Ексочільниця АРМА Олена Дума звинуватила ЗМІ у «створенні незаконних реєстрів» через інфографіку про корупцію

Ексголова АРМА, юристка Олена Дума заявила, що опублікована журналістами Texty.org.ua інфографіка на основі звʼязків між фігурантами справи «Мідас» нібито порушує закон, і закликала уряд та правоохоронців провести перевірку.

Про це йдеться в її блозі для інформагентства «Українські Новини».

У грудні ЗМІ опублікували матеріал, у якому на основі судових засідань і відео, викладених НАБУ по справі Міндіча, пояснили, як працювала корупційна схема в «Енергоатомі» і хто був до неї причетний. Інтернет-видання також створило інфографіку на основі звʼязків між фігурантами справи «Мідас», щоб полегшити розуміння співпраці між ними. На інфографіці показано зв’язки між персонами, що згадувалися під час судових засідань і на записах прослуховування. Однак видання зазначило: не всі зі згаданих на інфографіці людей є підозрюваними чи проходять у справі.

Дума у своєму блозі наголосила на тому, що всі особи, «відображені в цій опублікованій системі без суду і слідства», називаються фігурантами справи.

Вона пише, що журналісти порушили низку норм закону «Про публічні реєстри», наголосивши, що «створення, зберігання та оброблення і використання інформації за своєю юридичною природою є публічним веденням реєстру, як би його не називали». Зокрема, за словами Думи, ЗМІ у своєму матеріалі буцімто порушили принципи єдності методології, технологічної нейтральності, гарантування презумпції правдивості реєстрових даних і інформації, законності одержання інформації, інформування правоволодільця про запити будь-яких осіб щодо інформації про нього, балансу інтересів держави тощо.

«Мовчання влади та правоохоронних органів при створенні не регламентованих карт, баз і реєстрів — є нічим іншим як формування нових владних повноважень у тих субʼєктів, які їх безконтрольно формують. Чи достатньо вже цих наведених норм задля того, щоби усі ті, хто є на карті звʼязків як фігуранти справ звернулися до суду? Так! Чи достатньо цього, щоби Мінцифри та Уряд відреагував на створення, поширення неперевіреної інформації щодо державних службовців та публічних осіб в державі? Так! Чи достатньо цих відомостей для порушення кримінальної справи у порядку статті 366 ККУ ("службове підроблення". — Ред.)? Вважаю, так», — написала Дума.

Вона також заявила, що внесення журналістами-розслідувачами прізвищ до публічної карти та «навішування ярликів» є «кримінально караним діянням», і закликала уряд та правоохоронців провести перевірку фактів згідно з законом про публічний реєстр та роботу медіа, які буцімто незаконно опублікували матеріал ЗМІ.

Медіаюрист, заступник директора Центру демократії та верховенства права Ігор Розкладай зауважив, що «фігуранти справи» є оцінювальним судженням, яке не вказує на певний процесуальний статус, адже у справі можна фігурувати як свідок. Він також додав, що Олена Дума написала про обробку реєстрової інформації, однак абсолютно не врахувала в блозі природу публічної інформації, відкритості та суспільного інтересу.

Медіаюристка, адвокатка ГО «Платформа прав людини» Людмила Опришко зауважила, що у своїй емоційній статті екскерівниця АРМА підкреслює свій значний досвід у сфері створення і функціонування державних реєстрів, однак її висновки щодо порушення медіа норм законів, які регулюють створення та діяльність публічних реєстрів, є хибними.

«Медіа не вели та не ведуть публічних реєстрів, бо закон не покладає на них таку функцію. Медіа відіграють зовсім іншу роль в демократичному суспільстві — вони інформують широку громадськість з усіх питань суспільного інтересу. А це дає їм право збирати, зберігати, обробляти та поширювати відповідну інформацію (див. визначення журналіста у статті 1 Закону України "Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста")», — пояснила медіаюристка.

Вона також нагадала, що виконуючи свою роботу, журналісти та медіа мають певні медіапривілеї, гарантовані їм міжнародними договорами та законодавством України. Так, Закон України «Про захист персональних даних» не застосовується до обробки персональних даних, яка здійснюється для журналістських і творчих цілей, за умови забезпечення балансу між правом на повагу до особистого життя та правом на свободу вираження поглядів.

«Отже, створення інфографік, карт та інших наочних матеріалів для пояснення широкому загалу незаконних схем та зв’язків між їх імовірними фігурантами — це не створення реєстрів, а інформування про серйозні проблеми, виявлені правоохоронними органами. Журналістські матеріали ґрунтуються на оприлюдненій НАБУ і САП інформації, яка стала доступною для широкої аудиторії, а тому може вільно аналізуватись та обговорюватись», — зауважила Людмила Опришко.

Вона також вважає недоречними згадки в матеріалі Думи про порушення статті 366 КК України, адже журналістські матеріали не належать до офіційних документів.

«Може скластись враження, що апелювання до норм Кримінального кодексу має на меті здійснити тиск на журналістів, спонукати їх видалити, приховати чи змінити статтю. Якщо це так, то варто було б згадати норми ККУ, які захищають журналістську діяльність, зокрема статтю 171 КК України. Але наразі я схильна думати, що звернення до Кримінального кодексу — це результат надзвичайно сильної емоційної реакції на статтю», — зазначила юристка.

Директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк у коментарі «ДМ» також висловила думку, що публікація Олени Думи є тиском на журналістів.

«Пані Дума плутає державні реєстри з нормальною журналістською роботою, яка передбачає систематизацію даних, і цим займаються журналісти по всьому світу. І те, що вона прямо закликає уряд до адміністративного тиску на журналістів, — це абсолютно неприпустимо в демократичній країні. Пані Олена забуває, що збір інформації не є кримінально караним діянням. Навпаки, в українському законодавстві передбачено, що професія журналіста сама по собі передбачає збір, обробку, публікацію інформації», — зазначила Романюк.

Вона також зауважила, що в Україні працює судова система, тож в разі сумнівів і заперечень щодо журналістського матеріалу можна звернутися до суду, або ж навіть у позасудовому порядку запросити спростування в медіа.