Богдан Хмельницький — правозахисник чи троянський кінь Майданюк? Частина 1

Оперативним службам також відомо про пограбування сім’ї уманських заробітчан. Вони спілкувалися з Майданюком, який родом з Умані. Він знав, що сім’я повертається з заробітків з Європи – везе готівку. Тільки дивом подружжю вдалося залишитися живими: їх пограбували вдома відразу після повернення з-за кордону. На жаль, цей факт до справи не підшити: розкрити злочин так і не вдалося.

Зате «Примус до виконання цивільноправових відносин» Майданюку світив однозначно. У 2000 році він із товаришами побив слюсаря СТО: ніби той погано їх обслуговував. Можливо, просто не хотіли розрахуватися за роботу. Тоді Майданюк вже працював у складі іншої потужної групи «Прища». За заявою потерпілого автослюсаря Майданюка затримали разом з його спільником Приймаком. У них вилучили два пістолети (один бойовий) і два ножі. Брати по зброї посиділи в СІЗО, але їм знову вдалося викрутитися. Пізніше Майданюк заявляв, що став жертвою політичного переслідування. Ніхто перевіряти не став: кожному ясно – ось він, жертва злочинного режиму...

Сам Майданюк не лише не приховує свого кримінального минулого, але навіть хизується ним. В інтерв’ю, підготовленому «під вибори» і розміщеному на сайті організації імені свого лідера, він відверто ділиться з журналісткою: «Мені нічого приховувати, я дійсно 4 роки провів у ув’язненні за неправдивим обвинуваченням. Ніколи не думав, що це може статися саме зі мною – адже я не порушував закон. Але так сталося – мене замовили».

Хто міг його замовити у 2000 році, кому він був потрібен?

У 2004-му на Майданюка скоїли збройний напад. Він був поранений, перейшов на нелегал. Причина нападу відома лише членам його бригади та представникам кримінального світу. Було так: банда Майданюка вкрала автомобіль у кримінального авторитета, що суперечить злодійським поняттям. Злодії вимагали повернути авто, молоді беззаконники відмовилися, знехтувавши поняттями. Як результат – кульове поранення ватажка.

У тому ж 2004-му розбійники заволоділи джипом уманського комерсанта. На справу пішли «Змій» та його земляк з Умані на прізвисько «Кабан». Обох заарештували у 2005 році. Здавалося б: цього разу не викрутитися... Але члени банди, що залишилися на волі, почали активно тиснути на потерпілого... і розвалили справу. Після цього Майданюк зрозумів, що  в наступний раз йому може не пощастити, і вирішив міняти спеціалізацію. Він змінив прізвище, оголосив себе правозахисником і почав мігрувати по телевізійним ефірам.

Людина з кримінальним бекграундом у ролі правозахисника на шоу Шустера – такі чудеса можливі лише за гроші, і немалі. На тоді у Майданюка не було особливих джерел доходу, а на грабунках мільйонів не заробиш. Проте «правозахисний» бізнес вимагає витрат на офіс, медіапідтримку... А також, створивши свою організацію, Майданюк на її базі організував інтернет-телебачення «Гром ТВ». Це теж чимала стаття витрат. Про цей проєкт ми розповімо трохи пізніше.

Слід зауважити, що свій шлях у велику політику та на екрани ТВ Майданюк-Хмельницький здійснив у кампанії нових знайомих. Коли він останній раз пів року відсидів на нарах СІЗО, його прихильниками виявилися бандит Мокрицьким - «Мокрий», якого підозрюють в організації обливання сірчаною кислотою одного з київських політиків. Другим співкамерником був шахрай Денис Ципін.

Той представився юристом «Коаліції учасників Помаранчевої революції» забудовникам, які конфліктували з мешканцями будинку в центрі Києва. Шахрай пообіцяв за 25 тисяч доларів "вирішити" питання... і зник, як тільки отримав гроші. Сьогодні вони – найближчі соратники Хмельницького-Майданюка. Ципін у 2012 році безрезультатно намагався пролізти в Раду. Очевидно, так він намагався уникнути кримінальної відповідальності за справу 2010 року. Не отримавши депутатського посвідчення, Ципін опинився в СІЗО – його підозрювали у викраденні людини та вимаганні 500 тисяч грн. До речі, балотувався Ципін у Слов’янську. А помічником у нього був... нинішній голова сепаратистів Слов’янська В’ячеслав Пономарьов. Це – до слова про політичну орієнтацію найближчого оточення Майданюка.

Складається стійке враження, що після відсиджування в СІЗО Майданюка почав «просувати» хтось впливовий. Усі ці телеефіри, пресконференції, гострі сюжети – тут не обійшлося без підтримки всесильного товариша. Хто був цим «товаришем»? Власне, рука поштовхача відчувається і сьогодні: потрапляння кримінальника і прихильника скинутої влади в виборчий  список, очолюваний прем’єр-міністром, не трапляється випадково. У нас існує пояснення  небаченого злету і постійної плавучості Майданюка-Хмельницького, попри зміни влади та політичних настроїв. Ми готові поділитися своїми висновками з читачами. 

Далі буде...