Керівники державних будівельних компаній "Київміськбуд", "Житлоінвестбуд-УКБ" та "Спецжитлофонд" вкрали понад мільярд гривень
1 мільярд гривень. Саме стільки вкрали чиновники Київської міськадміністрації, котрі керували роботою столичних комунальних будівельних компаній.
Компаній, які багато років успішно працюють на ринку будівництва нерухомості Києва, що звели за час своєї діяльності мільйони квадратних метрів житлової та нежитлової нерухомості.
Чиновники Київської міської адміністрації, які беруть безпосередню участь у мільярдній схемі:
1. Кушнір Ігор Миколайович – голова правління – президент ПрАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд»;
Кушнір Ігор Миколайович
2. Непоп В’ячеслав Іванович – директор КП «Житлоінвестбуд-УКБ»;
Непоп В’ячеслав Іванович
3. Шарій Володимир Васильович – директор КП «Спецжитлофонд»;
Шарій Володимир Васильович
4. Федотов Костянтин Павлович – директор Департаменту будівництва та житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації (КМДА);
Федотов Костянтин Павлович
5. Спасибко Олександр Валерійович – Заступник голови Київської міської державної адміністрації.
Спасибко Олександр Валерійович
Два із цих підприємств є 100% комунальною власністю територіальної громади Києва, а у третій компанії Київраді належить 80 % акцій. Керують будівельними компаніями призначені Київською міською державною адміністрацією топ-менеджери.
У пресі неодноразово писали про успіхи та невдачі, проблеми та турботи цих флагманів будівельної індустрії, повторюватися не буду. Я хочу розповісти про те, як нас грабують, і з чим особисто, як експерт із купівлі-продажу нерухомості, багаторазово стикався, допомагаючи клієнтам купувати житло.
Про один із нехитрих прийомів, за допомогою якого нечесні на руку чиновники виводять із державного бюджету величезні гроші. Гроші робляться буквально з повітря, витрати при цьому мінімальні.
Махінація нехитра і не багатоходова, але, за моїми підрахунками, вивела з державного бюджету мінімум мільярд гривень, хоча швидше за все ця сума відсотків на 50 більше. Цю схему я зустрічав у трьох київських будівельних комунальних компаніях Києва – ПрАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд", КП «Житлоінвестбуд-УКБ» та КП «Спецжитлофонд».
Причому, якщо останні дві компанії почали застосовувати цю схему останні кілька років, то у ПрАТ «ХК «Київміськбуд» використовують її з нульових років.
Суть у наступному. Будівельні компанії заробляють на продажу житлової та нежитлової нерухомості та заробляють чимало.
Начебто б і вкрасти тут неможливо – компанія оцінила вартість квартир у будинку, що будує, виставила їх на продаж, продала, отримала гроші на розрахунковий рахунок. Все чесно та прозоро.
Але як майже завжди в українській економіці, там, де є великі гроші, є ті, хто їх підгортає. У цьому випадку будівельні компанії, виставляючи на продаж квартири, занижують їхню реальну ринкову вартість, але купити квартири за заниженою початковою ціною може не кожен.
Точніше, вони заздалегідь призначені для кількох конкретних покупців (це приватні компанії), які купують квартири за «Попередніми договорами купівлі-продажу квартир» або «Договорами купівлі-продажу майнових прав». Оптом продаються десятки та сотні квартир. Вони не купують квартири на перших та останніх поверхах, а лише квартири з кращим плануванням, панорамним виглядом, невеликою площею, тобто квартири, на які на ринку нерухомості є підвищений попит.
Але, фокус у тому, що купуючи десятки та сотні квартир у комунальних будівельних компаніях, «покупці-оптовики» квартир не платять за «придбані» квартири жодної гривні.
Після укладання «Попередніх договорів купівлі-продажу квартир» (схема Київміськбуду) або «Договорів купівлі-продажу майнових прав» (схема КП «Житлоінвестбуд-УКБ» та КП «Спецжитлофонд»), «оптовиками-покупцями» ці квартири передаються для реалізації в агентства нерухомості, які через пресу та інтернет-сайти (наприклад, OLX та подібні) виставляють їх на продаж.
Вартість квартири в цьому випадку від 10% до 30% вище від первісної ціни будівельної компанії – це і є реальна ринкова ціна квартири.
Коли ріелтором агентства нерухомості перебуває конкретний покупець на конкретну квартиру, то із цим покупцем укладається тристоронній «Договір поступки права вимоги», за яким 80-90% від вартості квартири реальний покупець платить будівельній фірмі, що будує будинок, у даному випадку це ПрАТ "Холдингова" компанія "Київміськбуд", КП «Житлоінвестбуд-УКБ» та КП «Спецжитлофонд».
А 10-20% вартості квартири, за таким договором покупець платить «оптовику-покупцеві», який «викупив» квартири у київської комунальної будівельної організації, плюс у середньому 2% від угоди це комісійні агентства нерухомості, яке знаходить покупця на квартиру.
