Страх та відраза у “Рихальському”. Неофеодал проти держави

Читать на русскомRead in English

Напевно, більшість читачів ще зі шкільної програми пам’ятає строки класика: “Село на нашій Україні, неначе, писанка село…”. Або ж: “...а в селах веселих, і люди веселі”.

Щоправда, мешканців одного з населених пунктів на Житомирщині важко охарактеризувати саме таким епітетом. Ймовірно через те, що вони залежать від неофеодала. Такий собі “стокгольмський синдром” в українському селі. Коли цей самий “неофедал” десятиліттями обкрадає селян та збагачується їх коштом, а вони, своєю чергою, замість того, щоб ставити питання йому - усіх собак спускають на представників держави.

Фрагменти однієї зі спроб штурму державного підприємства місцевими мешканцями

В цьому екшні змішалися цинічність та жадібність сучасного латифундиста зі шлейфом рейдерського минулого ще від часів Януковича, використання фейків рос. пропаганди, залякування, побиття та погрози вбивством спеціалістам різних сфер, провокації, спотворення дійсності та абсолютне ігнорування норм Закону. Але про все по черзі.

Отже, хто, де і як розпочав цю історію? Існує така собі величезна структура, як НАН України. У її віданні станом на початок 2026 року перебувало 159 наукові установи та 103 суб’єкти господарювання. Ось саме про одне з них і піде мова у матеріалі. 

ДП “Рихальське”. Станом на зараз його внесено до переліку об’єктів, які підлягають приватизації.

Одна з адміністративних будівель ДП “Рихальське”

Ще у серпні-вересні 2023 року воно було вилучено від Аграрної академії наук України та передано до сфери управління Фонду державного майна. Тож новий орган управління вирішив перевірити, що ж дісталося йому у спадок на ДП “Рихальське”? Але тодішній в. о. директора Сергій Корецький, ймовірно, з особистих мотивів, відмовлявся співпрацювати із ФДМУ, не відповідав на запити та, в цілому, ухилявся від законних вимог нового органу управління.

Колишній директор ДП “Рихальське” - Сергій Корецький 

І врешті Фонд держмайна призначив Павлову Ольгу Володимирівну тимчасово виконуючою обов’язки керівника ДП “Рихальське”.

Але працювати та господарювати пані Ользі не судилося. Чому? Тому що новопризначену директорку просто залякали. Вже на першій зустрічі з колективом, як зазначає пані Ольга, невідомі особи погрожували їй фізичною розправою. І ці особи слідству відомі. Надалі про все розповімо детальніше.

Як зазначалося вище, колишній директор Сергій Корецький, звільнений відповідним Наказом, у законний спосіб, на контакт виходив неохоче, та, зазвичай, каламутив воду тільки-но мова заходила про передачу справ та документації. Як результат, у своїй заяві тодішня виконуюча обов’язків директора - пані Павлова, зазначала:

Уривок із заяви Ольги Павлової

Невдовзі ситуація із залякуваннями та погрозами повторилася. Щоправда, з аудиторською групою ФДМУ. Спочатку колишній директор розповідав їм, що вся документація - справа бухгалтерії. А ось, як знайти її, це вже ваші, так би мовити, клопоти. Та й закінчилося все, так само як і в історії з Ольгою Павловою.

Уривок із заяви аудиторської групи

А поки у цьому вирі подій зі змінами керівників - Ольга Павлова через побоювання за власне життя категорично відмовилася брати участь у господарській діяльності ДП “Рихальське”.

Але разом із тим, вже знайомий нам Сергій Корецький через суд поновився на посаді. В результаті чого ФДМУ своїм наступним Наказом знову звільняє Корецького. І, через те, що, Ольга Павлова вже не мала ні найменшого бажання керувати ДП “Рихальське” на її місце ФДМУ призначив В’ячеслава Герасименка.

В’ячеслав Герасименко - в.о. директора ДП “Рихальське”

Але і йому не судилося швидко та безперешкодно приступити до виконання своїх обов’язків. Адже, звільнений у цивілізований спосіб Сергій Корецький відмовився передавати новоспеченому директору ДП “Рихальське” ключі від робочих приміщень, фінансові та кадрові документи, акти інвентаризації, офіційну печатку підприємства та електронні бази даних. Вони просто зникли. Якщо коротко, то по документації: всі кінці у воду.

