
В оборонному відомстві неохоче розлучаються із корупційними схемами.
Минуло півроку після виходу гучного журналістського розслідування щодо «яєць Резнікова по 17». Настав час проміжних підсумків. Почнемо з гарної новини — після розслідування у закупівлях Міноборони поменшало корупції. Ціни на картоплю та яйця опустилися втричі. Закупівлі питної води вивели на відкриті торги і її почали купувати навіть дешевше, ніж було до вторгнення. А щоб хоч якось задовольнити спрагу суспільства до справедливості, у СІЗО тримають двох представників Міноборони – заступника міністра В’ячеслава Шаповалова та керівника закупівельного департаменту Богдана Хмельницького, пишеZN.ua.
Шаповалову та Хмельницькому у розпал скандалу цієї зими інкримінували зовсім не завищені ціни на продукти харчування, а неякісні бронежилети, закуплені у перші місяці вторгнення. Потім додали завищену ціну — товарознавча експертиза показала, що ціна 43 тис. грн за бронежилет 4-го класу за курсу 29 грн/дол. була в рази більша за тодішню норму.
Олексій Резніков став грудьми за свого заступника: «Контракти, які є предметом дослідження, датовані березнем 2022 року. І я хочу запитати: а де всі були у березні 2022-го? Коли на складах нуль (бронежилетів), а треба було привезти сотні тисяч. Тому я хочу дочекатися завершення слідства та почути вирок суду. Тому що він може бути і виправдувальним також».
Зустрічне питання до Резнікова, міністра оборони з листопада 2021-го: а чому, власне, у березні 2022-го у нього на складах був нуль? Чи не помітив попереджень США про настання? Вважав, що нуль бронежилетів на складах, навіть у мирний час, це прийнятно?
Очевидно, що Рєзніков створює інформаційне поле для звільнення Шаповалова від покарання. Тоді на шконці залишиться лише закупник Хмельницький — найменший чиновник у корупційній вертикалі міністерства Резнікова, чиєю функцією був банальний підписздесь.
Журналісти поринули ще глибше в політику забезпечення ЗСУ Шаповаловим і отримали чергову порцію комфортної впевненості, що «злодій має сидіти у в’язниці».
У червні Шаповалова «доепізодили» закупівлею зимового одягу з Туреччини. Що у матеріалах справи, невідомо. Але, за даними розслідувачів, йдеться про велику аферу.
Ще влітку 2022 року українські виробники били на сполох, що Міністерство оборони не оголошує своєчасно закупівлі зимового одягу для бійців. Доставити тканину з Азії, пошити це все місяці. Ці місяці були втрачені саме з вини міністерства та інших чиновників, які вчасно не вирішили проблемних питань. Тоді одразу був жирний натяк на те, що це недарма. Мовляв, якщо закупівлю якісної та дешевої української форми саботують, то це комусь вигідно.
Так і вийшло. Міноборони з наближенням холодів уклало контракт із турецькою фірмою Vector avia hava araçlari на постачання зимового одягу. За даними патріотично налаштованих офіцерів з української митниці, ця фірма лише у жовтні-грудні ввезла до України з Туреччини 233 тис. курток на 20 млн дол. та 202 тис. штанів на 13 млн дол.
Ціна була прийнятною як для зимового одягу. Куртки від турків йшли по 86 доларів. Інший постачальник із Болгарії віз для Міноборони з Китаю куртки по 95 дол. Але проблема в тому, що з Туреччини насправді їхали не зимові куртки, а літні або просто з лайно-тканини.
За нашими даними, середня вага китайських курток складала два кілограми. А турецьких – 1,1 кг. Це дуже схоже на різницю між літнім жакетиком та зимовою теплою курткою.
У розпорядженні журналістів є пакет супровідних документів на одну із партій товару від Vector avia. Тут добре видно, як 4900 курток загальною вартістю 142 тис. дол. перетворюються на 4900 курток за 421 тис. дол. вага з 29 до 86 дол. за штуку (див. документ).
Маржа залишилася на турецькій фірмі Vector avia hava araçlari, яка належить українцеві Роману Плетньову із Запоріжжя.
У судовому реєстрі є дані про кримінальне провадження щодо цього одягу. Київський науково-дослідний інститут судових експертиз встановив, що «поставлені за договором №VV2022-M1908 куртки вітровологозахисні зимові та штани вітровологозахисні зимові не можуть використовуватися за своїм цільовим призначенням». А зимовий одяг, який їхав в Україну за іншим договором №VV2022-М1708, кордон у Молдові перетинав із документами 27 500 дол. за партію, а кордон в Україні — вже за 367 500 дол. Більше того, куртки з цієї партії вже продаються на OLX (Див. скрін).

До речі, силовики також знають, що Міноборони втридорога купувало шоломи для бійців. Люди Резнікова замовили та сплатили товар, який за документами значився як шоломи PASGT виробництва США з рівнем захисту NIJ ІІІА. А за фактом це виявилися шоломи з нижчим рівнем захисту NIJ 2. При цьому «Наші гроші» повідомляли, що торік Міністерство оборони мало контракти на ці шоломи, зокрема за ціною 348 і 468 дол. У той час як саме міністерство і його держпідприємство «Спецтехноекспорт» імпортувало шоломи за ціною від 132 до 293 дол. за одиницю.
На цьому проблеми Шаповалова не повинні закінчитися, навіть якщо він «зворушить» Зеленського, а Резніков наб’є собі ціну перед Єрмаком можливістю розголосу різних подробиць військових закупівель і відправиться до Лондона.
У розпорядженні журналістів є копія контракту на закупівлю сухпайків минулої весни. 14 березня 2022 року, за три тижні після початку вторгнення, Міноборони замовило у київської фірми ТОВ «Танос Технолоджі» один мільйон вегетаріанських сухпайків із Туреччини на 430 млн грн, що за курсом на той час становило 14,7 млн дол. (див. табл.). Дані про цей контракт досі не оприлюднені у «Прозорро», хоча Міноборони мало їх публікувати після законодавчих змін цієї весни.

