У боях за Україну загинув молодий захисник із Херсонщини

У боях за Україну загинув молодий захисник із Херсонщини

У війні проти російських окупантів загинув воїн зі Станіславської громади Херсонської області, Володимир Дима. Він пішов в армію у 18 років, після строкової служби підписав контракт і захищав країну в АТО/ООС.

Про смерть 25-річного військовослужбовця Третього армійського корпусу ЗСУ стало відомо 9 вересня. "Білозерка.info" поспілкувалося з класною керівницею Володимира Дими – Ольгою Тріщанович, вчителькою зарубіжної літератури ліцею ім. Костянтина Голобородька у Станіславі.

Захисник з дитинства був чесним і позитивним.

Тріщанович розповіла, що в її ліцеї Дима навчався з 7 до 9 класу, але вони спілкувалися й після цього. "Я нещодавно привітала його з днем народження (31 серпня йому виповнилося 25 років), але він уперше не відповів. Потім я дізналася, що Володимир загинув на фронті..." – сказала вчителька.

Деякий час Дима з мамою проживали у Станіславі, потім жінка повернулася в рідний Берислав, а школяр, по суті, залишився сам. "Але врешті-решт поїхав таки до неї. А у 18 років пішов служити до армії", – пригадала колишня класна керівниця.

Наприкінці служби хлопець підписав контракт зі Збройними силами. "Так він потрапив тоді ще в АТО, а потім ще кілька разів перепідписував контракт і залишався в армії. Коли ми були в окупації, він мені надсилав фото, а я кажу: "Знаю це місце, ти десь поряд?" А він каже: "Я тут, на Миколаївщині. Коли будемо вас звільняти – заїду". І стримав слово, коли нас деокупували. Ще фоткалися з ним біля моєї хати, яка наразі вже згоріла через російський обстріл. Ми Вовчика домашнім борщем пригощали, йому дуже сподобалося", – розповіла Тріщанович.

За її словами, Дима часто згадував школу, хотів побачитися з однокласниками. Вона обіцяла, що допоможе організувати таку зустріч, ще й жартувала, що знайде йому наречену. А він тільки сміявся: "Та кому я потрібен, двічі контужений".

Тріщанович зазначила, що до Третьої окремої штурмової бригади (пізніше – Третього армійського корпусу) воїн перейшов уже під час повномасштабної війни. Розповідав, що разом із ним служать дуже хороші люди й вони стали йому як рідні.

Володимир мав позивний "Димок" – від свого прізвища. "У нього батько був азербайджанець, Левон, так Вовчик себе в соцмережах Левоновичем називав. Старша його сестра, Аїда, у Києві живе. Вони були дуже близькі, він завжди у відпустку до неї приїжджав. Дуже любив її сина, свого племінника. Веселий був! Я ніколи не могла б подумати, що Вовчик загине..." – сказала педагогиня.

Вона підкреслила, що ще у школі хлопець був позитивним, чесним, і головне – не отримувати хороші оцінки, а стати гарною людиною.

"А Вовчик був саме таким – людяним, добрим, оптимістом! Можливо, в армії він знайшов своє покликання, друзів, родину і сенс життя – захищати свою країну від ворога", – заявила жінка.

Сестра Героя, Аїда Козакова, повідомила про смерть брата в соцмережах, вказавши, що прощання з ним відбудеться в Києві.