В УЖГОРОДЦІВ РУКАМИ ДЕПУТАТІВ УКРАЛИ СКВЕР. ЧАСТИНА 1

Читать на русском
В УЖГОРОДЦІВ РУКАМИ ДЕПУТАТІВ УКРАЛИ СКВЕР. ЧАСТИНА 1
В УЖГОРОДЦІВ РУКАМИ ДЕПУТАТІВ УКРАЛИ СКВЕР. ЧАСТИНА 1

Несподівана поява паркану серед скверу. Огорожа перекрила тротуар та дорогу. Це – не лише приклад крадіжки зеленої зони від ужгородців. Це – наочна схема, як можливо «приХватизувати» територію, що належить місту. І яка стає дуже цінною коли обіч зведено міст, прокладена нова дорога. Як забирали сквер? Хто легалізував таке рішення? Які депутати за це голосували? І чи не тому в найменшому обласному центрі просто нема чим дихати?

ЗЕЛЕНІ ЛЕГЕНІ ЧИ ЗАБУДОВА?

За часів СРСР ця місцина на вул. Баб’яка була затишною зеленою зоною біля заводу електроприладів. Можливо навіть колись саме цей сквер входив до парку, існування якого згадується у документі 1984 року – рішення облвиконкому №253. Тут йдеться, що в районі заводу «Ужгородприлад» є парк на гектар, який заснований ще у 18 столітті.

Документ з архіву. Йдеться про парк з цінними екзотами. dqxikeidqxiqqeant

Документ з архіву. Йдеться про парк з цінними екзотами.

У буремні 90-ті завод припинив виробництво і місцина на довгі роки стала закинутою. Втім на початку 2000-х у цьому районі активізувалися роботи на довгобуді – нового мосту через річку Уж. У 2004 році Боздоський міст відкрили, відтак земля, де знаходиться сквер, стала ціннішою – поруч є міст, зроблена нова автодорога.

Боздоський міст з’єднав три вулиці – Загорську, Баб’яка та наб. Слов’янську. Відтак потік авто суттєво збільшився. Тож ужгородцям лишалося тільки радіти, що обіч вул. Баб’яка є невеличка зелена зона. Це особливо актуально, враховуючи, що обласний центр Закарпаття в останні роки входить до рейтингу найзабрудненіших міст. Наприклад, у 2011 році, згідно з даними МНС, брудніше повітря, ніж в Ужгороді, було лише у Маріуполі.

Однак у період із 2004 року й до сьогодні жодний міський голова Ужгорода чи хтось із депутатів не подбав, аби облагородити сквер – встановити лавиці, провести освітлення, посадити нові дерева. А минулої осені сквер взагалі огородили. Паркан постав прямо серед тротуару та під’їзної дороги!

Паркан серед вулиці звели за лічені години. Фото автора

Паркан серед вулиці звели за лічені години. Фото автора

За парканом – будівельний вагончик. За лічені дні зведено невелику «цегляну коробку». На тому роботи зупинилися. А ужгородці тепер мусять обходити паркан.

Тепер паркан треба обходити, йдучи повз дорогу, де гасають автівки. Фото автора

Тепер паркан треба обходити, йдучи повз дорогу, де гасають автівки. Фото автора

ЩО БУДУВАТИМУТЬ, ЗНАЮТЬ У МІСЬКРАДІ ТА ДБІ. ДЛЯ РЕШТИ – СЕКРЕТ

Є паркан, значить рано чи пізно почнеться забудова – це очевидна річ. Проте постає питання – хто власник огорожі? Чого територія закрита? Відповіді мали б міститися на паркані – зазвичай, забудовники вивішують там інформаційні стенди. Втім на огорожі на вул. Баб’яка його немає. То може територія скверу взагалі самовільно захоплена?

Інформації про будівництва на паркані нема. Фото автора

Інформації про будівництва на паркані нема. Фото автора

Дивимося на Кадастрову карту України. І там бачимо: сквер не зовсім то і сквер, а приватна територія! Огороджений простір – то на карті дві сусідні ділянки по 0,088 га. Перша ділянка має кадастровий номер 2110100000:23:001:0020.

Інформація про ділянку з Публічної кадастрової карти України

Інформація про ділянку з Публічної кадастрової карти України

Цільове призначення землі 02.01 – «Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)». Іншій ділянці присвоєно номер2110100000:23:001:0021. Цільове призначення – те ж саме.

Інформація про ділянку з Публічної кадастрової карти України

Інформація про ділянку з Публічної кадастрової карти України

Як же сквер перейшов у приватну власність? Хто це дозволив? Питаємо це в Ужгородської міської ради. Проте заступник міського голови Володимир Фленько, а згодом і міський голова Віктор Погорелов твердять – нічого не знають про сквер і все. Офіційно це звучить так: «у відділі землекористування відсутня інформація щодо землекористувачів (власників), а також рішень Ужгородської міської ради, згідно з якими зареєстровані земельні ділянки». Ось так – в місті чергова зелена зона не межі зникнення, а в мерії не знають, що до й чого. А може просто роблять вигляд, що не знають?

Цікаво й інше – хто хоче зводити житловий будинок осторонь дороги? Це можна було б дізнатися всяк охочому, якби на паркані, як уже згадано, розмістили інформаційний стенд.

Як роз’яснив заступник начальника управління Держархбудінспекції в Закарпатській області Юрій Лошак, теперішній власник ділянки отримав будівельний паспорт на забудову земельної ділянки в управлінні містобудування та архітектури Ужгородської міськради.Відтак встановлення інформаційного стенду на будівництві, яке здійснюється на підставі будівельного паспорту, не вимагається.

Також в Держархбудінспекції нас повідомили: власник ділянок – громадянин Василь Голубка – купив їх та зареєстрував повідомлення про початок виконання робіт з будівництва індивідуального житлового будинку.

Згідно із законодавством, зокрема постанови Кабміну №466 від 13 квітня 2011 року та Закону «Про регулювання містобудівної діяльності», інформацію про будівництво на паркані дійсно не треба розміщувати, якщо мова йде про зведення індивідуального будинку для житла чи садиби.

СКВЕР ДІЛИЛИ «ПАПЄРЕДНІКІ»

31 жовтня 2010 року в Україні пройшли місцеві вибори. До того часу міським головою Ужгорода був Сергій Ратушняк. Так от – у неділю, 31 жовтня, – ужгородці вирішують, кого знову обрати в раду. А за три дні раніше – у середу, 27 жовтня, – на той час ще чинні депутати ради збираються у сесійній залі.

Прийшло 39 обранців із 50. Ось список присутніх, згідно з даними протоколу: