Верховний Суд став на бік компаній забудовниці Владислави Молчанової у судовому спорі навколо «Екопарку Осокорки»

Верховний Суд став на бік компаній забудовниці Владислави Молчанової у судовому спорі навколо «Екопарку Осокорки»

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду остаточно завершив багаторічну судову суперечку стосовно правомірності зведення житлового комплексу «H2O» (раніше — «Патріотика на озерах») у Дарницькому районі Києва. Судді не задовольнили позов ГО «Екопарк Осокорки», яка домагалася скасування дозволу на масштабну забудову в межах унікальної системи київських озер.

Про це повідомляє видання «Київ Влада».

Так, суд останньої інстанції підтвердив чинність постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2025 року, якою ГО «Екопарк Осокорки» відмовлено в задоволенні позову щодо скасування та визнання протиправним згаданого погодження. Йдеться про дозвіл №ІУ113181171313 на виконання будівельних робіт «Комплексна забудова території об’єктами житлового призначення мікрорайонів 1, 2, 2а житлового масиву «Осокорки Центральні». 2 черга будівництва. Коригування», виданий ТОВ «Контактбудсервіс» і ТОВ «Будеволюція» ще 27 квітня 2018 року. 

У ГО «Екопарк Осокорки» відреагували на рішення стримано – на своїй сторінці у Facebook організація повідомила, що не припинятиме боротьби проти будівництва ЖК «H2O».

«Основний аргумент позову стосувався того, що будівництво зачіпає територію охоронюваного ландшафту. Однак Верховний Суд не визнав цей аргумент достатнім для скасування дозвільних рішень і відхилив вимоги позивача. Варто зазначити, що це рішення стосується лише одного аспекту правової позиції у справі і не завершує всі юридичні процеси, пов’язані з цим будівництвом. Такі рішення часто стають лише черговим етапом довгого шляху, а не фінальною точкою. Іноді саме після них з’являється нова ясність, нові інструменти і нова енергія рухатися далі. Тому це справді програна битва, але точно не кінець історії», – зазначили в ГО «Екопарк Осокорки». 

Натомість в об’єднанні інвесторів «Аркади» (ліквідований банк свого часу виступав забудовником цього комплексу) задоволені тим, що забудовникам вдалося відстояти свою позицію. На сторінці об’єднання у Facebook повідомили, що завдяки цьому компанія «Stolitsa Group» зможе виконати зобов’язання перед інвесторами. При цьому інвестори вважають, що суд першої інстанції свого часу ухвалив незаконне рішення – ним, нагадаємо, вимоги ГО «Екопарк Осокорки» було задоволено.

«Цей день – справжнє свято справедливості і правосуддя для усіх інвесторів «Аркади». Це саме та судова справа, щодо якої ГО «Екопарк Осокорки» неправомірно і підступно транслювало, що нібито «будівництво є незаконним, здійснюється судовий розгляд». 8 довгих років переживань усіх інвесторів «Аркади», 8 років доведення своєї правової позиції, 8 довгих років боротьби за власні права, 8 років зусиль щодо протидії рейдерству екотітушок та різних псевдоактивістів – і як результат маємо справедливість. Справедливість, яка доводить, що за неї та за правосуддя варто боротись до останнього, як би складно не було. Меморандум від 07.04.2021 року буде повністю виконано, усі об’єкти Аркади обов’язково буде добудовано! Безмежно дякуємо усім інвесторам за довіру, підтримку та небайдужість протягом цих років боротьби. Вдячні компанії «Stolitsa Group» за лідерську позицію в питанні виконання Меморандуму від 07.04.2021 року щодо добудови об’єктів «Аркади». Далі – тільки вперед!», – повідомили в об’єднанні.

При цьому інвестори нагадали, що раніше Верховний Суд підтвердив чинність та законність низки інших документів, які стосуються цієї забудови. Зокрема, йдеться про договір оренди однієї з ділянок під цим ЖК (справа №910/10351/20), Детального плану території (ДПТ), до якого входить ця земля (№826/16737/18), містобудівних умов та обмежень на проєктування цієї забудови (№640/1406/20) та контрольної картки на порушення благоустрою (№826/13209/18).

