
Війна - час героїв та ділків. Поки перші протистоять російським окупантам, другі використовують посвідчення учасника бойових дій як вхідний квиток у великий бізнес та велику політику.
Свого часу заради статусу УБД на Донбас кинулися всі кому не ліньки — підзаробити чи сфотографуватися у новенькому камуфляжі «типу воював». І хоча «турпотік» на війну давно зійшов нанівець, слава про «бойові подвиги» колишніх гастролерів живе й досі. Найяскравіший приклад — нинішній нардеп від партії ОПЗЖ Ілля Кива. Його служба завершилася 5 років тому, але продовжує обростати все більш неприємними подробицями.
Кива пробув у зоні АТО лише рік — з 2014-го до 2015-го. Він став майором, очолив батальйон патрульної служби міліції особливого призначення «Полтавщина», створений на базі батальйону «Полтава» та двох рот — «Кременчук» та «Мирний». Бійці, серед яких колишні міліціонери, не прийняли комбата без досвіду роботи в органах і навіть без служби в армії. Єдине, що на той момент було у Киви, — судимість за хабар. Майже 70 солдатів написали рапорти, батальйон пікетував обласну прокуратуру і навіть влаштував акцію протесту у Києві. «Полтавщина» так і не встигла виявити себе у справі: перед комбатом стояли зовсім інші завдання, а сам батальйон розформували вже за 3 місяці. Він потрібен був Киві для трьох цілей: піар, бізнес та фізична охорона. Вміючий привернути до себе увагу екскомбат із захопленням розповідав про дисципліну, а за фактом про садизм і знущання над солдатами. Під охороною персональної армії він нібито особисто «евакуював» півтори тисячі мешканців Дебальцевого, за що навіть отримав звання полковника. Щоправда, у спогадах волонтерів, які самотужки наймали транспорт та вивозили дітей, жінок та старих, підтвердження геройству Киви не знайшлося.
Посаду комбата Кива використовував як плацдарм: знайомився з місцевими «елітами» та розширював корисні зв’язки. Незабаром він зблизився з місцевим криміналітетом і верхівкою, що кришує його, в правоохоронних органах Донецької області. Як нещодавно розповів ветеран Михайло Майман, який служив у підпорядкуванні Киви, в 2015 році Кива і голова Донецького управління МВС В’ячеслав Аброськін розділили вплив в області. Комбату дістався наркотрафік, за МВС залишилася контрабанда. Обсяги незаконного наркообігу між підконтрольною Україні територією та ОРДЛО важко визначити навіть у теорії. ЗМІ підрахували, що у 2014-2015 роках щомісяця через лінію фронту в обидві сторони переправляли до 50 кілограмів кокаїну, до півтонни героїну, 300–400 кілограмів синтетичних наркотиків та дві-три тонни марихуани. Безперешкодне транспортування товару забезпечував Ілля Кива. За спогадами товаришів по службі, сам комбат регулярно «знімав пробу». "Виходив там щоранку зі своїм білим обнюханим носом", - розповів Майман. Арифметика проста: протягом року через Киву пройшло під 50 тонн наркотичних речовин вартістю десятки, якщо не сотні мільйонів гривень.
Доходи Киви занапастили його ж апетити. До контролю над наркотрафіком комбат будь-що хотів додати і кришування контрабанди. За однією з версій, саме це спричинило конфлікт між Аброськіним та Кивою, якого згодом навіть перевели на роботу в Херсонську область. У цей період Кива зблизився з місцевим авторитетом Вовою Вухатим (Володимиром Іванковим). Він був "смотрящим" від комбата. Як писали ЗМІ, за часів Януковича Вова Ушастий тримав підпільні казино на Донбасі, а з початком АТО став головним по контрабандним потокам в Артемівську. У результаті жодна машина не могла перетнути лінію розмежування без дозволу особисто Киви. Відмова давати хабар жорстоко каралася. «У 2015 році я відмовився палити машини, що проходять через блокпост на Донбасі, і не платили йому (Іллі Киві — ред.) данину по 100 тис. грн за проїзд. Він це все кришував. Я був у підпорядкуванні замкомандира батальйону. А Кива був куратором нашого батальйону», - цитує Маймана Гордон.ua. За даними наших джерел, причетність Киви до наркоторгівлі та контрабанди підтверджується численними показаннями свідків: ексколеги, а також цивільні особи масово подають заяви до поліції та ГБР про те, що Ілля Кива налагодив регулярні постачання наркотиків між вільною та окупованою територією. Найближчим часом ці відомості можуть бути оприлюднені у рамках досудового розслідування. «Кива жив у нас у батальйоні, боявся, що його поб’ють чи викрадуть, ми охороняли його всім батальйоном, він їздив з нами на блокпости, контролювали, щоби не було контрабанди, а він контролював, щоби була. Він мав серйозний бізнес», — згадує Майман.
