Карусель на «Ягодині»: Як клан Хурсяків використовує "мертві зони" камер для контрабанди риби та м’яса

Карусель на «Ягодині»: Як клан Хурсяків використовує "мертві зони" камер для контрабанди риби та м’яса

Бачу певну цікавість до теми контрабанди риби та м’яса на пункті пропуску «Ягодин», тому трохи додам деталей.

Сама схема з підміною номерів на фурах стара як світ і існує ще з 90-х років. Просто постає питання, як вона можлива зараз — в умовах тотальної цифровізації та камеризації кожного метра кордону.

Для розуміння: на «Ягодині» стоїть близько 200 камер спостереження, але при цьому все зроблено так, щоб зберегти кілька мертвих зон, у яких можуть «сховатися» кілька фур.

Нормальна така лазівка, використовуючи яку схема й працювала. І не лише по рибі та м’ясу Хурсяка, а й по інших «тємках».

Як працювала схема:

Дві зовні абсолютно однакові фури заходять у пункт пропуску. Одна - з контрабандним товаром, друга - з товаром прикриття.

У нашому випадку прикриттям була сіль, а контрабандою - риба або м’ясо.

Фура з сіллю заходить на оформлення, подає документи на сіль і їде на сканер.

Пройшовши його, стає в мертву зону.

До неї поруч стає друга фура - із контрабандою.

Водії міняють на фурах номери.

Машина, яка щойно пройшла оформлення, як «сіль», знову подає документи на оформлення - але вже під іншими номерами.

Її знову відправляють на огляд, а тим часом машина з рибою або м’ясом - на номерах, які вже оформлені - спокійно виходить із пункту пропуску та їде на склад.

Вигода контрабандистів - потрійна:

Перша - економічна.

Кілька тисяч доларів «економії» на митниці дозволяють конкурувати всередині країни з тими, хто везе товар легально.

Друга - ветеринарні сертифікати. І це головне.

Ти можеш везти в Україну рибу або м’ясо, яке ніколи не пройде ветконтроль і не буде допущене на ринок країни. Прострочка, розморозка, неліквід — усе, що в ЄС має йти на утилізацію, скуповується та без документів заїжджає в Україну.

Третя - обхід квот на імпорт риби/м’яса.

Повторюся: організатором та куратором схеми є митник із 30-річним стажем Микола Хурсяк, який сьогодні є керівником ВМО-2 на залізничному пункті пропуску Волинської митниці «Римачі».

Разом із сином та залучивши ще одного ексмитника, Миколу Швидкого (кума Хурсяка-старшого), вони організували цю м’ясо-рибну карусель, яка вже кілька років знищує цілу галузь усередині країни.

І не сказати, щоб Хурсяки були настільки впливовими.

Просто з якихось причин керівництво митниці ніяк не може знайти в собі сили щось зробити з кланом Хурсяків.

Як і з мертвими зонами камер на «Ягодині».

Вони не просто є - вони працюють.