Аудит Міноборони та ДОТ: Бюджет недоотримав 2 мільярда штрафних санкцій через неефективну роботу

Аудит Міноборони та ДОТ: Бюджет недоотримав 2 мільярда штрафних санкцій через неефективну роботу

Рахункова палата оприлюднила основні висновки аудиту оборонних закупівель за тиловим напрямком у 2024 році.

Перевірка стосувалася діяльності Міністерства оборони та ДП «Державний оператор тилу» і виявила системні недоліки, які безпосередньо впливають на забезпечення військових.

Основні висновки аудиту

1. Нова модель тилових закупівель не принесла очікуваних результатів

Оновлена модель тилових закупівель, запроваджена у 2024 році, за якою Міноборони визначає політику та контролює якість, а ДП «ДОТ» безпосередньо здійснює закупівлі, має потенціал для розвитку, але через системні недоліки не досягла очікуваних результатів. Функції між відомством та підприємством фактично розподілені лише частково.

Міноборони не забезпечило оптимального розподілу закупівельних функцій між своїми підрозділами та службою державного замовника. Через несистемні кадрові рішення витрати на утримання підрозділів, залучених до тилового забезпечення, зросли на 35 млн грн.

Загальні адміністративні витрати у сфері зросли до 285 млн грн — у 3,4 раза більше, ніж у 2023 році.

2. Нестача коштів та неефективне їх використання

У бюджеті на продовольче та речове забезпечення передбачено лише 44,5% від потреби; на пальне — 73%.

Армія частково використовувала запаси, тоді як 400 млн грн залишилися невикористаними.

Понад 11 млрд грн, переданих ДП «ДОТ» як передоплата, не забезпечили своєчасних поставок:

• продукція на 10 млрд грн не була поставлена вчасно;
• 800 млн грн повернуто до бюджету;
• 31 млн грн став простроченою заборгованістю.

3. Недоліки у проведенні закупівель

Аудитори встановили, що, хоча ДП «ДОТ» провело 95% процедур закупівель через електронну систему, через допущені порушення та помилки в тендерній документації 100 лотів (7,2% оголошених) були оскаржені та скасовані, а 216 (15,5%) – визнані неуспішними через відсутність пропозицій.

Прозорість закупівель не гарантувала відбору надійних постачальників: із 718 контрактів у 60% випадків обсяги або строки постачання змінювалися на гірші умови для держави. 40 контрактів було розірвано.

Постачальники, яким переносилися терміни поставок, уникали відповідальності та сплати штрафів за несвоєчасне чи неналежне виконання зобов’язань. Водночас через неефективну претензійно-позовну роботу та неналежне застосування банківських гарантій бюджет недоотримав близько 2 млрд грн нарахованих штрафних санкцій.

Виявлено випадки неправомірного підвищення вартості закупівель майже на 98 млн грн.

4. Цифровізація впроваджується нерівномірно

Цифровізація процесів тилового забезпечення відбувається нерівномірно: автоматизовані стратегічний та оперативний рівні — де плануються потреби, формуються бюджети та проводяться закупівельні процедури. Однак тактичний рівень — облік у військових частинах та на складах — залишається поза цифровізацією.

Без цього неможливо точно оцінювати реальні потреби та контролювати рух майна.

Що кажуть військові: опитування 25 тисяч захисників

Спільне опитування Міноборони та Рахункової палати підтвердило масштаб проблем:

• Лише 25% задоволені спорядженням.
• 60% змушені купувати спорядження за власні кошти.
• Понад половину незадоволені якістю харчування.
• 26% повідомили про нестачу пального.

Рахункова палата надала рекомендації уряду, Міноборони та ДП «ДОТ».

За словами члена Рахункової палати Геннадія Пліса, оновлена модель тилових закупівель має потенціал, але поки що далека від «системи без збоїв». Усунення виявлених проблем має зменшити корупційні ризики та підвищити довіру військових.

Звіт буде направлено до Верховної Ради, профільного комітету, Кабміну, Президента та Офісу Генпрокурора.