Держзрада чи "легальний" бізнес: Українське КБ "Коксохіммаш" і його індійський власник Раджів Джаін підозрюються в співпраці з підсанкційним Іраном

Держзрада чи "легальний" бізнес: Українське КБ "Коксохіммаш" і його індійський власник Раджів Джаін підозрюються в співпраці з підсанкційним Іраном

Аналітики припускають: індійська BEC укладала контракти на проєктування коксових печей для підсанкційної Esfahan Steel Company, використовуючи українські технології.

Про це пише СтопКор.

Український слід в іранських "шахедах" чи ліцензована держзрада? Днями вітчизняний інформаційний простір сколихнула новина: Міністерство фінансів США офіційно внесло до санкційного списку дві українські компанії – ТОВ "ГК Імператив Україна" та ТОВ "Екофера" – за пособництво Ірану у закупівлі деталей для військових цілей. За даними Управління з контролю за іноземними активами США (OFAC), обидві структури діяли як підставні компанії іранського агента Бахрама Табібі.

Через ці фірми здійснювалася закупівля критично важливих авіаційних приладів: індикаторів положення, магнітометрів, двигунів та сенсорів. Кінцевий одержувач - Iran Aircraft Manufacturing Industrial Company (HESA), державна компанія під контролем Міністерства оборони Ірану, яка виробляє військові літаки та безпілотники серії Ababil. Так, це ті самі дрони-вбивці, які Іран передає Росії для атак по українських містах.

Від Харкова до Ісфахана: ланцюг, який веде до індійської BEC

Проте якщо копнути глибше, виявляється, що ця історія – не поодинокий випадок залучення українських потужностей до зміцнення іранського ВПК. Ще одна цинічна схема включає вітчизняні держпідприємства, індійську "прокладку" та одну з найбільших сталеварних корпорацій Близького Сходу.

Центральною ланкою цього механізму є індійська компанія Bhilai Engineering Corporation Limited (BEC), яка працює з іранськими підсанкційними підприємствами, використовуючи українські технології через контрольовану нею структуру на Донеччині. А власник цього бізнесу – громадянин Індії Раджів Джаін – виявляє неабиякі апетити до взяття додаткових потужностей в Україні, зокрема його може цікавити контроль державного підприємства на Харківщині.

BEC (Bhilai Engineering Corporation Limited) зі штаб-квартирою в місті Бхілаї – диверсифікована сімейна компанія, повністю контрольована родиною Джаін. За даними відкритих реєстрів, Раджів Джаін є власником не тільки BEC в Індії, але й приблизно з 2016 року контролює українське ПрАТ "КБ Коксохіммаш" (код ЄДРПОУ 00190302) через англійську компанію Coal Steel Construction Limited.

Українські патенти для іранської металургії

ПрАТ "КБ Коксохіммаш" – в минулому державна нерядова структура. Це державне конструкторське бюро, засноване ще 1945 року наказом Народного комісара чорної металургії СРСР і за роки своєї діяльності зробило вагомий внесок у розвиток галузі. На офіційному сайті підприємства гордо заявлено, що воно має "високий рівень розробок, підтверджений 420 авторськими свідоцтвами на винаходи і патентами в 15 країнах".

КБ є учасником 32 ліцензійних угод, а за його конструкторською документацією працюють машинобудівні компанії, включаючи індійську Bhilai Engineering Corporation Limited.

І тут починається найцікавіше. За даними, наданими до правоохоронних органів, BEC укладає контракти з підсанкційними іранськими підприємствами, використовуючи українські технології, об’єкти інтелектуальної власності, ліцензії та наукові здобутки українських державних установ. Один із ключових контрагентів BEC в Ірані – компанія Esfahan Steel Company.

До речі, на світлині у день підписання контракту між їхніми компаніями можна помітити родича Раджива Джаіна – Ашиша Джаіна, що за сумісництвом є виконавчим директором Bhilai Engineering Corporation Limited, разом із керівництвом підсанкційної компанії Esfahan Steel Company.

Ця компанія перебуває під персональними санкціями США з січня 2020 року. Esfahan Steel Company тісно пов’язана з Esfahan Mobarakeh Steel Company – провідним виробником сталі на Близькому Сході та найбільшим у світі виробником металу прямого відновлення. Mobarakeh Steel виробляє понад 50% усієї сталі Ірану.

