Суд проти припущень банку: «ПриватБанку» веліли повернути клієнту 23 тисячі гривень, списані шахраями через «Приват-24»

Суд проти припущень банку: «ПриватБанку» веліли повернути клієнту 23 тисячі гривень, списані шахраями через «Приват-24»

У "ПриватБанку" зазначають, що перед зняттям коштів із картки чоловік передав конфіденційні дані (дані картки, "Приват-24", ОТП-паролі) третім особам, які зловмисники використали для отримання доступу до акаунту клієнта в "Приват-24" та подальшого здійснення несанкціонованих шахрайських операцій на його карткових рахунках.

Чоловік отримав підозрілі телефонні дзвінки, через що доступ до додатка "Приват-24" було заблоковано. Згодом він виявив списання з кредитної картки на суму 23 662 гривні.

Про це йдеться в рішенні Бобринецького районного суду Кіровоградської області, опублікованому 12 лютого 2026 року, пише Інформатор.

15.03.2025 року чоловіку зателефонували з номера, з якого повідомили, що з його карткового рахунку намагаються зняти 100 гривень. Він відхилив дзвінок. Згодом пролунав ще один дзвінок із повідомленням про спробу зняття 700 гривень, і він знову відхилив дзвінок. Після цього чоловік не зміг увійти до додатка "Приват-24" зі свого телефону, оскільки додаток було заблоковано. Звернувся на гарячу лінію "ПриватБанку", оператор повідомив, що з картки проводилася операція. Чоловік зазначив, що не здійснював жодних операцій і не знімав кошти. Однак оператор повідомив, що з картки було знято 983 гривні, а потім 22 679 гривень із кредитного ліміту. Після цього чоловік попросив оператора заблокувати всі його картки. 17.03.2025 року він знову звернувся до відділення АТ КБ «ПриватБанк», де отримав роздруківку, згідно з якою сума в розмірі 983 гривні була зарахована на картку невідомої особи, а 22 679 гривень переведено на AIR ARABIA 3D ABU DHABI. Чоловік заявив, що не давав дозволу на ці перекази, не проводив жодних операцій, не повідомляв пін-код, не підтверджував авторизацію та не передавав дозволу іншим особам. 

29.10.2025 року представник АТ КБ «ПриватБанк» подав відгук на позовну заяву, у якому просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. У обґрунтуванні заперечень він зазначив, що за результатами службової перевірки щодо можливих шахрайських дій стосовно клієнта, проведеної фахівцем із безпеки УБ Центрального макрорегіонального управління, підтверджено, що зняттю коштів із картки позивача передувало надання ним конфіденційних даних (даних картки, "Приват-24", ОТП-паролів) третім особам. Ці дані були використані зловмисниками для доступу до акаунту клієнта в "Приват-24" та здійснення несанкціонованих шахрайських операцій на його карткових рахунках, тому банк не несе відповідальності за проведені операції. У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що чоловік негайно повідомив АТ КБ «ПриватБанк» за контактним номером 3700 про несанкціоновані незаконні платіжні операції з вимогою про блокування рахунків і надав усю відому йому інформацію про подію. Наявність кримінального провадження, з урахуванням презумпції невинуватості, не може свідчити про вчинення злочину стосовно нього до ухвалення вироку, яким такі обставини будуть встановлені. Крім того, представник зазначив, що після спірних операцій клієнт повністю погасив власний борг та уклав договір страхування фінансових ризиків за стандартним страховим продуктом «Захист від шахрайства».

Що вирішив суд? 

Суд частково задовольнив позов чоловіка. АТ КБ «ПриватБанк» зобов’язали відновити залишок кредитних коштів на рахунку, який належав йому до моменту здійснення несанкціонованої операції 15.03.2025 року, у сумі 22 679 гривень, а також списати нараховані на цю суму відсотки та комісії. Фінансова установа має повернути на рахунок безпідставно списані кошти в розмірі 983 гривні.

"З матеріалів справи встановлено, що 15.03.2025 року були здійснені несанкціоновані перекази коштів у сумі 22 679 гривень та 983 гривні з рахунку позивача, за цим фактом триває досудове розслідування. Водночас АТ КБ «ПриватБанк» не довів, що позивач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті або незаконному використанню персональної інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, оскільки саме банк має доводити ці факти. Сам факт коректного введення вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів із рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті або незаконному використанню пін-коду чи іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Твердження відповідача про те, що чоловік підтвердив зміну пароля до свого акаунту в мобільному додатку "Приват-24" АТ КБ «ПриватБанк», ґрунтуються на припущеннях, які не можуть бути покладені в основу судового рішення. Таким чином, унаслідок шахрайських дій невстановленої сторонньої особи, яка з нетипового для клієнта пристрою Redmi 15.03.2025 року без його дозволу отримала несанкціонований доступ до акаунту в мобільному додатку "Приват-24" АТ КБ «ПриватБанк» та наявної в ньому конфіденційної інформації, було здійснено спірні банківські операції з коштами на рахунках, відкритих АТ КБ «ПриватБанк» на його ім’я", - підкреслив суд.