У боях на Харківщині загинув регбіст і засновник "Дніпра"

Читать на русском
У боях на Харківщині загинув регбіст і засновник "Дніпра"
У боях на Харківщині загинув регбіст і засновник "Дніпра"

У війні проти російських окупантів загинув один із засновників та ексгравець регбійного клубу "Дніпро" Олексій Розенталь. 1 вересня молодший сержант 3-ї окремої штурмової бригади з позивним "Внук" вступив у свій останній бій на Харківщині. Тепер героєві, який отримав безліч нагород і відзнак, назавжди 34 роки.

Олексій народився у 1990 році в Дніпрі. З ранніх років захоплювався футболом, потім приєднався до фанатського руху "Авангард", проте не обмежився роллю вболівальника. Згодом Розенталь став одним із засновників і перших гравців регбійного клубу "Дніпро".

 dqxikeidqxiqqeant

Олексій виступав на позиції хукера — форварда, який, за словами його партнерів, завжди йшов у найжорсткіші зіткнення, боровся до кінця і не знав страху. Проте змушений був рано завершити спортивну кар’єру через важку травму.

З початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року він приєднався до 98-го батальйону територіальної оборони, який згодом став 1-м механізованим батальйоном 3-ї штурмової бригади. А фанатське прізвисько Розенталя "Внук" стало його бойовим позивним.

Протягом трьох з половиною років повномасштабної війни Олексій встиг битися в найгарячіших точках українського фронту. Він починав як піхотинець у 98-му батальйоні ТрО, служив як гранатометник і кулеметник, став майстром у роботі з АГС та МК19. Останнім часом наводив жах на окупантів як оператор безпілотників 3-ї ОШБр.

"Внук" знищував ворога у Запорізькій області та на Донеччині, пережив пекло боїв за Бахмут і Авдіївку. За свої заслуги отримав безліч нагород і відзнак: "Сталевий хрест", "Золотий хрест", "Хрест хоробрих", медаль "Лицарський хрест" та орден "За мужність" III ступеня.

Однак бойове завдання на Харківщині 1 вересня 2025 року для Олексія стало останнім. 34-річний Розенталь отримав поранення, не сумісні з життям. Вдома у героя залишилися мати та сестра.

Побратими згадують Олексія як душу підрозділу. Завжди усміхнений, добрий, відкритий, але водночас мужній і безстрашний: "На нього завжди можна було покластися".

Дата і час 09 вересня 2025 г., 22:30     Переглядів Переглядів: 1853