OFAC вніс Mobarakeh Steel до санкційних списків ще в 2018 році за надання матеріальної підтримки структурам, афілійованим із Корпусом вартових ісламської революції (IRGC).

До санкційного ордеру обох компаній включено вторинні санкції (subject to secondary sanctions) — це обмеження, які запроваджуються проти третіх сторін (країн, компаній, фізичних осіб), що опосередковано підтримують підсанкційні режими чи компанії. Тобто за роботу із даними іранськими підприємствами США передбачили запровадження вторинних санкцій які розширюють тиск на осіб, що співпрацюють з ними, щоб змусити їх припинити цю співпрацю і такі контрагенти можуть також потрапити під санкції.

Esfahan Steel Company і Esfahan Mobarakeh Steel Company – це тісно повязані компанії однієї галузі і Esfahan Steel, за попередньою інформацією, знаходится у стадії купівлі компанією Mobarakeh.

Президентські укази та українські реалії

Контракти BEC з Esfahan Steel Company прямо порушують рішення Ради національної безпеки і оборони України. Указом Президента України №253/2016 від 15 червня 2016 року Україна імплементувала резолюцію Ради Безпеки ООН щодо секторальних санкцій проти Ірану.

Було заборонено постачання, продаж або передачу Ірану товарів подвійного використання, що можуть бути використані під час створення ракетної зброї, а також надання технологій, технічної допомоги чи послуг з професійної підготовки.

Після початку широкомасштабної війни, коли Іран почав надавати Росії дрони Shahed-136 та Shahed-131 (які РФ виробляє під маркою "Герань-2"), Україна посилила обмеження.

Указом №308/2023 від 27 травня 2023 року, який запроваджує рішення РНБО, запроваджено строком на 50 років повну заборону торгівлі з Іраном товарами військового призначення та подвійного використання. Пункт 6 цього рішення прямо забороняє "передання резидентам Ісламської Республіки Іран технологій, прав на об’єкти права інтелектуальної власності".

Попри це, Раджів Джаін через свою індійську BEC та підконтрольне українське ПрАТ "КБ Коксохіммаш" продовжував співпрацю з підсанкційним Іраном у період повномасштабної війни. Згідно з наявними документами, BEC укладала контракти на проєктування коксових печей для Esfahan Steel Company, використовуючи українські технології та креслення базового й детального інжинірингу, отримані від українських державних підприємств.

Операція "Прихватизація": як іранські сталевари отримали українські креслення

Історія намагань індійської BEC взяти під контроль українські державні підприємства почалася ще у 2022 році. Тоді директор ДП "Укрдіпромез" Станіслав Стасевський разом із представниками BEC протизаконно звільнили директора ДП "Гипрококс" та призначили "свою" людину –Олександра Щербакова, який працював у прямому підпорядкуванні Стасевського.

Припускаємо, що мета була наступна: отримати доступ до патентів, ліцензій і креслень державного підприємства. За лояльності нового керівника це вдалося. Листом BEC підтвердила дію контракту із санкційною іранською компанією Esfahan Steel Company та просила ДП "Гипрококс" надати базові та детальні інженерні креслення. Креслення були передані.

У квітні 2023 року за кримінальним провадженням №12023226130000*** за статтею 356 ККУ Щербакова звільнили та поновили попереднього законного директора. Однак ніхто належним чином не поніс відповідальності.

Станом на серпень 2025 року нове керівництво ДП "Укрдіпромез" звернулось до правоохоронних органів із заявою про державну зраду за ознаками ч.2 ст.111 та ст.111-2 ККУ щодо Олексія Дугіна (директора ПрАТ "КБ Коксохіммаш"), Оксани Корнієнко, Олександра Щербакова та громадянина Індії Раджіва Джаіна.

Заява ґрунтується на тому, що ці особи за попередньою змовою групою, в період повномасштабного вторгнення РФ, в умовах тісної співпраці окупанта з Іраном щодо постачання озброєння, налагодили співпрацю шляхом укладання контрактів з використанням українських технологій з підсанкційними підприємствами Ірану. За даними фактами було розпочато кримінальне провадження №42025050000000*** від 22.08.2025.

