Загроза ядерній безпеці: "Енергоатом" заплатив 36 мільйонів гривень фірмі-одноденці, ігноруючи походження та технічні стандарти обладнання

Загроза ядерній безпеці: "Енергоатом" заплатив 36 мільйонів гривень фірмі-одноденці, ігноруючи походження та технічні стандарти обладнання

Закупівля обладнання для атомних електростанцій — це не просто цифри. Це відповідальність за життя мільйонів людей. Але в «Енергоатомі» давно діє своя арифметика: якщо можна заплатити втридорога, обійти технічні вимоги, провести тендер під одного учасника і замести сліди можливого російського походження обладнання — значить, так і буде.

Скандал із закупівлею системи гідравлічного затягування FCM60 за 36,2 млн грн — це не помилка і не недогляд. Це демонстрація того, як у країні, що воює, атомний сектор роками доводили до стану закритого клубу для «своїх». Поки Ковтонюк і Хартмут декларували «оновлення» і «підвищення стандартів», всередині компанії працювала вертикаль, закладена ще за Галущенка і закріплена Гринчук. Вертикаль, у якій тендери вирішуються не конкуренцією, а доступом до кабінетів і фінансових потоків.

У підсумку переможцем стає AV Industrieeinrichtungen GmbH — фірма, створена за два місяці до участі в закупівлі, без історії, без досвіду, без технічних підтверджень. На тендер вона приходить одна. Її «аналогічний договір» стосується зовсім іншого обладнання, що не має відношення до атомної галузі. Але для «Енергоатому» це не проблема.

Найбільш відверто абсурдне — у договорі повністю відсутні технічні характеристики обладнання.

Жодних параметрів, жодних вимог, жодної комплектації. Технічна частина винесена в Специфікацію, яку можна змінювати коли завгодно — без внесення змін до самого договору. Це фактично відкриває шлях постачанню будь-якого виробу під назвою «FCM60», навіть якщо воно непридатне для атомних об’єктів.

І тут з’являється ще один факт: контакти «німецької» AV Industrieeinrichtungen GmbH збігаються з контактами російської «Сервісної Компанії Інтра», яка у 2025 році отримала декларацію відповідності для обладнання INOS GmbH & Co. KG — видану у РФ. У нормальній країні це стало б підставою для термінової перевірки та блокування закупівлі. Але в «Енергоатомі» це лише «технічна деталь».

До цього додаємо 30% авансу невідомій фірмі без активів, гарантій чи історії роботи. Банківські гарантії — іноземні, фактично недоступні для стягнення, якщо постачальник зникне. А зникнути в такій конструкції — простіше простого.

Усе це можливо лише тому, що всередині «Енергоатому» створена модель, у якій рішення щодо багатомільйонних закупівель приймає вузьке коло людей, сформоване за Галущенка і посилене Гринчук. Будь-який тендер можна «підкроїти». Будь-яку вимогу — переписати. Будь-який документ — погодити заднім числом.

Закупівля FCM60 — це не випадковість. Це діагноз. Демонстрація того, що найбільш критичний сектор безпеки України перетворили на приватний бізнес-проєкт, де технічні стандарти знецінені, а державні кошти — ресурс для викачування.

І поки в атомній енергетиці продовжують приймати рішення, керуючись інтересами кабінетів, а не інтересами держави, під загрозою опиняється не лише бюджет — під ударом перебуває сама ядерна безпека країни.