«Безвізовий» день в парламенті

«Безвізовий» день в парламенті

Cьогодні парламент ухвалив низку законів у рамках плану дій щодо візової лібералізації з ЄС. В цьому переліку декілька антикорупційних законопроектів, що були прийняті у першому читанні, та закон про державне фінансування партій, проголосований у кінцевій редакції.

Нагадаємо, минулого тижня завершилася серія оцінювальних візитів експертів Європейської комісії до України. 7 жовтня Представництво Європейського союзу в Україні поширило заяву, де наголошувалося, зокрема, на тому, що дипломатична місія чекає на проведення в Раді «безвізового дня», присвяченого ухваленню законів у рамках плану дій візової лібералізації.

Напередодні відповідального засідання навколо законопроектів точилися суперечки всередині парламентських фракцій. Більшість з них не ставили під сумнів важливість прийняття вимог Єврокомісії, проте у депутатів виникло багато зауважень до деталей запропонованих законопроектів. Так, керівник фракції «Самопоміч» Олег Березюк повідомив, що на вчорашньому засіданні фракції, яке тривало до 11-ї вечора, депутати намагалися дійти згоди щодо антикорупційних законів. «Візовий режим не буде реалізований, якщо в Україні не буде налагоджене публічне управління в судах, прокуратурі, державній адміністрації. Скільки б папірців ми не приймали, ніхто в це не повірить. Якщо папірчик прийнятий, а потім виконується - інша справа. Не шантажуйте країну війною, Європою, візами», - зазначив в коментарі «Главкому» перед голосуванням лідер фракції «Самопоміч».

Керівник «Радикальної партії» Олег Ляшко вчора також задавався питанням, чому його фракція має голосувати за нові законопроекти, якщо вже прийняті закони не виконуються.

Перший з необхідних для візової лібералізації проектів - Про внесення змін про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо окремих питань накладення арешту на майно з метою усунення корупційних ризиків при його застосуванні №2540а. Він, як і суміжний проект №2541а дозволяють арештовувати майно будь-яких осіб, якщо воно може бути використане як доказ у кримінальному провадженні, або щодо нього може бути застосована спеціальна конфіскація. Окрім цього, закон дозволяє забезпечити відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням, а також стягнення в дохід держави неправомірної вигоди, яка могла бути отримана особою.

 

Перед голосуванням прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк закликав депутатів підтримати розроблені Урядом законопроекти. Він зазначив, що Україна зобов’язана передбачити можливість арешту активів третіх осіб, тому що без цього українці не побачать скасування візового режиму. «Законопроекти враховують всі рекомендації Європейського Союзу. Без цих законів безвізовий режим отримати неможливо, - намагався переконати Раду прем’єр. Наше з вами спільне завдання - виконати всі технічні критерії щодо забезпечення запровадження візового режиму, щоб потім не було жодних звинувачень, що це саме Україна провалила безвізовий режим. Ви повинні врахувати і те, що через сотні тисяч мігрантів, які хлинули до Європи, не всі політичні сили ЄС одностайно виступають за запровадження режиму для України, Тому ми маємо прийняти ці закони», - вмовляв Яценюк парламентарів.

Проте думки прем’єр-міністра розділяли не всі депутати. Профільний комітет ВР з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності напередодні відхилив обидва законопроекти. «Пропозиції з удосконалення норм Кримінального процесуального кодексу України, які регулюють підстави і порядок накладення арешту на майно, є слушними, але потребують досконалого опрацювання, редагування та уточнення», - зазначив голова Комітету Андрій Кожем’якін. Категорично проти виступила і фракція «Батьківщини», яку представляє Кожем’якін. «Ми підтримуємо лібералізацію візового режиму, ми хочемо забезпечити нашим громадянам можливість подорожувати без віз, але не за рахунок маніпуляцій, не за рахунок недолугості, не за рахунок запровадження механізмів необґрунтованих репресій, - виступав з трибуни Сергій Власенко. Рік тому ми прийняли закон про заочні вироки. Наведіть, будь ласка, хоча б один приклад вироку суду у резонансних справах», - додав депутат.