Адже, ані провести інвентаризацію, ані подати звітність тоді ДП не могло. І в результаті ФДМУ отримав фактично паралізоване підприємство.  

Разом із тим представники рейдерської групи, сільгосп товариства, яке господарювало тут раніше, перейшли від словесних погроз до насильницьких дій, провокацій та відверто брехливих й маніпулятивних заяв.

І так почалися перші медійні “гойдалки” пов’язані з назвою та діяльністю ДП “Рихальське”. А замовники та виконавці цього “інформаційного карнавалу” змістили акценти з кадрового пріоритету на емоційну складову. Так, у ЗМІ та соціальних мережах почали з’являтися публікації типу: врожай на Житомирщині під загрозою, підприємство рейдерять, селяни бунтують… Але в реаліях все виглядало дещо інакше.

Що стосується рейдерського захоплення державою свого ж ДП. Розумієте глибину абсурду? Як зазначалося вище, підприємство підлягає приватизації. І цей процес триває. Колективи продовжують працювати, заробляти гроші, ті ж, хто не має бажання надалі вести трудову діяльність на тому чи іншому підприємстві просто звільняються та шукають кращої долі.

Але не у випадку з ДП “Рихальське”. Річ у тім, що підприємство, яке надавало послуги та, нібито, займалися господарством тут раніше, а фактично його захопило та підбурювало до агресивних дій місцевих мешканців. Так ось, колись керівництво цього СТОВ пообіцяло своїм же найманим працівникам роздати їм землі цього ДП. У який спосіб це буде зроблено, та які на це були та є законні підстави - тодішнє керівництво замовчало… Але люди повірили такій “чудовій”, але такій брехливій обіцянці.  

Щоправда, більш цинічним способом заблокувати діяльність держпідприємства колишнє керівництво визначило наступні дії: дало вказівку дояркам не виходити на роботу. У “Рихальському” зрозуміли, що фахівчинь потрібно шукати по сусіднім селам. Так і було зроблено. Після кількох таких рейсів зі здоювання корів, нові доярки теж почали відмовлятися від роботи. І ось, власне, чому.

Галина (ім’я змінене з міркувань безпеки), доярка, мешканка села Сербо-Слобідка:

“Я двічі з’їздила подоїти корівок. Один раз вранці, і один ввечері. Забрали транспортом, завезли на роботу, відвезли додому. Все нормально. Чула, що в Рихальському якісь розбірки були, але мені, що до того? Мушу працювати. По зарплаті обіцяли теж достойну, може, навіть, трохи більше, ніж є тут по селах серед доярок. І от ввечері я повертаюся після дойки. Зготувала вечерю, і тут чую хтось біля воріт кричить, чоловік якийсь, кличе мене. Виходжу, кажу: це я. А він говорить: Галина, ви ось їздите корів доїти туди-то, туди-то…от більше не їздіть. Кажу: а чому? Він: бо так буде краще для всіх, і для вас, і для нас. До того ж йде спека, пожежі, знаєте стаються… А його питаю: а ви хто взагалі? А він мені: добрий чоловік. Сів у машину і поїхав”.

Доярка Катерина у хліву

І подібні розмови відбулися, як мінімум, з трьома доярками. Але ж на те воно і село, що всі про все знають. Одна з них впізнала чоловіка. За словами пані Катерини, (ім’я змінене з міркувань безпеки), саме до неї на “бесіду” приїздив колишній завідувач складу ДП “Рихальське” - Анатолій Присяжнюк. І дуже наполегливо їй рекомендував не братися за роботу, бо наслідки, як зазначає пані Катерина, для неї могли бути дуже непередбачувані.

