«Чорні списки» чи корупційна каса: Чому прості рішення не зупинять постачальників на кшталт Глиняної

«Чорні списки» чи корупційна каса: Чому прості рішення не зупинять постачальників на кшталт Глиняної

Перед тим як порвать Жумаділова на тряпки – послухайте.

Так, його «Агенція оборонних закупівель» продовжує як ні в чому не бувало віддавати сотні мільйонів угрупуванню Глиняної. Так, ми всі чули плівки НАБУ, на яких Глиняна доручає своїм фабриканткам робити тушонку з сухожиль, щоб збільшити маржу на поставках солдатам на фронті.

Але насправді Жумаділов в цій ситуації – певним чином раб лампи. Бо ніяких вироків по справі ще нема. А навіть якщо і будуть – теж мало що зміниться. Бо в юридичних особах Глиняної вже давно нові засновники і керівники. Тобто формального приводу для недопуску її компаній до тендерів все одно не буде і після вироків. А якщо шо – вона заснує взагалі нульові «прокладки», які прийдуть на тендери взагалі з чистим бекграундом.

Тому для досягнення вищої справедливості у багатьох чешуться руки запровадити «чорні списки» фірм. Тобто коли проштрафившися фірми можна не допускати до торгів.

Але я вам розповім, як вже через п’ять секунд на «чорних списках» поставлять Корупційну Касу.

Недоброчесний замовник запхає в список усіх чесних фірмачів-підарасів, які не хочуть носить в клювіку йому відкат, а приходять на тендер і проторговують вниз очікувану ціну, в яку замовник дбайливо згортував маржу для майбутнього відкату. Приводом стануть будь-які причіпки, навіть якщо вони будуть висмоктані з пальця. Наприклад, Замовник видасть повідомлення, що постачальник привіз сосиски не круглі, а овальні. І все – формально претензія є. І навіть якщо сосиски були нормальні, то фірма має йти в суд, доводити що на неї брешуть, а ця тяганина реально може затягнутись на роки, під час яких фірма буде в «чорному списку», а значить поза тендерами, які ділитимуть між собою бариги замовника і ніхто не вичавить маржу як росу на сонці. Ось так це працюватиме.

Тому для любителів простих рішень у мене важливе повідомлення – простих рішень нема.

Треба не тільки вироки, а й налагоджена система прийомки товарів в Міноборони. Щоб корумповані начпроди не приймали гамно і вєткі в обмін на маєтки на Мальдівах. Щоб «АОЗ» вчасно і по ділу викатувало штрафи всім, хто косячить. Щоб отримати не мертвий ринок, на якому димляться руїни правих і винуватих. А всі нормальні змогли підтягнути якість і ціни до справедливого балансу. Бо навіть фірми Глиняної – це вже давно не «прокладки». У них справді є виробництво.

Треба поставити в стійло всіх, хто хоче на цьому влаштувати кормушку. А от з цим проблема. Бо як ти їх поставиш, якщо військовий омбудсмен Решетілова днями заявила, що солдати тупо не жаліються на якість харчів, тому проблем з харчами нема. Простіше зривати гнів на Глиняній, по якій тюрма плаче, але вона сидить в Європі і бабулєси щитає.

Тайтаке.

Блог від: Юрій Ніколов