Що ми маємо на виході? Київська громада в особі комунального підприємства втрачає від 10 до 20 % (доходить і до 30%) від вартості квартири, а «оптовики-покупці», які є звичайними фірмами - «прокладками», за якими стоять топ-менеджери КМДА, заробляють від 10 до 20% вартості квартири.
Зустрічалися варіанти, коли фірми – «прокладки» через агентства нерухомості виставляли на продаж близько 80% квартир будинку, що «будується», «придбаних» у комунальних будівельних підприємств. У будинку 150-200 квартир. Ви уявляєте масштаб збитків київського бюджету?
За моїми підрахунками, за такою схемою у ПрАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" з нульових років було вкрадено від 800 000 000 гривень, у КП «Житлоінвестбуд-УКБ» від 150 000 000 мільйонів гривень, у КП «Спецжитлофонд» від 70 000 000 гривень.
Схема ця відома, її часто згадують на будівельних інтернет-форумах покупці квартир, про неї не раз писали в пресі, і я в процесі пошуку квартир для клієнтів неодноразово з нею стикався.
Це до того, що керівники будівельних комунальних компаній не можуть про неї не знати і, загалом, зрозуміло, що вони цю схему або самі організували або кришують її, маючи особисту нечесно набуту вигоду від нерухомості, що перепродається, за шахрайською схемою,.
Також не слід забувати, що грошові активи комунальних підприємств прирівняні до державних грошових активів, тому йдеться про розкрадання державних грошей.
Крім цього, всі комунальні компанії зобов’язані перераховувати щороку від 30 до 50 % свого доходу до бюджету Києва, а враховуючи, що багато десятків мільйонів гривень йде фірмам – «прокладкам», київський бюджет недоотримав за всі ці роки сотні мільйонів гривень.
Персоналії
ПрАТ "Холдингову компанію "Київміськбуд" з 2012 року очолює Ігор Кушнір. Схема виведення грошей з державної комунальної компанії через фірми - «прокладки» працювала задовго до його приходу до «Київміськбуду» і є лише однією з багатьох сірих схем виведення грошей з бюджету цієї компанії.
У грудні 2016 року у Верховній Раді України зареєстровано проект постанови №5524 "Про створення слідчої комісії ВР з питань перевірки фінансово-господарської діяльності ПрАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд", яка досі залишається непроголосованим проектом". Аналогічний проект рішення є і в Київській міській раді, але ситуація така сама. Все лише у проектах.
Мабуть, хтось гальмує процеси незалежних перевірок. Хто? Ймовірно, ті, кому ці перевірки дуже невигідні.
КП «Житлоінвестбуд-УКБ» та КП «Спецжитлофонд» зі стовідсотковим статутним капіталом Київради перебувають у підпорядкуванні Департаменту будівництва та житлового забезпечення Київської міської адміністрації, який з березня 2016 року очолює Костянтин Федотов.
До цього призначення, з грудня 2014 року, цей чиновник був керівником КП «Спецжитлофонд».
До Федотова, міський будівельний департамент очолював Олександр Спасибко, який зараз працює на посаді заступника з будівельних питань голови київської міської адміністрації Володимира Кличка.
У будівельний департамент міськадміністрації Спасибко прийшов працювати у жовтні 2014 року і за місяць зробив карколомну кар’єру, очоливши один із найбільших департаментів київської міськадміністрації, ставши його директором.
Спасибко і Федотов раніше багато років працювали разом в одній будівельній комерційній компанії, і найімовірніше, саме Спасибко привів Федотова в будівельне комунальне підприємство «Спецжитлофонд», посприявши призначенню на посаду директора, а надалі, пішовши на підвищення, передав йому посаду директора будівельно- житлового департаменту Київської міськадміністрації.
А вже з літа 2015 року через агенції нерухомості на ринок продажу житла Києва фірми – «прокладки» почали виставляти на продаж квартири в будинках, що будували комунальні підприємства «Житлоінвестбуд-УКБ» та «Спецжитлофонд».
Тут маржа "оптовиків" на більшій частині квартир іноді становила до 30%, але в різних будинках була різною, в середньому 10-20% вартості квартири.
80-90% вартості квартири, покупець за тристороннім «Договором поступки права вимоги» платив комунальній будівельній фірмі, що будує будинок, а 10-20% «оптовику-покупцеві», який «викупив» квартири у комунальних будівельних організацій.
Хочу уточнити, що йдеться не про продаж квартир через фонди фінансування будівництва, компанії, що управляють активами чи інвестиційні фонди, а саме про продаж комунальних квартир через приватні фірми-посередники, які створені не державою, а приватними особами.
Те, що гроші комунальних підприємств є державними грошима, тобто бюджетними, звичайно, нікого не зупиняє, адже «гроші не пахнуть».
