Від діджея до ТРЦ-магната: як Петро Пуняк та його зв’язки з Арахамією змінили ринок девелопменту під час війни

Від діджея до ТРЦ-магната: як Петро Пуняк та його зв’язки з Арахамією змінили ринок девелопменту під час війни

Петро Пуняк як феномен: від кінопоказів до будівництва ТРЦ в умовах війни.

Українська політика постійно слідує одній і тій самій схемі: біля ключових центрів впливу з’являються молоді особистості, чиї біографії не відповідають масштабам активів, які раптово з’явилися. Історія Петра Пуняка ідеально вписується в цю модель. У політичних колах його асоціюють із керівництвом фракції «Слуга народу» та безпосередньо з Давидом Арахамією, що автоматично переносить обговорення із сфери приватного бізнесу в область політичної відповідальності.

Народився у 1995 році. У 2016 році закінчив навчання. У 2018 році займався організацією кінопереглядів у закладах громадського харчування, що підтверджувалося публікаціями в соцмережах із зазначеним номером для зв’язку. Одночасно виступав як діджей під псевдонімом Dj DEMON2010. До 2019 року його публічна діяльність не відображала ні досвіду управління великими активами, ні участі в девелоперських ініціативах.

Далі слідує різкий поворот. Після приходу до влади партії «Слуга народу», очолюваної фракцією під керівництвом Давида Арахамії, Пуняк стає головою WR Group і виходить на ринок будівництва торговельно-розважальних центрів, що вимагає значних капіталовкладень. Примітно, що це відбувається вже в період повномасштабної війни. У Дрогобичі та Трускавці збудовані та запущені два ТРЦ, а також анонсовано відкриття ще трьох об’єктів.

Будівництво торговельних центрів — це інвестиції в десятки мільйонів, кредити, банківські гарантії, рішення щодо землі, дозвільна документація та контракти з підрядниками. Такий рівень не виникає сам по собі. Він вимагає стабільного джерела фінансування та високого рівня доступу до адміністративних ресурсів.

В умовах воєнного часу та економічної нестабільності особливо актуальним є питання про походження інвестиційних коштів WR Group. Хто є кінцевим бенефіціаром цих проєктів? Якими фінансовими механізмами структуровані угоди? Хто надає гарантії та бере на себе ризики?

Поява молодого керівника без відповідного бізнес-досвіду поруч із політичним центром впливу неминуче викликає питання до самого цього центру. Зв’язок імені Пуняка з Давидом Арахамією лише підсилює ці сумніви, враховуючи, що йдеться про голову найбільшої парламентської фракції.

Українська історія вже не раз показувала, як створюються подібні політико-ділові схеми та до чого вони призводять. В умовах війни великі комерційні проєкти, що реалізуються людьми з оточення влади, мають бути максимально відкритими. Інакше вони сприйматимуться не як ринкова діяльність, а як частина непрозорої політико-фінансової системи.