Із додаткової угоди до цього контракту від 8 липня 2022 відомо, що в початковій версії був підігрівач їжі, але потім він зник. Замість нього до складу сухпайка включили курячий паштет — єдиний продукт м’яса серед вегетаріанського раціону.
Наразі вартість окремих складових у контракті Міноборони невідома. Але відома ціна, за якою "Танос Технолоджі" купувало складові сухпайків у турецької фірми Orta Akdeniz Gumrok Ve Tiracet Bm. Квасоля, боби, булгур, суп та компот разом коштували 181 грн. Таким чином, на курячий паштет, печиво, каву в стиках та одноразовий посуд припадало аж 248 грн. Журналістам не вдалося знайти настільки дорогих товарів у магазині «Новус», щоб вийти на подібну розрахункову суму.
Такі самі продукти на початку 2022 року купували й інші українські фірми. Наприклад, мережа магазинів «Таврія-В» імпортувала їх із Туреччини майже вдвічі дешевше. Так, квасоля борлотто та боби в мексиканському соусі Yayla ввозили в країну за митною ціною 0,81 дол., або 23,73 грн за упаковку. Ціна Міноборони, нагадаємо, складала 43,88 грн/шт. за квасолю та 40,95 грн/шт. за боби.
Слідчі СБУ отримали доступ до сухпайків, які привезли «Танос Технолоджі». Виявилося, що вони упаковані у картонні коробки із написом «Відновлюйся Україна. Ми віримо у лікувальну силу любові та підтримки». Тут же є логотип Legurme, — цей бренд належить компанії Yayla. Під ним вона продає певну частину своєї продукції.
Весною 2022 року турецькі продукти з’явилися в Україні як благодійна допомога. Наприклад, «Червоний Хрест» роздавав такі продукти у Хмельницькому. У травні 2022-го «допомога від президента» із продуктами бренду Yayla отримала Лозовська громада на Харківщині. Також продуктами бренду Legurme забезпечував людей благодійний фонд «Крок з надією».
Здається, підстав для покарання Шаповалова більш ніж достатньо. Навіщо міністрові його прикривати? Правоохоронці мають це пояснення.
Шаповалов - це реально довірена людина саме Резнікова. Він був заступником Резнікова у Міністерстві реінтеграції у 2020 році. Рєзніков привів його за собою до Міноборони і зробив своїм заступником із самого грошового питання — закупівель.
Вони й раніше мали спільне поле діяльності. У 2015–2017 роках Резніков очолював Київраду, а Шаповалов займався будівельними питаннями як заступник та радник голови Київської ОДА. Саме тоді зять Резнікова Дмитро Штейнгауз розпочав гігантську житлову забудову у Броварах біля Києва, отримавши під неї 80 га. А вже у 2018 році Штейнгауз через свою фірму «Аквасервіс» запропонував Міністерству оборони купити у нього 38 квартир у Броварах (див. скрін із сайту МО).

Коли Зеленський після скандалу зберіг Резнікова на посаді міністра, цікаві ігри почалися між силовиками. У лютому ГБР затримало Шаповалова, а СБУ затримала Хмельницького. Потім дозбирали доказову базу, оголошували додаткові підозри. І вийшло так, що в середині липня Печерський суд у справі ГБР отримав від адвокатів Шаповалова довідку про поганий стан здоров’я підозрюваного та безкоштовно відпустив його на волю, хоча йому було встановлено заставу у 402 млн грн.
Але вже за добу Шевченківський суд подивився на фігуранта крізь призму кримінального провадження СБУ та кинув його назад за ґрати. З ким Шаповалов встиг зустрітися на волі, про що говорив та які запевнення отримав, невідомо. Але після повернення за ґрати він через «Українську правду» звернувся до Верховного головнокомандувача Володимира Зеленського із шантажною заявою: «Ви особисто сказали мені, пане президенте, що треба зробити все, щоб забезпечити ЗСУ необхідним, а «розбиратимемося потім»… Переслідування мене має всі ознаки політичного — у тому сенсі, що якась невідома мені сила робить усе, щоб я не вийшов із-за ґрат. Ця справа політична ще й тому, що під час найгарячішої фази війни хтось вирішив «закрити» людину, яка формувала політику забезпечення ЗСУ, не замислюючись про наслідки».
Насправді політичне в цій справі лише те, що воно мало б стати прикладом політики невідворотності покарання, без якої про реальні антикорупційні зміни нема чого й думати.
Справді, як розповів один із правоохоронців, який займається боротьбою з корупцією в армії, «Єрмак із Шараповим відійшли від неозброєних закупівель після скандалу». Та й американці тепер стежать за цим сектором у п’ять очей, не забуваючи ділитися з Володимиром Зеленським враженнями від побаченого. От і маємо позитивний ефект — частина державних грошей тепер все ж таки економиться.
Але глобально система не змінилася. Володимир Зеленський залишив Олексія Резнікова міністром оборони. Тому не дивно, що всередині міністерства прямо зараз саботується запуск нового Агентства, яке мало б вже восени взяти на себе всі неозброєнні закупівлі Міноборони, і тим самим взагалі прибрати тиловиків, які звикли до корупції, в погонах від мільярдних потоків. Тому коли увага союзників та українців розсіється, ті самі міноборонівці продовжать тендерити на власний розсуд.