Про що судовий спір

Свій позов ГО «Екопарк Осокорки» подала ще у червні 2018 року – тоді його мав розглядати Окружний адміністративний суд Києва. Втім, останній у грудні 2022 року був ліквідований, а тому надалі справу було передано до Волинського окружного адміністративного суду – шляхом автоматизованого розподілу з урахуванням навантаження за принципом випадковості. 

В обґрунтування своїх вимог у громадській організації зазначили, що однією з підстав для скасування будівельного дозволу є те, що ділянка площею 90,63 га (кадастровий номер – 8000000000:96:001:0008), на якій мають відбуватися ці роботи, знаходиться на території зони охоронюваного ландшафту, але вказані компанії не отримали погодження на проведення робіт від органів охорони культурної спадщини, як того вимагає законодавство – ні від нині ліквідованої Держслужби з питань національної культурної спадщини Міністерства культури і туризму України, ні від самого Мінкульту. До слова, охоронний статус ділянкам на південь від вул. Колекторної в Дарницькому районі та безпосередньо навколо озер Небреж, Тягле і Мартишів було надано Київською міськдержадміністрацією (КМДА) ще у 2002 році. 

Також у ГО підкреслили, що Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ – нині ліквідований «предок» ДІАМ) при видачі дозволу не врахувала, що його проєктна документація суперечить чинному Генеральному плану Києва до 2020 року. Так, у головному містобудівному документі столиці зазначалося, що земля між озерами Небреж, Тягле і Мартишів є територією великої паркової зони загального користування. При цьому, у позові зазначається, що видача цього дозволу не дозволяє вказаній громадській організації створити на цій території ландшафтний природний парк «Екопарк Осокорки», що прописано в її статуті і за що дана ГО бореться вже не перший рік. Крім того, у ГО «Екопарк Осокорки» наголосили, що до заяви на отримання дозволу на будівництво повинні були бути «прикріплені» результати оцінки впливу на довкілля, чого не було зроблено.

Ще 7 листопада 2018 року ОАСК відмовив організації в задоволенні її позовних вимог. Тоді суддя Костянтин Пащенко, зокрема, зазначив, що оскільки «Екопарк Осокорки» ще не створено, то ні про які порушення з боку ДАБІ мова йти не може. Надалі, 11 червня 2019 року Шостий апеляційний адміністративний суд задовольнив апеляційну скаргу громадської організації на програшне для себе рішення столичного окружного адміністративного суду. Зокрема, колегія суддів апеляційного суду зазначила, що «рішення у даній справі впливає на захист суспільного інтересу щодо відновлення законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання щодо планування забудови та розвитку території району Осокорки».

При цьому, 26 лютого 2020 року Касаційний адміністративний суд за скаргами ТОВ «Контактбудсервіс» і ДАБІ повернув цю справу на розгляд суду першої інстанції. Однією з причин цього було названо той факт, що, відповідно до Детального плану території (ДПТ) Осокорків (затверджений рішенням Київради №695/2764 від 27 листопада 2009 року), вказана ділянка належить не лише до озеленених територій загального користування, а й до території житлової і громадської забудови.

25 квітня 2025 року Волинський окружний адміністративний суд, до якого справа надійшла на розгляд після ліквідації ОАСК, повністю задовольнив позов ГО «Екопарк Осокорки». Зокрема, в суді зазначили, що ТОВ «Контактбудсервіс» та ТОВ «Будеволюція» не поінформували громадськість про проведення оцінки впливу на довкілля майбутньої забудови та не зібрали відповідні пропозиції та зауваження місцевих мешканців та активістів, що є порушенням вимог Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

Втім, надалі на це рішення суду було подано низку апеляційних скарг – зокрема, від ГО «Об’єднання інвесторів «ЖК Еврика», «Патріотика» та і ТОВ «Контактбудсервіс». Одним із їхніх аргументів було те, що столична влада ні в 2002 році, ні своїми попередніми рішеннями по цій території (ще радянських часів) не визначила межі цієї зони охоронюваного ландшафту, хоча, мовляв, згідно із законодавством, це є однією з вимог того, щоб відповідна територія мала охоронний статус і обмеження щодо забудови. Ці та інші доводи переконали колегію суддів Шостого апеляційного адміністративного суду, який, як зазначалося вище, 15 серпня 2025-го задовольнив відповідні апеляційні скарги. Врешті-решт, надалі ГО «Екопарк Осокорки» не мало успіхів і «в касації».

