрали, а всі розписки — підробні.

Ще одну «автоісторію» нам розповів мінчанин Андрій Гордейчик, зі слів якого виходить, що він перевів Креймеру в Брест 1800 євро в якості передоплати за купівлю авто в Німеччині. «Креймер годував мене обіцянками і заспокоював близько двох місяців, після чого зник», — згадує Гордейчик.

На обман з боку Креймера нам поскаржився ще один громадянин Білорусі Валентин Кравченко — він розповів, що у березні 2013 року перевів на рахунок фірми Креймера у Вільнюсі близько $2000 передоплати за поставку партії офісного паперу. Ще $450 намагається повернути собі Володимир Новіков. «Креймер обіцяв привезти дефіцитну фототехніку за хорошою ціною, але свої зобов’язання не виконав», — каже Новиков. За словами наших співрозмовників, тоді у білоруську міліцію було подано ряд заяв про вчинення злочину, але через відсутність доказової бази справам не був даний хід. Більшість клієнтів Креймера стверджують, що переводили йому гроші без документально зафіксованих гарантій.

Фрагмент рахунку, виставленого литовською компанією Креймера

Прибалтійський слід

Один із вищеперерахованих співрозмовників познайомив нас з директором литовської компанії UAB Euromigracija Олександром Скубом. Той розповів, що у 2012 році Креймер переїхав до Литви з Білорусі, де у нього виникла низка проблем з міліцією та обманутими ним громадянами. «Креймер поселився у найдешевшому вільнюському хостелі на вулиці Соду і почав активно зондувати литовський ринок», — розповідає Олександр. На той момент у Литві закінчувалася програма фінансування від Євросоюзу, і багато бізнесменів сподівалися на те, що європейські банки виділять їм гроші на розвиток бізнесу. За словами Скуба, Креймер обіцяв литовським бізнесменам сприяння і фінансування через німецькі компанії.

Фрагмент виписки з литовського держреєстру, повний документ можна подивитися за посиланням.

«Він збирав передоплати під будь-яким приводом. Оснащення корабля, який поїде в Африку ловити і продавати рибу, будівництво сонячних і вітряних електростанцій, представництво німецької фірми, яка робить машини швидкої допомоги, завод з виробництва біопалива з тростини в казахському місті Атирау з подальшим продажем продукції в Німеччину, доставка вантажних і легкових автомобілів», — перераховує Олександр список ініціатив Креймера. При цьому, він згадує, як Креймер намагався позичити у нього близько 100 євро «на життя» під приводом того, що банк заблокував його рахунок зі сотнею тисяч литів — на той момент близько 30 000 євро. Скуб також згадує, що Креймер часто просив третіх осіб поставити підписи під своїми договорами, мотивуючи це тим, що він знаходиться у стадії розлучення і побоюється фінансових претензій з боку своєї дружини.

За спогадами Олександра, Креймер залишився винен йому 3300 євро за реєстрацію трьох юросіб у Вільнюсі. Він розповідає, що на наполегливі прохання оплатити борг Креймер відповідав, що лежить у німецькій лікарні, хоча насправді знаходився у Вільнюсі. «Один обманутий ним українець довгий час відправляв листи в Німеччину кур’єрською службою, поки не з’ясував, що за вказаною Креймером адресою знаходиться звичайний супермаркет», — пише Олександр Скуб. UAB Euromigracija через якийсь час вдалося списати витрачені гроші на збитки, але це зняло у них чимало сил та часу. Компанія Креймера UAB Trasolit до сих пір значиться у литовському реєстрі юросіб з боргом соціального страхування в 479 євро.

У тому ж 2013 році українець Дмитро Кривенко, у якого на той момент був невеликий бізнес у Литві, передав Креймеру автомобіль BMW 525 1998 року випуску для подальшого продажу. За словами Дмитра, гроші він не отримав, після чого подав заяву на Креймера у литовську поліцію. «Але так як договір укладався усно, а я переписав авто на Креймера добровільно, то справа була закрита «за відсутністю складу злочину», — розповідає Кривенко. У процесі розгляду Дмитро отримав чимало погроз від невідомого, який представився німецьким адвокатом Креймера і вимагав відмовитися від своїх претензій.

«Ваша заява повністю відповідає статті "хибні звинувачення" кримінального кодексу Литовської Республіки. Не враховуючи того, що на вас є: шахрайство в особливо великих розмірах, порушення податкового режиму, фіктивне підприємництво, службове підроблення, підробка документів. І повірте моєму багаторічному досвіду, цього буде достатньо, щоб ви в найближчі десять років бачили лише небо у клітинку», — повідомлення такого змісту отримував тоді Дмитро. Повний текст листування є у розпорядженні AIN.UA.

Українські стартапери: сеанс одночасної гри

У 2014 році Креймер продовжив займатися комерційною діяльністю в Україні, де він є засновником і директором ТОВ «Амонд інвест». Судячи з німецького паспорту Сергія, саме в Україні він і народився — у селищі Каменогорка Вінницької області у 1986 році.

