The Economist: Чат-боти та ШІ можуть позбавити дітей соціальних навичок

The Economist: Чат-боти та ШІ можуть позбавити дітей соціальних навичок

Штучний інтелект трансформує процес виховання дітей по всьому світу.

Про це повідомляє видання The Economist.

Журнал розглядає тенденції інтеграції ШІ в життя дітей та підлітків, які все частіше обирають спілкування з ШІ-ботами замість реальної взаємодії з людьми.

Наприклад, третина підлітків у США стверджують, що їм легше спілкуватися з ШІ, ніж з батьками чи друзями. Однак ШІ несе ризик того, що діти, які виростуть на такому спілкуванні, виявляться непідготовленими до розмов з реальними людьми, а також не зможуть справлятися з труднощами та відмовами у своїх бажаннях.

Водночас штучний інтелект відкриває нові можливості у сфері освіти.

"Виховання за допомогою роботів має свої плюси. Технологічні компанії вже демонструють, як ШІ здатен покращити процес навчання, особливо в регіонах, де бракує викладачів та навчальних ресурсів. Перші експерименти показують успіхи в розвитку грамотності та вивченні мов", - зазначає The Economist.

При цьому в Китаї виробники іграшок уже почали випускати дитячі товари з вбудованим ШІ, що викликає занепокоєння у батьків.

"Існують відомі небезпеки, пов’язані з тим, що діти отримують необмежений доступ до технологій, які швидко розвиваються. ШІ може давати помилкові відповіді. Іграшки можуть стати некерованими: батькам доводиться перевіряти навіть шкарпетки на наявність ШІ, який, наприклад, був виявлений у плюшевій іграшці та вів провокаційні розмови про нетрадиційний секс. Діти можуть використовувати ШІ для списування домашніх завдань або створення ’діпфейкових’ відео для цькування однолітків. Чат-боти здатні підштовхувати психологічно вразливих підлітків до самопошкодження. Технологічні компанії запевняють, що ці проблеми можна вирішити", - підкреслює The Economist.

Проте, видання вважає, що "ШІ може радикально змінити дитинство".

«Технологія швидко адаптується до вподобань користувача і пропонує щобільше, що йому подобається. Соціальні мережі вже створили так звані ’ехо-камери’, де люди стикаються лише з думками, які підтримують або які їм подобається критикувати. ШІ може посилити ці ’ехо-камери’ і замкнути дітей у них з найранішого віку. Наприклад, дитині, яка захоплена футболом, її плюшевий ведмідь розповідатиме футбольні історії, а ШІ-репетитор — наводитиме приклади з футболу. Це не лише позбавляє життя випадковостей. Постійне споживання лише улюбленого контенту означає, що дитина не навчиться сприймати незнайоме. Однобічне спілкування з чат-ботами несе схожі ризики. ШІ, який ніколи не критикує і не висловлює власних емоцій, — погана підготовка до взаємодії з людьми.
«Так-боти» можуть виховати дітей, які не звикли чекати своєї черги, виростуть колегами, нездатними до компромісів, і партнерами, які не розуміють важливості поступок у стосунках», - пише видання.

Журнал рекомендує вжити «ряд базових заходів обережності».

«Батькам варто ретельно обміркувати, перш ніж довіряти свою дитину машині, яка лише повторює слова, чи то вбудована в плюшевого ведмедя, чи ні. Чат-боти повинні мати вікові обмеження, які суворо дотримуються; уряди не повинні надавати ШІ-компаніям таку ж свободу дій, яку отримали соціальні мережі, що лише зараз починають вводити вікові ліміти під тиском. Вчителі обманюють себе, якщо вважають, що есе, написані вдома, все ще можна вважати достовірними. Довгострокове завдання — глибоко переосмислити, як зберегти соціалізацію, яку ШІ може витіснити з життя дітей. Школи, де проходить значна частина дитинства, — найкраще місце для цього. Вони повинні впроваджувати персоналізоване навчання там, де воно довело свою ефективність. Але також необхідно подвоїти зусилля, щоб навчити дітей тому, чому робот навчити не може: сперечатися, не погоджуватися і знаходити спільну мову з людьми, які не такі улесливі, як чат-боти, і, можливо, навіть цінувати їх за це», - підсумовує видання.