Втрачений ринок: Чому європейські країни купують зброю у Латвії, а не в України

Важливо  це не разова закупівля для тестів, а угода з локалізацією виробництва прямо у Франції. Система вже стоїть на озброєнні в Латвії, Бельгії та Естонії, французький контракт зробив її четвертим європейським оператором.

Принципова деталь, яку треба зафіксувати чітко, латвійська компанія отримала те, чого роками не може домогтися жодна українська.

Не разову поставку, не пілотний тест, а вхід у державний оборонний контракт великої країни НАТО з локалізацією виробництва на її території.

Україна, яка створила й випробувала десятки типів перехоплювачів у реальних бойових умовах, цього досі не має. Наші Булети, Октопуси та P1-SUN так і не отримали міжнародних перемог.

Українські виробники продовжують стояти на виставкових стендах із продукцією, яка має недосяжний для конкурентів бойовий досвід і якість.

Водночас ринки перехоплювачів і контрбеспілотних систем у Європі активно заповнюють інші постачальники.

Поки українська зброя проходить нескінченні цикли демонстрацій без контрактів, латвійці, естонці, французькі стартапи вже інтегровані в державні закупівлі союзників. Ринок не чекає, він закривається тими, хто встиг увійти першим, і повернутися туди потім буде значно дорожче, ніж увійти зараз.

А ми й надалі не відкриватимемо ринок озброєнь втрачаючи мільйони.

Це не питання якості продукту, бойовий досвід говорить сам за себе. Це питання інституційної спроможності, експортних дозволів, дипломатичного супроводу контрактів, і часом конкретних інтересів усередині системи, яким вигідніше тримати ринок закритим.

Кожен місяць зволікання це конкретний контракт, який підписують з кимось іншим та мільйоні збитки для бюджету

І якщо ми ц надалі зволікатимемо є ризик що за 6-9 місяців українські дрони вже нікому не будуть потрібні. Європа та Америка створять свої

Часу мало. Чи почують це можновладці?