Звіт Рахункової палати: мільярди на «Національний кешбек», втрачені транші від ЄС та неефективні держпроєкти

Звіт Рахункової палати: мільярди на «Національний кешбек», втрачені транші від ЄС та неефективні держпроєкти

11,2 млрд грн на «Національний кешбек» — більше, ніж на захист енергетики під час війни.

Про це йдеться у звіті Рахункової палати щодо виконання державного бюджету за 2025 рік, пише МЕЖА.

Ось ключові ризики:
- У 2025 році на програму «Національний кешбек» з бюджету виділили 11,2 млрд гривень.

Для порівняння: того ж 2025 року на захист та відновлення енергетичних об’єктів спрямували 10,9 млрд грн. Тобто на програму кешбеку влада витратила більше, ніж на енергетичну безпеку країни після масованих атак РФ. Українці добре пам’ятають, чим завершилося таке «пріоритетне» планування — енергетичним колапсом узимку 2026 року.

Лише за перші три місяці 2026 року уряд уже витратив близько 78% резервного фонду держбюджету. Частину цих коштів знову спрямували на «Національний кешбек». Лише на цю програму виділили ще 2 млрд грн — майже 5% усього фонду.

- Через порушення термінів та невиконання міжнародних зобов’язань Україна у 2025 році не отримала понад 2 млрд євро позикових коштів від ЄС

Однією з умов отримання траншу за програмою Ukraine Facility є ухвалення Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки до кінця червня 2026 року.

Антикорупційна стратегія — ключовий державний документ, що містить перелік уражених корупцією сфер та пропонує шляхи їх подолання.

Втім, уряд ігнорує власні міжнародні зобов’язання щодо прозорих конкурсів на керівні посади ДБР, Нацполу та Генерального прокурора, чим затягує процес.

- Окрема історія — державні інвестиційні проєкти, які майже не реалізуються, але коштують бюджету мільярди.

Наприклад, Мінсоцполітики отримало 157 млн грн на модернізацію системи соціальної підтримки населення. Проте обслуговування та погашення позики під цей проєкт обійшлося державі в 1,5 млрд грн.

Тобто держава платить у 10 разів більше за кредит, ніж реально витрачає на сам проєкт.

Журналісти неодноразово піднімали питання щодо доцільності реалізації деяких проєктів та їх відбору й наголошують: кошти з резервного фонду держбюджету мають йти на справді важливі проєкти для покриття непередбачуваних ситуацій, а не на фінансування «Національного кешбеку».