Колишній завідувач складу ДП “Рихальське” - Анатолій Присяжнюк (фото - Суспільне)

Але і на цьому свавілля не закінчилося. Радше, навпаки. 1 грудня 2025 року відбувся зухвалий напад на представників держпідприємства. Колишні орендарі організували “страйк” робітників. До ДП “Рихальське” організовано доставили найрадикальнішу групу з представників місцевого населення. Озброїли їх сльозоточивим газом, битками, палицями, молотами та іншими інструментами. Група агресивно налаштованих людей увірвалася на територію підприємства, де почали зривати замки з приміщень та виламувати двері, відкрито викрадати майно держпідприємства: бензопили, акумулятори з техніки. Організатором акції назвав себе вже знайомий нам Анатолій Присяжнюк. Не на камеру цей чолов’яга запевнив юристів ДП “Рихальске”: “Сьогодні вночі вас усіх тут спалять!”.

І за кілька годин на територію держпідприємства полетіли “коктейлі Молотова”. В результаті спалахнув пост охорони підприємства. Поліція ж, своєю чергою, просто спостерігала за ходом подій та жодним чином не перешкоджала протиправним діям агресивно налаштованих місцевих мешканців.

В результаті, у ЗМІ цю історію почали “продавати”, як “бунт селян”. Щоправда, забули уточнити важливу деталь, що на підприємстві, яке належить ФДМУ було нове, законне керівництво. Але про це замовники воліли мовчати.

Та, мабуть, найбільшого розголосу набула ситуація з, нібито, спалахом епідемії ящура на “Рихальському”. Через, увага, неналежні умови утримання корів, які самі вони ж і створили на ДП.

Публікувалися відповідні фото, активісти били на сполох, зверталися до народних депутатів, Спеціалізованої екологічної прокуратури та поліції. Але в результаті інформацію підхопила роспропаганда і почала ліпити з цього свої “лякалки”. І дійшло все до того, що в ситуацію вимушений був втручатися Центр протидії дезінформації при РНБО, щоб спростувати фейк.

Тож, як бачимо, у гонитві за контролем над підприємством, представники колишніх орендарів не гребують під час війни підспівувати, навіть, голосам ворожої пропаганди. Але відкритим залишається питання, хто є кінцевим бенефіціаром усього цього безладу?

І, щоб краще зрозуміти, чиїх рук усі ці брудні провокації потрібно повернутися у 10-ті роки. Часи президентства Віктора Януковича. Тоді ж, якщо бізнес не хотів працювати з “регіоналами” - він не працював взагалі. У ті часи й розпочалися перші, так би мовити, “рейди” нашого сьогоднішнього героя.

Отже, знайомтеся, Дмитренко Олег Миколайович.

Олег Дмитренко (екснардеп від БПП) під час одного з аграрних конфліктів (Фото: gorod.cn.ua)

Колишній депутат Верховної та Прилуцької районної рад. Окрім того, очолював останню. Без перебільшення український латифундист, який розпочав свій шлях під крилом людей з орбіти сумнозвісного “проффесора”.

Найбільш показовою стала історія, яка мала місце на Чернігівщині у 2013 році. Тоді ж Олег Дмитренко, залучившись підтримкою “тітушок” від одіозного “регіонала” Ельбруса Тадєєва намагався привласнити врожай кукурудзи іншого підприємства.

Осетини-тітушки на службі в Олега Дмитренка

Все відбулося у фірмовому стилі посіпак “сім’ї”. І ось, що про тодішній інцидент писали у ЗМІ:

“З обох машин вийшли дванадцять осіб кавказької національності (як згодом з’ясувалося, осетини – невисокі на зріст і руді) у супроводі Олега Дмитренка. Осетини були озброєні мисливськими рушницями та ножами, один із них  мав також пістолет. Щойно прибувши на поле, вони відкрили вогонь із вогнепальної зброї по колесах комбайнів фірми «…». Механізаторів, які позачинялися в кабінах комбайнів, вони залякували погрозами на зразок «Заріжу тебе і переріжу всю твою сім’ю. Знайду у будь-якому місті». Ці люди досі бояться за своє життя і розповідають про пережите тільки на умовах повної анонімності. Один із кавказців вдарив охоронця фірми «…» пістолетом в обличчя. Той впав і знепритомнів. Двоє інших охоронців підхопили його під руки й відтягли до свого  автомобіля. Хлопця госпіталізували  із рваною раною голови та струсом мозку.