Окремо відкрито провадження №12024100090003*** від 17.12.2024 за статтею 366 ч.1 ККУ щодо службового підроблення документів. Посадові особи компанії "Консорціум Укріндустрія" під час виконання контракту на реконструкцію коксової батареї внесли у офіційні документи (креслення базового та детального інжинірингу) завідомо недостовірні відомості, що призвело до майнової шкоди у вигляді недоотримання доходу.

Спільну рису усіх кримінальних проваджень щодоі компанії BEC та пов’язаних із нею осіб можна описати кількома словами – це відсутність, як результату правосуддя, невідворотності покарання яке відбувається в тому числі за бездіяльності уповноважених на такі дії органів.

Репутаційні втрати та "російський слід"

BEC має неоднозначну репутацію на міжнародному ринку. У червні 2025 року компанію дискваліфіковано на індійському ринку строком на три роки за надання підробленої банківської гарантії на суму 15 мільйонів євро. Дискваліфікація поширилась на всю групу BEC, включаючи керівництво, акціонерів та афілійовані структури.

Додатковий фактор, що насторожує – ймовірні контрагенти BEC. Серед них – компанії, які працюють як опосередковані представники російських заводів на території Індії.

• "Уралмашзавод" (Єкатеринбург),
• "Монолит" (Нижній Новгород),
• "Краснодарский компрессорний завод",
• "Електротяжмаш-Привод" (Пермь).

Економічні зв’язки з цими структурами апріорі мали б унеможливити легальну співпрацю ВЕС з українськими підприємствами будь-якої форми власності.

Боротьба за активи під час банкрутства

Станом на 2025 рік ДП "Гипрококс" перебуває у процедурі банкрутства за ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.04.2025 у справі №922/1230/25. Кредитором виступила приватна компанія ТОВ "Трейдторг Продакшн". За матеріалами судового провадження, дані кошти ДП "Гипрококс" використало виключно на виплату заробітної платні своїм працівникам та податків. Проте зауважимо, що така процедура ще не означає знищення підприємства, так як результатом такого провадження може бути і відновлення платоспроможності.

Саме задля уникнення знищення підприємства в тяжких умовах воєнного стану, ДП "Гипрококс" залучило інвестування з приватного сектору шляхом створення Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "ГИПРОКОКС", шляхом внесення майнових прав інтелектуальної власності до статутного капіталу, виключні майнові права на які зберігаються за державною науковою установою ДП "Гипрококс", що підтверджується відомостями з реєстру прав інтелектуальної власності, що додатково закріплено Статутом Спільного підприємства. Тобто не витративши ні одної копійки грошових коштів та не втрачаючи своє право власності на таку інтелектуальну власність і в рамках чинного законодавства України, оскільки така процедура чітко прописана у ЗУ "Про наукову і науково-технічну діяльність" та декрету Кабінету Міністрів України від 31.12.1992 № 24-92 "Про впорядкування діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств"

Арбітражний керуючий, в свою чергу, як посадова особа зацікавлена у дотриманні законності процедури, перевіривши законність усіх юридичних тонкощів діяльності ДП, повідомила орган управління підприємства - ФДМУ, що корпоративні права у спільному підприємстві ТОВ "Гипрококс" (створеному державним підприємством для виживання в умовах фінансової кризи відповідно до ЗУ "Про наукову і науково-технічну діяльність" та декрету Кабінету Міністрів України від 31.12.1992 № 24-92 "Про впорядкування діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств", з метою дотримання інтересів ФДМУ та держави будуть включені до інвентаризаційна відомості активів боржника а у разі необхідності до ліквідаційної маси і перебуватимуть під контролем держави та наглядом арбітражного керуючого.

Арбітражним керуючим під час встановлення законності такої процедури було всебічно перевірено наявність усіх активів що належать державному підприємству та в умовах такої зацікавленості з боку третіх осіб представників BEC інтелектуальними правами, насамперед було перевірено реєстри майна та прав власності на інтелектуальні права, патенти, тощо та встановлено наявність і їх приналежність державному підприємству, тобто те що інтелектуальні права за даними державного реєстру значаться саме за ДП і виключні майнові права належать саме йому.

