
Визначення потреб людини та максимальне повернення у соціум з можливістю активного життя та працевлаштування – це загальна мета реформування системи медико-соціальної експертизи. Це є системною і комплексною реформою, яка включає зміни в медичній та соціальній сфері.
10 жовтня відбулася зустріч з представниками громадських організацій і експертного середовища, де був представлений законопроєкт, який передбачає системні зміни у медичній частині експертизи.
Розроблений законопроєкт вносить зміни до 27 українських законів та кодексів.
Реформування експертизи – один із ключових етапів змін. Людина не повинна витрачати час на «підтвердження» важкого діагнозу – критерії для направлення на експертизу мають бути чіткими й прозорими. Тому пропонується змінити навіть назву експертизи. Замість МСЕ буде – оцінка повсякденного функціонування людини.
Паралельно відбуваються системні зміни самого процесу медико-соціальної експертизи. Зокрема, під час розробки пакета змін було запропоновано перенести експертизу в кластерні та надкластерні лікарні, що забезпечить доступність проходження для людини та покращить кадровий компонент комісій.
Особливу увагу приділено цифровізації МСЕК під час проходження експертизи. Обов’язковість використання ЕСОЗ для прийняття рішень – один з антикорупційних запобіжників. Це дозволить зробити процес більш прозорим і базуватись на вже наявних історичних медичних даних.
Загалом було запропоновано такі зміни:
Зміни не зачіпатимуть статусу особи з інвалідністю з визначенням відповідної групи (процес встановлення інвалідності буде здійснюватись комісіями паралельно з проведенням нової експертизи), не змінюватимуть соціальних гарантій для осіб з інвалідністю та процесу проведення медико-соціальної експертизи для дітей.