Криптослід Монако та приховані докази: деталі судового засідання у справі про вбивство під Києвом

По дуже-дуже великому рахунку офіційного лекала маємо ситуацію, коли ГУРівець Владислав Реут на шмоні 06.07. з одної йому відомих причин вивалив усі розклади. Спочатку відводив собі роль «руки Б-га», але буквально наступного дня, 07.07, зайняв позу: мовляв, обмовив себе, на курок не натискав, а брав гріх на себе, мовляв, маючи на увазі фразу від спільника з натяком на готовність «уробити» родичів Реута. Ну що тут сказати — ніхто не може заборонити добровільно/вимушено бажаючим здійснювати сеанси само- та й обопільного закапування в ім’я благородної (?) мети.

По самому вбивству все, як доктор прописав: знаряддя вчинення навряд чи не на узліссі ліска страти станом на 09.07 у слідства немає (одягу, принаймні Реута з тієї поїздки — теж), тому тут — чиста вилка. Слово проти слова «незвичайних підозрюваних». До слова, не виявлено поки також знятих з трупа вбитої й надалі нібито викинутих в іншу локацію в озеро мобілок (ось їхній вміст, звісно — цікаво було б подивитися) та котлів.

Якщо вірити отриманій від криптосервісу офіційній відповіді (очевидно, отриманій у рамках розслідування підриву в Монако), у лагу 02.02.2026 — 29.06.2026 здійснювалися фінансові транзакції між користувачами Vitalii Zhikovich (відправник) та Anastasiia Berezovska (отримувач). Ризикую припустити, що загальний розмір переказів може якраз і становити ті самі 8 тисяч електронних баксів, про які писали в наших широтах. І паралельно — дозволю собі нагадати: акурат перед запуском пекельної машинки 29.06 у князівстві дама з Анастасія Геннадіївна двічі (?!) заходила в місцеву «аллошку» з метою придбання девайсівської примочки. Вперше грошей на її особистій (?!?) картці для покупки не вистачило, і вона вимушено ретирувалася, паралельно намагаючись комусь повідомити про виниклу проблему. Світ виявився не без добрих людей, їй таки допомогли з USDT-запасом: друга спроба затоваритися через деякий час того ж дня вже була успішною. Схоже, що саме по цих цифрових слідах у Монако (ну й у нас теж) де-юре й пішла прив’язка ветерана-правосєка, колишнього поліцейського й, за паперами, екс-СБУшника Віталія Жиковича до «жінки з тату змії». А також до Реута (або навіть Реутів?).

Підсумовуючи, озвучимо оголошеними «спільниками» полярні версії про мотиви розстрілу підривниці (у клопотанні мотив офіційно прописаний як не встановлений).

Реутова лінія така: Жикович-де втемну його з’юзав і нібито запевняв ГУРівця, що «потужні люди за мною стоять» (хто вловив мемність даного панча — вам п’ять!), але офіцер гріх на душу брати не наважився. Як, втім, і зупинити старшого товариша. Мовляв, «Людина, яка вбила безневинну жінку чотирма пострілами — що я міг зробити?». Хоча в ендшпілі своєї промови вже такий дав заряд: «У кінці своєї доповіді хотів сказати: так, я вбивав людей, але це було на війні, я знищував противника».

Умовно «правосєківська правда» — тут лише зі слів адвоката, бо Жиковича жодного слова не розібрав, як не намагався. На відміну від захисника, який, до слова, ще в період завершення «поліцейського етапу» кар’єри Віталія відвів його від судимості за 125 за, принаймні зовні, явно побутовий рамс у Білогородці зразка 15.12.2020 з якимось пасажиром — закриттям справи за закінченням строків давності притягнення). Дуже коротко посил такий: «Це було задумано з Рашки, щоб заплямувати репутацію нашої держави». Мовляв, фсбшні кроти у верхах вітчизняних владно/силових кабінетів організували всім нам провокасьйон на весь Старий світ спочатку підривом, а потім подальшим топорним обрубуванням хвостів стратою дами з тату. Ну а потім певні «начальники Реута» з ГУРу, злили того, той заспівав, як усе було, а коли отямився — почав валити на Жиковича.

Звідки й чия кров  у підвалі його будинку з відео генпрокурорського і що/як «у загальному й цілому» по справі в Монако, не кажучи про те, хто й чому задумав рванути настільки шанованого кіприота з Дніпра — станом на 09.07, принаймні в суді, вирішили не поширюватися. Навіть якщо й знають.