Такі палки дискусії спровокувало те, що в законі фактично відступній чіткий перелік злочинів, щодо яких може застосовуватися процедура спеціальної конфіскації і третіх осіб, у яких можна вилучати майно. «Спеціальна конфіскація тому і називається спеціальною, бо має визначати конкретне коло злочинів, а не так як написано «будь-яких злочинів особливої частини, окрім тих, що скоєні за необережністю». ЄС від нас вимагає не прийняття закону, а виконання і результатів», - аргументувала свою незгоду депутат від «Самопомочі» Вікторія Пташник. «У нас в державі сьогодні діє безліч органів із запобігання корупції. У нас менше стало корупції? Ні. Навпаки всі ці органи використовуються владою для розправи зі своїми політичними опонентами», - у звичній своїй манері коментував урядовий закон лідер радикалів Ляшко.

Фракція «Блоку Петра Порошенка» устами Ірини Геращенко одразу попередила Кабмін, що підтримає законопроект тільки за однієї умови: «Якщо уряд більш ретельно не поставиться до внесення змін, ми не будемо голосувати за законопроект в другому читанні».

 

«Якщо говорити про механізм арешту майна, то там абсолютно розширюється це визначення, і арешт можна застосовувати до будь-якої особи за будь-яким складом злочину, і це точно не має відношення до корупції. Це буде стосуватися сотень тисяч наших громадян. От тоді люди відчують на собі всі недолугості, які нам підсовують. Тому група не буде голосувати за цей закон», - пояснив своє рішення депутат від «Волі народу» Антон Яценко.

Отож перша спроба прийняти один з «безвізових» законопроектів провалилася. «За» проголосували лише 210 з 226 необхідних народних обранців. Тоді за Уряд вступився керівник фракції БПП Юрій Луценко: «Законопроект безумовно має багато недоліків, і немає сумнівів, що їх обов’язково треба врахувати до другого читання. Але звинувачувати уряд не треба. Ми теж мали можливість підготувати кращий законопроект», - зазначив він з парламентської трибуни. Після чисельних благань спікера Володимира Гройсмана повернутися до розгляду законопроекту, обіцянок прем’єра під «чесне слово» виправити всі недоліки до другого читання і кількох сигнальних голосувань, врешті-решт Рада прийняла за основу закон щодо арешту майна. Свою підтримку урядовому закону висловили 232 депутати, з них очікувано проголосували «За» нардепи з «Народного фронту», Блоку Петра Порошенко, «Самопомочі», «Батьківщина» додала 10 голосів, підтримали законопроект і 18 позафракційних депутатів.

В коментарі «Главкому», нардеп від «Батьківщини» Олександра Кужель пояснила, що в запропонованому урядом законопроекті дуже багато непрофесійних моментів. За її словами, фракція частково проголосувала «за», щоб показати, що вона усвідомлює, наскільки важливий цей закон для запровадження безвізового режиму з ЄС. «Юристи просто не могли за це проголосувати. Ми підтримали як сигнал, що ми розуміємо, що він необхідний для скасування віз. Але якщо у вас виникне якійсь конфлікт з правоохоронними органами, то вони можуть вас прив’язати до будь-якої справи», - попередила про небезпеку Кужель.

Голосування за суміжний Проект Закону про внесення змін про внесення змін до Кримінального та Цивільного кодексів України щодо вдосконаленні інституту спеціальної конфіскації з метою усунення корупційних ризиків при її застосуванні №2541а було менш проблемним. Мабуть, тому що він мав скоріше технічне значення. В результаті законопроект ухвалили голосами 229 депутатів.

Наступний необхідний для скасування віз Проект Закону про внесення змін про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо виконання рекомендацій Європейського Союзу з виконання Україною плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України стосовно уточнення послідовності органів досудового розслідування №2542а депутати, на диво, довго не обговорювали і майже одразу підтримали. Він, зокрема, стосувався реформування процесу досудового розслідування. ЄС рекомендував чітко розподілити повноваження, у тому числі значно зменшити повноваження СБУ у досудовому розслідуванні, лишивши їй лише боротьбу зі злочинами проти основ національної безпеки, і забезпечити спеціалізацію суддів та прокурорів з розгляду справ щодо організованої злочинності. Як результат – 232 голоси «За».

Головним каменем спотикання під час ухвалення Проекту Закону про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів №3040 стала норма, яка вказує, що 25% від вилучених активів лишатимуться в агенції і підуть в її спецфонд. Представляючи в парламенті цей законопроект міністр юстиції Павло Петренко наголосив, що створення такої агенції надасть можливість якомога швидше виявити активи, отримані шляхом корупції чи у інший злочинний спосіб, за кордоном і повернути їх державі. За його словами, у країнах ЄС діють аналогічні органи – офіси із пошуку активів, здобутих злочинним шляхом. «Агенція не буде правоохоронним органом, натомість вона буде підпорядкована безпосередньо Кабміну», - зазначив міністр.