Передісторія

Як неодноразово повідомляла КВ, свого часу забудовувати вказану і сусідні ділянки збирався банк «Аркада». Так, 14 липня 2005 року Київрада рішенням №774/3349 погодила передачу пов’язаному з ним ТОВ «Контактбудсервіс» п’яти земельних ділянок у 1, 2, 3, 4, 5, 6 мікрорайонах Осокорків загальною площею 176 га в оренду на 15 років, у т.ч. зазначену ділянку площею 90,63 га. Через кілька років стала відома назва майбутнього ЖК на цій території – «Патріотика на озерах». 27 листопада 2009 року Київрада затвердила вищезгаданий ДПТ Осокорків, замовником розробки якого офіційно виступило ТОВ «Контактбудсервіс». Документ фактично створив містобудівну основу для реалізації ЖК «Патріотика на озерах», адже передбачав можливість намиву ґрунту на заливних луках. Саме навколо його положень у майбутньому точилися багаторічні дискусії щодо законності забудови та подальшої долі Осокорків.

Протягом 2014-2018 років компанії «Аркади» отримували документацію, необхідну для будівництва, – містобудівні умови та обмеження на проєктування, дозволи ДАБІ тощо. Разом з «Контактбудсервісом» замовником видачі відповідних документів виступало і ТОВ «Будеволюція», якому було передано частину функцій забудовника. Тоді офіційно стало відомо, що у складі ЖК «Патріотика на озерах» планується будівництво 43 будинків максимальною поверховістю 27 поверхів. Своєю чергою місцеві мешканці вимагали створення на орендованій «Контактбудсервісом» землі ландшафтного природного парку («Екопарку «Осокорки»), до складу якого мала увійти територія площею майже 600 га. У Київраді попередньо підтримали відповідну петицію та створили робочу групу для опрацювання цього питання. Втім, надалі процес створення природоохоронного об’єкта фактично не просувався. Питання десятки разів обговорювалося в Київраді та КМДА, чиновники погоджувалися з необхідністю створення екопарку, але зазначали, що забудовники мають усі необхідні документи для реалізації проєкту.

Будівництво «Патріотики на озерах» так і не розпочалося, а у 2018-2019 роках «Аркада» опинилася у фінансовій кризі. Тоді ЗМІ повідомляли про виведення коштів інвесторів із фондів фінансування будівництва. На тлі цих скандалів 31 січня 2019 року Київрада рішенням №3/6659 розірвала договори оренди земельних ділянок з ТОВ «Контактбудсервіс». Відповідну ініціативу запропонував міський голова Києва Віталій Кличко, який зазначав, що компанія має понад 73 млн гривень боргу з орендної плати та не забудувала вказані ділянки. 

У липні 2020 року ТОВ «Контактбудсервіс» подало до суду п’ять позовів про поновлення договорів оренди земельних ділянок і в окремих справах вже виграло мінімум дві інстанції. Водночас 24 вересня 2020 року НБУ відкликав ліцензію банку «Аркада», після чого Фонд гарантування вкладів розпочав його ліквідацію. У результаті близько 13 тисяч інвесторів на той час втратили надію отримати квартири та досі сплачують кредити.

У квітні 2021 року за добудову ЖК “Патріотика на озерах”, “Еврика” та “Патріотика” взялася компанія “Stolitsa Group” після підписання спеціального меморандуму з владою та інвесторами. Документ передбачав завершення будівництва та передачу квартир інвесторам в обмін на право освоєння 176 га землі. Крім того, у меморандумі йшлося про можливе перейменування ЖК “Патріотика на озерах” на ЖК “H2O” та збільшення кількості будинків із 43 до 48. КМДА також зобов’язалася фінансувати будівництво об’єктів інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, розглянути питання зменшення орендної плати та створення екопарку на прилеглих територіях.

Підписання меморандуму здебільшого негативно сприйняли екоактивісти. У ГО “Екопарк “Осокорки” продовжили протестувати проти забудови, зокрема через часткове засипання озера Небреж, та звинувачували міську владу в лобіюванні інтересів забудовників. Претензії до нового забудовника мали й інвестори “Патріотики на озерах”. Восени 2023 року вони повідомили, що після зміни проєкту та перейменування комплексу на “H2O” від них почали вимагати додаткову плату за вже придбані квартири. Інвестори також були невдоволені темпами будівництва: за два з половиною роки після підписання меморандуму жодного будинку не ввели в експлуатацію.

