Шахраї активізувалися під час підтоплення через підрив ГЕС

Оренда неіснуючого житла

Насамперед зловмисники можуть використовувати схеми з надання в оренду неіснуючого житла або пропонувати псевдоевакуаційні перевезення. У таких випадках вони просять передплату за послуги, а потім просто зникають.

Оформлення фейкових соцвиплат

Також аферисти можуть пропонувати оформлення фейкових соціальних виплат потерпілим. Для цього вони зазвичай поширюють посилання на фішингові сайти. На таких ресурсах громадянам пропонують вказати дані банківських карток нібито для зарахування грошей. Зібравши необхідні відомості, у тому числі номер, термін дії картки та CVV-код, зловмисники надають гроші з рахунків потерпілих.

Фейкові грошові збори

Це ще один можливий сценарій шахрайства. Зловмисники можуть видавати себе за благодійників, які збирають гроші на потреби потерпілих, проте насправді витрачати їх на власні потреби.

Як не потрапити "в пастку"

Щоб не потрапити на гачок, дотримуйтесь наступних рекомендацій:

• отримуйте інформацію лише з офіційних джерел. Зверніть увагу, що офіційні сторінки державних органів, благодійних організацій, банківських структур у месенджерах та соціальних мережах мають бути верифіковані;

• не переходьте за сумнівними гіперпосиланнями, адже за ними може ховатися фішинговий ресурс. Ніколи не вводьте конфіденційні дані, зокрема дані банківських карток на підозрілих сайтах;

• віддайте перевагу послугам з оплатою накладеним платежем;

• якщо хочете "задонатити", переказуйте гроші на рахунки офіційних фондів або відомих громадських активістів. У багатьох додатках онлайн-банкінгу зібрано список найпопулярніших фондів і зробити волонтерський вклад можна в кілька кліків;

• не повідомляйте нікому дані банківської картки, особливо CVV-код, термін дії картки, одноразові паролі із SMS, дані авторизації в онлайн-банкінгу.