Оскільки дана процедура чітко регламентована законом України, та на даний час інтелектуальні права додатково перебувають під наглядом арбітражного керуючого – це створює юридично точну визначеність щодо долі інтелектуальної власності державного підприємства.

Так, ст.60 даного закону "Участь державних наукових установ, державних закладів вищої освіти у створенні господарських товариств з метою використання об’єктів права інтелектуальної власності" встановлено: "Державні наукові установи (крім державних наукових установ оборонно-промислового комплексу), державні університети, академії, інститути мають право бути засновниками та співзасновниками господарських товариств та беруть участь у формуванні статутного капіталу такого господарського товариства виключно шляхом внесення до нього майнових прав інтелектуальної власності, виключні майнові права на які зберігаються за державною науковою установою або державним університетом, академією, інститутом".

Також положеннями пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", встановлено "до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону", тобто це спеціальна норма.

Декретом Кабінету Міністрів України від 31.12.1992 № 24-92 "Про впорядкування діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств" встановлено: Дозволити державним науковим (науково-дослідним, науково-технологічним, науково-технічним, науково-практичним) установам та державним університетам, академіям, інститутам бути співзасновниками господарських товариств виключно шляхом внесення майнових прав інтелектуальної власності як внеску до статутного капіталу таких товариств.

Представників BEC звісно не влаштовує "визначеність" долі підприємства і зокрема його інтелектуальних прав, та відповідно вони почали активно використовувати, спекулювати та маніпулювати цією ситуацію, підміняючи юридичні поняття намагаються дискредитувати підприємство і додатково погрожуючи розірванням контрактів та руйнуванням репутації ДП, намагаються нав’язати наратив про неможливість роботи українських інститутів на ринку Індії без BEC як посередника.

Враховуючи попередню історію та способи ведення справ BEC, їх цілком влаштовувало б, якби у підприємства не було чіткої юридичної позиції, додаткового захисту та нагляду і саме після того, як вони дізналися, що арбітражний керуючий включає корпоративні права до інвентаризаційної відомості активів боржника для забезпечення інтересів ФДМУ та держави, вони почали активні дії, спрямовані на саботування та знищення спільного підприємства ТОВ "Гипрококс".

Фактично відбувається державна зрада під виглядом "легального" бізнесу

Ситуація виглядає парадоксально. В Україні відкрита справа СБУ щодо постачання Іраном Росії дронів і ракет. Іран передає росіянам "Shahed", якими ЗС рф щодня обстрілюють українські міста. США накладають санкції на українські компанії, які допомагають Ірану виробляти ці дрони.

І, попри це, ціла група осіб та українських компаній продовжує через індійського "посередника" працювати з санкційними іранськими структурами прямо на території України!

Громадянин Індії Раджів Джаін через свою BEC та підконтрольне українське ПрАТ "КБ Коксохіммаш" фактично сприяє зміцненню військово-промислового потенціалу Ірану, використовуючи українську інтелектуальну власність. Іранська сталеливарна промисловість забезпечує матеріальну базу для виробництва озброєння, включаючи дрони, що застосовуються проти України.

Паралель із санкціями США проти Бахрама Табібі очевидна. Той використовував підставні компанії в Україні (ТОВ "ГК Імператив Україна" та ТОВ "Екофера") для постачання аерокосмічних матеріалів до HESA – виробника дронів Shahed. Раджів Джаін через BEC використовує українські технології ПрАТ "КБ Коксохіммаш" для співпраці з Esfahan Steel Company – підсанкційним металургійним гігантом, який забезпечує матеріальну базу іранського ВПК.

Це – не просто порушення санкційного режиму. Це державна зрада в умовах воєнного стану, коли кожна деталь, кожна технологія, передана Ірану, може обернутися ракетою чи дроном, що вбиває українців.

І що найприкріше – у жодному з низки відкритих кримінальних проваджень досі ніхто не поніс реальної відповідальності.

Реакція в Україні поки що обмежується поодинокими публікаціями блогерів та медіа. Тим часом, схеми функціонують, адвокати обслуговують інтереси фігурантів, суди розглядають їхні позови.