Люди тікали в кукурудзу, оскільки бойовики з Кавказького  регіону поводилися вкрай агресивно, були неприродно збуджені, голосно  кричали. Очевидці підозрюють, що осетини  були під впливом наркотичних засобів. Від своїх машин до комбайнів вони рухалися, тримаючи зброю високо над головою, щоб її було видно усім присутнім”.

У ті часи юридичною опорою СТОВ “Батьківщина” Олега Дмитренка був такий собі Володимир Фролков. І щодо його участі у ситуації з ДП “Рихальське” мова піде дещо нижче. 

Так у 2013 році, за повідомленням ЗМІ, фірма Олега Дмитренка СТОВ “Батьківщина” здійснила рейдерське захоплення 170 га сільськогосподарських земель фермера Ігоря Качури. І тільки після перемоги Революції Гідності останньому вдалося добитися порушення кримінальної справи. Але… в той час Олег Дмитренко вже встиг успішно перевзутися і став народним обранцем від тодішньої президентської фракції - “Блок Петра Порошенка” (нині - “Європейська солідарність”). Погодьтеся, кульбіт більше, ніж вдалий. Так, справу з привласненням земель фермера Качури, м’яко кажучи, замнули. А, як відомо, безкарність породжує ще більше зло.

Олег Дмитренко в кулуарах Верховної Ради (фото: Радіо Свобода, Схеми)

За час своєї каденції у кріслі нардепа Олег Дмитренко, схоже, настільки “плідно” працював, що у 2018 році його фірма ТОВ “Батьківщина” отримала від держави одну з найбільших дотацій на Чернігівщині для утримання корів. Тоді її сума склала 2,5 млн грн. Приємний бонус в скарбничку, чи не так?

До того ж округ по якому балотувався Олег Дмитренко посів п’яте місце за розміром коштів з держбюджету на соціально-економічний розвиток. А сума була досить солідною 60,7 млн грн.

Але потрапити в парламент у 2019 році неофеодалу Дмитренку не судилося. І він повернувся на рідну Чернігівщину, де став Головою Прилуцької районної ради.

Цікаво, якщо порівняти декларації Дмитренка-нардепа та Дмитренка-голови, то вони мають значні розбіжності. Наприклад, ось дані за 2020 рік, перед складенням депутатського мандата:

Примітно, що серед об’єктів нерухомості квартира та дві земельні ділянки з ідентичною ціною та ідентичною площею.

Олег Дмитренко (по центру) на посаді Голови Прилуцької райради (фото: Прилуцька районна рада)

Але вже у 2024, будучи очільником районної ради Олег Дмитренко задекларував 12 земельних ділянок загальною площею близько 42 га, що цікаво у ввіреному йому Прилуцькому районі.  Інші ж 10 земельних ділянок з тієї декларації колишнього чиновника належать його дружині.

Та значно покращилися справи в Олега Дмитренка, коли він став безробітним. У крайній декларації вже зазначалося не 12, а 30 ділянок, загальною орієнтовною вартістю близько 2,5 млн грн. 

Тож постають логічні питання: чи не було їх у власності пана Дмитренка на момент декларування відомостей в якості народного депутата? Та в який спосіб були набуті землі, що з’явилися у декларації?

Але повернімося трохи в минуле. Одразу після складення депутатського мандата Олегом Дмитренком, пов’язана із ним СТОВ “Батьківщина” знову стала однією з головних дійових осіб у гучному скандалі. Цього разу навколо ДП “Івківці”.

Якщо коротко і по суті. Підприємство співпрацювало з приватними компаніями. Укладало із ними контракти на незавершене виробництво сільськогосподарських культур. Своєю чергою, отримувало гроші від приватної компанії за використання гектарів землі, на яких воно вирощувало культури, і під час збору урожаю віддавало її у приватні руки.

Олег Дмитренко спілкується зі спецпризначенцем під час скандалу навколо ДП “Івківці”

Власне, проблема полягала у тому, що ДП “Івківці” власним коштом купувало насіння, добрива, пальне. Засівало близько 4 тис. га, обробляло посіви та фактично несло всі виробничі витрати. А коли ж врожай був майже готовий його продавали як “незавершене виробництво” - СТОВ “Батьківщина”, родини Олега Дмитренка.