Схема ця, та сама, що й у ПрАТ «ХК «Київміськбуд». Частину квартир можна придбати у відділі продажів комунальних підприємств, а квартири, які мають найбільший попит, тільки у фіктивних «покупців-оптовиків», які ні копійки не заплативши до каси комунальних підприємств, знімають на перепродажі вершки-пінки.
Гроші буквально робляться з повітря, адже фірми – «прокладки» не будують самі, не вкладають у будівництво жодної гривні, а доходи одержують просто шалені.
Перевіряємо інформацію
Перевірити це дуже просто. Усі комунальні підприємства повинні за першим запитом громадянина України надати інформацію про діяльність підприємства, в т.ч. та щодо фінансової діяльності, з конкретними сумами та датами, але без вказівки конкретних покупців. Хоча навряд чи будуть надані відповіді на листи простих громадян, але на запити депутатів та громадських організацій, відповіді будуть надані.
Надішліть запит Ігорю Кушніру, Олександру Спасибку та Костянтину Федотову, та попросіть надати їх інформацію про кількість укладених за останні два - три роки (або за один на вибір рік) тристоронніх «Договорів поступки права вимоги», які уклали ПрАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" , КП «Житлоінвестбуд-УКБ» та КП «Спецжитлофонд». За якими гроші за квартиру (точніше за майнові права на квартиру) будівельним фірмам перерахували особи за «Договорами поступки права вимоги».
Запитайте про суми, які були сплачені за цими «Договорами поступки права вимоги» третьою стороною безпосередньо «покупцям-оптовикам» і це будуть десятки та сотні мільйонів гривень. Адже це гроші, які мають залишатися в міському бюджеті, а не перераховуватися на рахунки чиновників-казнокрадів.
Що робити?
Питання надзвичайно актуальне. Як не допустити подібну крадіжку державних грошей у будівельних державних та комунальних компаніях?
Варіантів багато – це й затвердження ціни на квартири комісією при київській міськадміністрації, куди входитимуть активісти-громадські діячі та незалежні експерти, депутати Київради та представники КМДА, які узгоджуватимуть реальні ринкові ціни на квартири у будівельних комунальних організаціях та передаватимуть їх на затвердження в один із департаментів КМДА.
Це може бути і обов’язкова умова в «Договорах купівлі-продажу майнових прав на квартиру» щодо внесення такого відсотка на користь забудовника від вартості квартири, при укладенні тристороннього «Договору поступки права вимоги», який зробив би безглуздою, з погляду кримінального заробітку, масову перепродаж квартир від комунальних забудовників
Вигадати можна й інші варіанти, було б бажання, але його, звісно, не буде доти, доки до Київської міської адміністрації прийдуть працювати люди, які насамперед піклуватимуться про державні інтереси, а не про свою особисту вигоду на державній службі.
Для реальної зацікавленості у результатах роботи з будівництва та продажу квартир, у цьому випадку чиновники КМДА мають отримувати високу заробітну плату та можливо дохід у вигляді невеликого відсотка від суми, отриманої від проданих комунальних квартир.
Грошовий стимул має бути, бо за потреби топ-менеджери працюють по 15 годин на добу без вихідних та за 10-15 тисяч гривень щомісячної зарплати, ніхто з висококваліфікованих фахівців працювати на знос не буде.
І, безумовно, їхня робота має бути під жорстким громадським контролем, а інакше все те, що 25 років не дає встати Україні з колін, повторюватиметься знову і знову, з кожним новим призначеним топ-менеджером.
Але розкрадання київського бюджету слід зупинити зараз і на майбутнє. Чи навіщо такі жертви та страждання, які четвертий рік несе Україна?
У тому числі й за життя без корупції та корупціонерів.
Київський мер
Одне з головних питань у цій корупційній схемі – це роль київського мера Віталія Кличка.
Кличко далеко не дурна людина, як її часто намагається уявити преса. Недалека людина не створила б потужної політичної партії, яка неодноразово брала в парламенті та місцевих радах, велику кількість місць. Навіть дуже хороші консультанти та радники, без особистої високої інтелектуальної складової, не допомогли б перемагати на виборах. Недорікуватість мера залишимо осторонь, одне одному не перешкода.
І постає питання, чи знає мер як заробляють на перепродажі комунальної власності його заступник та топ-менеджери київської міської державної адміністрації чи ні? Є два варіанти. Київський мер чи сам очолює та організовує корупційний процес із розкрадання комунальних грошей чи він не знає, що коїться у підпорядкованих йому структурах. Третього варіанта тут нема.
Як воно є насправді, ми обов’язково дізнаємось згодом.
Звісно, у нинішній ситуації, коли корупціонери перебувають при владі, поміняти навряд чи щось можна. Думаю, є сенс створити народний реєстр злочинів та народний реєстр корупціонерів. Не вічно люди, які розкрадають державний бюджет, будуть при владі. Прийде і їхній час відповідати за скоєні злочини та повертати вкрадене.
04 листопада 2017 г., 15:48