Наразі ТОВ “Контактбудсервіс” у судовому порядку оскаржує рішення Київради від 2019 року про створення заказника “Осокорківські луки” площею близько 148 га. Однією з підстав позову є те, що природоохоронний статус території не дозволяє прокласти через неї дорогу до ЖК “H2O”. Проти цього активно виступають екозахисники, які наголошують на потребі збереження червонокнижних видів та вважають недоцільним будівництво дороги за бюджетні кошти. Окремі фахівці припускають, що забудовники можуть бути зацікавлені у подальшому освоєнні незабудованих ділянок заказника.

Чиї інтереси

За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Контактбудсервіс” зареєстроване у червні 2004 року. Його керівником є Едуард Кириленко, засновником – ТОВ “Інвест Сістем Груп”, а кінцевим бенефіціаром – киянка Юлія Харченко. Як повідомляла КВ, остання входить до оточення Владислави Молчанової – співвласниці “Stolitsa Group” і мережі магазинів Novus. 

До сфери впливу цієї бізнесвумен, ймовірно, належало чи досі належить і ТОВ “Будеволюція” (співзамовник будівництва ЖК “H2O”). Система Youcontrol відносила цю компанію до корпоративних груп Владислави Молчанової та “БТ Інвест”. Ключовими особами останньої є бізнес-партнери Владислави Молчанової – литовські підприємці Раймондас Туменас, Агне Рузгіене та Марина Познякова. 

“Stolitsa Group” є одним із найбільших активних забудовників Києва. Компанії з орбіти цієї групи володіють сотнями гектарів землі. Значна частина об’єктів “Stolitsa Group” зводиться на столичному Виноградарі на підставі інвестдоговорів із ДП “НД ВА “Пуща-Водиця”. Зокрема, у цій місцевості будуються житлові комплекси “Варшавський”, “Варшавський-2”, “Варшавський-3” і “Варшавський плюс”.

Правоохоронці, державні органи та столична громадськість мають чимало претензій до цих проєктів. Наприклад, Нацполіція повідомляла про можливе незаконне відчуження земельних ділянок, а також про те, що земля, отримана під забудову компаніями групи “Stolitsa Group”, коштує значно дорожче, ніж кількість квартир, які ці компанії “пообіцяли” агрокомбінату як оплату за інвестугодами. У результаті державному підприємству могли бути завдані збитки – попередньо йшлося про спробу доведення його до банкрутства. Наразі тривають численні судові спори щодо оскарження таких договорів, адже вони, ймовірно, були укладені з порушеннями законодавства, зокрема без погодження з Кабміном.

Одна з найбільш резонансних історій, пов’язаних із компаніями Владислави Молчанової, сталася на початку вересня 2025 року. Тоді НАБУ та САП повідомили цій забудовниці, її бізнес-партнеру, одіозному екснардепу-“регіоналу” Юрію Іванющенку та іншим особам про підозри у справі щодо можливих оборудок із земельними ділянками загальною площею 18 га під київським ринком “Столичний” (Софіївська Борщагівка). За даними слідства, ці особи за сприяння посадовців Держгеокадастру незаконно приватизували землю, яка раніше перебувала в користуванні агрокомбінату “Пуща-Водиця”, а потім переоформили її на “своїх людей”. 

Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих. Вона є підозрюваною у справі щодо ймовірного захоплення земельної ділянки під колесом огляду на Контрактовій площі. Наразі сферу земельних відносин столиці контролює заступник голови КМДА Владислав Андронов. Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року, попри повний містобудівний хаос у столиці, “спокійно” обіймає Олександр Свистунов.

Державну інспекцію архітектури та містобудування (ДІАМ), яка “прийшла” на зміну ДАБІ, з 7 березня 2023 року очолює Олександр Новицький (до 9 червня керував інспекцією як “в.о.” голови). Раніше, з 20 травня 2021 року по 6 березня 2023 року, інспекцією керував Семен Кривонос, який наразі очолює Національне антикорупційне бюро. ДІАМ фактично перейняла на себе функції ДАБІ, яка остаточно припинила діяльність у вересні 2021 року; останнім її керівником був Сергій Галіцин (з лютого 2021-го). На момент видачі дозволу “Контактбудсервісу” Держархбудінспекцією керував Олексій Кудрявцев (очолював її з червня 2015-го по грудень 2018-го).

Олександр Глазунов