Тобто, оцінка здійснювалася не за реальною вартістю майбутнього врожаю, а фактично за гектар посівів або собівартістю вкладень. Таким чином, основний прибуток від продажу зерна йшов на рахунки СТОВ “Батьківщина”. А державне підприємство - лише покривало частину своїх витрат. Тож збитки для ДП сягали понад 10 млн грн на рік. 

Якщо дуже коротко, то кейс “Івківців”, де головним фігурантом виступало СТОВ “Батьківщина”, став одним з найбільш показових прикладів того, як державне аграрне підприємство може втрачати свою економічну вигоду на користь агробарона. Крайнє судове засідання по цій справі відбулося у жовтні минулого року. Але в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна знайти наступну інформацію.

Уривок з витягу по справі ДП “Івківці” з ЄРДР 

І ось ім’я Олега Дмитренка та назва СТОВ “Батьківщина” з’являється у ситуації навколо ДП “Рихальське”. І, як результат, починає його банкрутити на користь вищезгаданої СТОВ.

Примітно, що за даними з відкритих джерел керує на сьогодні підприємством пані, на ім’я Ковальчук Алла Миколаївна. Цікаво, якщо зазирнути у реєстри, то пані з ідентичним ім’ям була головою партійного осередку “регіоналів”. А нині, можливо, її повна тезка, є директоркою підприємства колишнього нардепа, який залучав тітушок від “Партії регіонів”, щоб вирішувати свої  “аграрні справи”. Тож чи не віддає борги колишнім покровителям у такий спосіб Олег Дмитренко ?

Інформація за даними Youcontrol

Але бенефіціарами СТОВ “Батьківщина”  все ж є родина колишнього нардепа. Зокрема, його батько - Дмитренко Микола Михайлович та його дружина Дмитренко Надія Григорівна. 

Ще до обрання в парламент Олег Дмитренко особисто займався усіма справами СТОВ “Батьківщина”. Тобто, з 2001 по 2016 рр. Про що свідчать дані з відкритих джерел. 

Що ж стосується справи з банкрутством ДП, то паралельно з фізичною блокадою (про що розповідали вище) та координацією нападів, у судах розгорталася спроба штучного доведення ДП “Рихальське” до банкрутства. Тобто, відбувалося “заморожування” державних активів та передача управління ними “своїй людині”. І в такий спосіб легалізовувалося виведення майна з-під контролю держави.

І цією “своєю людиною” у пана Дмитренка є Фролков Володимир Анатолійович, який вже досить давно обслуговує інтереси ТОВ “Батьківщина”. На виборах у 2014 він був довіреною особою тоді ще кандидата в народні депутати - Олега Дмитренка.

Володимир Фролков - юрист ТОВ “Батьківщина”

І увесь цей час юридично прикривав “Батьківщину” у всіх її скандальних справах. Не стала винятком й історія з ДП “Рихальське”.

Наприклад, свого часу він був одним з координаторів нападників на підприємство і… одночасно виступав представником ДП “Рихальське” (тобто, держави) у суді. І, щоб зрозуміти усю абсурдність ситуації доведеться повернутися трохи назад. У часи, коли на підприємстві т.в.о. директора була Ольга Павлова.

Тоді ж Володимир Фролков у рамках цивільноправової угоди надавав юридичні послуги ДП “Рихальське”. Власне, він і визнавав борг у розмірі 34 000 000 грн ДП “Рихальське” перед СТОВ “Батьківщина”. Тобто, такий собі “сплячий агент” на ДП від приватної структури.   

А тепер, як-то кажуть, слідкуємо за руками. Адже подібна історія в практиці Володимира Фролкова вже мала місце. Річ у тім, що ще у 2017 році поліція Запорізької області розслідувала змову ДП “Дослідне господарство “Таврія” та СТОВ “Батьківщина” з метою завищення вартості робіт з сівби. Як повідомляли “Наші гроші. Запоріжжя” -  ДП “Дослідне господарство “Таврія” (Веселівський район, селище Таврія) протягом 2016-2017 років отримало від СТОВ “Батьківщина” послуг з посіву пшениці озимої на 1,15 млн грн (1 724 грн за 1 га), з посіву ячменю ярого на 978 тис. грн (1 322 грн за 1 га) та з посіву соняшнику на 3,85 млн (1 322 грн за 1 га). У підсумку, загальна вартість цих робіт склала 6 млн грн.