 

Однак, за словами народного депутата Юрія Луценка, саме створення такого органу може призвести до корупції. Виступаючи з трибуни, представник БПП зазначив, що в законі є «стратегічно неправильна позиція, яка відтворює традиції Азарова, – винагородження державних службовців окрім заробітної плати».

Врешті-решт спікер парламенту не витримав і прямо запитав у колег: «Що я маю зробити, щоб ви підтримали проект закону?». На що народний депутат Іван Крулько запропонував прибрати з тексту закону норму про 25%. Після трьох сигнальних голосувань, депутати все ж таки ухвалили законопроект з поправкою.

Суміжний з цим законом проект стосовно забезпечення функціонування Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів №3041 депутати так і не прийняли. Зокрема, депутатам не вистачило голосів для прийняття змін до Бюджетного кодексу за рекомендацією ЄС щодо забезпечення функціонування Нацагентства, в результаті було прийняте рішення відправити законопроект на «повторне перше читання».

Також сигнальне голосування показало, що депутатам не вистачає голосів на ще один важливий законопроект - про трудову міграцію. Закон зобов’язує трудових мігрантів платити податки до державного бюджету України відповідно до податкового законодавства. Закон стосується українців, які шукають чи отримали притулок за кордоном, вчаться там, перебувають на дипломатичній службі чи у відрядженні. Представляючи документ, міністр соціальної політики Павло Розенко заявив, що цей закон допоможе захистити права мігрантів, а також нагадав, що він є складовою пакету законів, прийняття якого є обов’язковим для скасування візового режиму з ЄС. Також, відповідно до закону, працевлаштування трудового мігранта в країні перебування здійснюється на підставі трудового договору, який видається мігранту перед виїздом до іншої держави. При цьому під час обговорення законопроект піддався критиці з боку багатьох депутатів, які вимагали суттєво удосконалити документ до другого читання. Рада відмовилася голосувати за закон у першому читанні. Спікер двічі ініціював сигнальне голосування для визначення того, чи є необхідна кількість голосів, однак відгукнулися лише 217 і 218 депутатів. Після цього Гройсман оголосив перерву у засіданні до 16 години, після якого з чергової спроби закон у першому читанні було прийнято (243 голосів).

Останнім на сьогодні, але не останнім в Плані дій щодо візової лібералізації, Верховна Рада прийняла закон щодо бюджетного фінансування політичних партій. Нагадаємо, цей законопроект депутати раніше підтримали в першому читані. Законодавчі зміни передбачають впровадження державного фінансування політичних партій починаючи з 1 липня 2016 року. Будуть фінансуватися політичні партії, які:

проводять щорічний внутрішній і зовнішній аудит, розкривають інформацію про великих донорів партій, оприлюднюють звіти про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру у повному обсязі на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, та загалом дотримуються фінансової дисципліни.

Закон встановлює відповідальність за порушення порядку надання або отримання внеску на користь партії та кримінальної відповідальності за порушення порядку фінансування політичних партій. Фінансування має становити 400 мінімальних зарплат для фізичних осіб і 800 мінімальних зарплат для юридичних осіб

Згідно з законом, право на державне фінансування мають партії, які, якщо вони на останніх виборах до ВР отримали не менше 2% голосів виборців, які взяли участь у голосуванні у загальнодержавному виборчому окрузі. На діючий парламент фінансування поширюється на партії, які отримали 5%.

У другому читанні за ці зміни проголосували 229 депутатів.

 

Після голосування Володимир Гройсман пообіцяв створити робочу групу, щоб доопрацювати законопроекти з питань лібералізації візового режиму з Європейським союзом. Тим часом, перелік завдань, які ще залишилось виконати Україні за Планом дій щодо візової лібералізації – чималий, навіть вражаючий, - визнає керівник громадської організації «Європа без бар’єрів» Ірина Сушко. Проте, на думку експерта, цілком досяжний. «Всі ці зміни потрібні не лише, а може й не стільки, заради безвізового режиму. Серед перелічених реформ, в тому числі у сфері антикорупції, – ті, які є вимогами Світового банку, МВФ і, врешті-решт – українського суспільства», - зазначила вона.

Фото: прес-служби Верховної Ради

Главком