Аброськін конкуренції не зазнав, і Киву перевели спочатку до Херсона, а потім до Києва. У столиці екскомбат очолив департамент протидії наркозлочинності Нацполіції України. У новому статусі Кива продовжив епатувати публіку та кришувати наркоринок. Глава департаменту розповідав журналістам про те, які наркотики вживав, готував «синтетику» просто у прямому ефірі, пропонував запровадити кримінальну відповідальність за вживання наркотиків. Лівою рукою начальник департаменту влаштовував скандальні облави на нічні клуби на кшталт Closer, а правою — гальмував розслідування щодо великих виробникив та постачальників. «Не на камеру співробітники департаменту розповідають: кримінальне провадження проти лабораторій і торговців більше раз за раз застрявало саме на рівні голови департаменту, часто губилося і у виняткових випадках доходило до суду», - передає From.ua.
Навіть після звільнення Кива не втратив впливу на наркоринок. Так, у вересні 2019 року він опинився у центрі скандалу навколо міжнародного наркосиндикату «Хімпром». Картель працював на території РФ, проте після масових затримань боси угруповання перебралися до України. За даними слідства, це сталося якраз у той період, коли Ілля Кива очолював профільний департамент. На синдикат працює ціла низка лабораторій, речовини збувають через Telegram-ботів. Щорічний оборот складає десятки мільйонів доларів. У ЗМІ потрапила інформація про те, що Кива нібито отримав 500 тис. доларів від ватажка «Хімпрому» Єгора Буркіна за лобіювання інтересів у Верховній Раді та тиск на держобвинувачення. За ці гроші Кива мав домогтися звільнення чи усунення прокурора у справі синдикату Романа Зарічанського. Пізніше в мережі з’явилася інформація про те, що Кива погрожував співробітникам ГПУ та направив Генпрокурору депутатське звернення з вимогою звільнити неугодного картелю прокурора на тій підставі, що він нібито «сприяє незаконній діяльності» синдикату та чинить тиск на суддів.
Наразі Ілля Кива бореться з ініційованою президентом легалізацією грального бізнесу. Вона вже призвела до закриття близько 8 тисяч підпільних казино та залів гральних автоматів, де також розповсюджують наркотики.
«Він встановив контроль над дрібними нарколабораторіями, а також ринком збуту наркотиків у нічних клубах та ігрових залах. Використовуючи «корочку» головного наркоборця, Кива змушував нічні клуби по всій країні збувати речовини серед відвідувачів. Тому є чимало свідчень від свідків та потерпілих, які згодом будуть оприлюднені», - пише Голос.ua. Свого часу він також активно боровся за збереження депутатської недоторканності — розумів, що за вчинене рано чи пізно доведеться відповісти.
Рік піару в АТО та ще рік «інтенсивної» роботи в наркодепартаменті забезпечили Киві заробіток на роки вперед. Гроші люблять тишу, і Ілля Кива вміло звертає громадську увагу на свою неадекватну поведінку. Тисячі користувачів соцмереж обговорюють його висловлювання та непристойні витівки, одиниці задаються питанням — хто він взагалі такий і звідки гроші на охорону, броньований кортеж, закордонний відпочинок? Рано чи пізно правоохоронним органам доведеться дати відповіді.