Однак, поліція запідозрила “Дослідне господарство “Таврія” та “Батьківщину” у змові з метою розтрати коштів, і відкрила кримінальне провадження. Вже під час допиту у якості експерта директор Дослідної станції ефіроолійних та малопоширених сільськогосподарських культур НААН України повідомив, що приблизна вартість послуг з посіву пшениці озимої в той час становила 150-180 грн за 1 га, а з посіву соняшника та ячменю ярового – 150 грн за 1 га. І сівба потребує лише кілька літрів пального на гектар. Таким чином, внаслідок безпідставного завищення цін держпідприємству ймовірно завдали збитків на понад 5 млн грн. Але найцікавішим було те, що з ДП намагалися стягнути неіснуючий борг перед СТОВ “Батьківщина” у розмірі 12,3 млн грн. А  директором ДП “Таврія” на той час був, увага! Вже відомий нам юрист сім’ї Дмитренків - Володимир Фролков. І наразі він є обвинуваченим у рамках кримінальної справи за розтрату або привласнення чужого майна чи заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. І так, мова йде про “Дослідне господарство “Таврія”. Тож який вирок у цій справі отримає пан Фролков - лише питання часу. 

Але, схоже, що подібну схему намагалися застосувати й в історії навколо ДП “Рихальське”.

Тобто, маємо ситуацію, коли приватна компанія судиться сама з собою, використовуючи свого ж представника від імені держави. І роль Фролкова  зводиться до того, щоб погоджуватися з усіма вимогами позивача, зокрема, підписувати заяви, якими визнавалися всі борги ДП “Рихальське” перед “Батьківщиною”. Але цього не сталося.

Окрім того, за інформацією від колишніх працівників, керівництво СТОВ “Батьківщина” організувало дуже прибуткову схему по продажу молока. Сировина, власником якої було ДП “Рихальське” реалізовувалася на ТОВ “Рихальський завод сухого молока” та ТОВ “Шумський маслозавод”, а,  своєю чергою, ДП “Рихальське” оформлювало молочну продукцію, як товар приватного підприємства. І в результаті всі виручені кошти йшли на рахунки СТОВ “Батьківщина”.

Так у 2024-2025 рр. загальна кількість “реалізованого” молока становила 132 131 л. на суму майже як 2,5 млн грн. Але за іншою інсайдерською інформацією цифри значно більші. За період 2024 - 2025 рр. обсяг привласненої сировини склав 1 115 000 літрів на загальну суму 19 000 000 грн. Шляхом нескладних математичних розрахунків можна визначити, що молоко йшло на продаж по 17 грн за літр. У той час, коли у селян з рук приймають молоко близько 9 грн за літр. Ось така прибуткова економіка від Олега Дмитренка та його СТОВ “Батьківщина”.

Та і це далеко не все про що можна розповісти широкому загалу. Ще були оборудки з зерном та посівами, незаконні вирубки та багато-багато іншого. Але найцікавіше, що нам вдалося дізнатися, то це історія про те, як одна невеличка фірма з чернігівської області, звісно, Олега Дмитренка, “нагріла” поважних партнерів майже як на 4 000 000 $.  Але про це ми розповімо у нашому наступному матеріалі про СТОВ “Батьківщина” та її “господарювання”.

Тож якщо коротко підсумувати кейс навколо ситуації з ДП “Рихальське”, то це не історія про протистояння селян з державою, а швидше, про цілеспрямоване руйнування держпідприємства рейдерською групою.

Адже, як відомо, за один день довести до злиднів ДП неможливо. Спочатку йдуть невигідні рішення, потім борги, а далі суди, арешти та втрата ліквідності. Без об’єктивного аудиту, з викраденою документацією, з постійним силовим тиском та провокаціями відновити роботу підприємства буде дуже важко. Але якщо ж не реагувати на такі процеси вчасно, то врешті держава може опинитися перед фактом, коли рятувати вже буде нічого.