Про своє спілкування з Сергієм розповідає підприємець Ярослав Максимович, який відмовився від співпраці з Креймером. Той обіцяв йому залучити інвестиції для проекту 2Event. «Сергій оперативно віддзвонився, сказав, що його інвестори нададуть повне сприяння у виведенні компанії на європейський ринок. Щоправда, після пропозиції уточнити, що саме мається на увазі під виведенням, Сергій зник на два тижні», — розповідає Максимович. Уже тоді інвестора насторожило, що близько 95% часу розмова йшла про реєстрацію німецької юрособи, яку, за словами Креймера, дуже бажано відкрити через нього за суму в 2000 євро. При цьому, за словами Максимовича, про якісь метрики зростання самої компанії розмова практично не йшла.

«Згадав, що минулого року один хлопець працював за схожою схемою і зібрав з десятка українських фармацевтичних та IT-компаній по $3000-4000 за реєстрацію юросіб у Лас-Вегасі, під обіцянку привести в ці компанії інвестиції. Наскільки я знаю, все акуратно отримали свої юрособи у Лас-Вегасі, але інвестицій ніхто не отримав», — згадує Ярослав. Співпрацювати з Креймером Максимович врешті відмовився, після цього той втратив до нього інтерес.

Своїми підозрами з AIN.UA поділився і CEO стартапу Luckyprice Влад Лишафай. Він розповів, що Креймер запропонував йому реєстрацію юрособи в Німеччині вартістю в 4400 євро — для виходу на європейський ринок. Влад згадує, що Креймер також запропонував його другу перевести гроші з СПД на рахунки в європейських банках за курсом НБУ та Visa — 16 грн за долар + 1,6% за послуги, в той час як ринковий курс був близько 20 грн. «Аукціон небаченої щедрості викликав підозри і товариш знайшов посилання на форум, яке я розмістив у Facebook. Сергій наполягав, що це інтриги шантажистів, яких він не може знайти, зате погрожував засудити мене за наклеп», — розповідає Лишафай.

Ще одну історію в нашу редакцію надіслав киянин Максим Слизькоух, якому Креймер обіцяв допомогти з участю у європейських тендерах. «Через деякий час ми дійшли до питань складання контракту, але контактів прямих замовників він не давав і розповідав, що вигідніше робити все через нього», — пише Максим. Він розповідає, що Креймер спершу надіслав непрофесійне технічне завдання і попросив внести для участі у тендері 5% гарантійного внеску «для впевненості партнерів». Одночасно з цим, Максим знайшов в інтернеті спільноту «колишніх клієнтів» Креймера і зв’язався з редакцією AIN.UA, щоб розповісти свою історію.

У процесі підготовки матеріалу ми неодноразово зв’язувалися з Сергієм Креймером і просили його прокоментувати інтернет-чутки та підозри на його адресу. Той запевнив, що все написане на інтернет-форумах — анонімні фальшивки і не мають нічого спільного з дійсністю. Він також розповів, що вважає все, що відбувається шантажем, що йде від колишнього чоловіка його дівчини — Віктора Косенка. Також Креймер стверджує, що подав на Максима Слизькоуха заяву в МВС та прокуратуру з вимогою порушити кримінальну справу за звинуваченням у шантажі.

Коментар київського підприємця Віктора Косенка нам вдалося отримати вже після виходу матеріалу. Раніше він відмовлявся говорити про Креймера. «У Креймера двоє позашлюбних дітей від різних жінок, цих дітей він не визнає. Він продав бізнес моєї колишньої дружини і новий японський джип, вони проїли всі ці гроші», — пише Віктор. Він додає, що Сергій використовує жінок для своїх махінацій. «Разом з моєю колишньою дружиною вони прогуляли гроші від продажу 4-кімнатної квартири і зараз живуть у її мами. У них є ще дві квартири, боюся, і ті підуть в обіг, і вони зрештою залишаться на вулиці», — ділиться Віктор подробицями життя Креймера. Сам Косенко при цьому розповідає, що ним не рухає почуття помсти або заздрості до Креймера. «Я щасливо одружений вже другий рік, у мене успішний бізнес і мені немає ніякого діла до них», — резюмує він.

Ми також провели невеликий експеримент і попросили Креймера допомогти вивести з системи Moneybookers приблизно $350. Креймер віддав гроші через півтора місяця після транзакції після численних настійливих нагадувань, прохань і пропозицій приїхати у зручне для нього місце. AIN.UA також відомо про кілька фактів отримання Креймером передоплати за свої послуги від учасників українського стартап-ринку, які попросили не згадувати іх у статті.

Крім вищеперелічених фактів, у нашому розпорядженні є додаткові документи, що підтверджують слова наших співрозмовників, з кожним з яких ми спілкувалися по телефону або через Skype. Також ми навмисно відмовилися від публікації інформації з інтернету — все вищеописане учасники подій розповіли спеціально для цього матеріалу і дали згоду на згадку їх реальних імен.