
Верховна Рада схвалила оновлений закон про розширення прав нацменшин №10288-1. За нього проголосували 317 народних депутатів.
Ухвалення цього закону було однією з умов Євросоюзу для початку переговорів щодо вступу України до спільноти. На ньому особливо наполягала Угорщина.
Подробиці про новий мовний законопрєкт повідомив у своєму телеграм-каналі нардеп Олексій Гончаренко.
Судячи з його слів, документ послаблює українізацію для нацменшин, чия мова є офіційною в ЄС. Але не для російської.
Законопроєкт допускає навчання європейськими мовами (угорською, румунською, болгарською), політичну агітацію, книговидавництво та телемовлення (не більше 70%). Своїми мовами європейські нацменшини зможуть здобувати середню (у тому числі профільну) та вищу освіту.
Нагадаємо, що у первісному варіанті законопроєкту було передбачено надання деяких прав та російській мові через 5 років після закінчення дії воєнного стану. Однак, як заявив Гончаренко, усі ці моменти для російської мови із законопроєкту вилучили, прибравши норму про те, що обмеження щодо неї діють лише п’ять років. У нинішній редакції обмеження триватимуть безстроково.

