Через удари по складах магазини втрачають молочку та сигарети: до чого готуватися покупцям

Через удари по складах магазини втрачають молочку та сигарети: до чого готуватися покупцям

Удари по розподільчих центрах Fozzy Group та Novus, а також по виробничих і складських потужностях постачальників спричинили локальний дефіцит окремих товарів у магазинах. Йдеться насамперед про молочну продукцію, дитяче харчування, охолоджені товари та тютюнові вироби.

Про це повідомляє РБК-Україна.

Серія останніх ударів по логістичній інфраструктурі оголила вразливість продуктового ритейлу до втрати розподільчих центрів — вузлових складів, через які проходить основний товаропотік мереж. Проблема має загальноринковий масштаб: за оцінками Expandia, від 24 лютого 2022 року в Україні було пошкоджено 1,05 млн кв. м складських площ, близько 750 тис. кв. м із них припадає на Київський регіон. Лише на початку серпня на Київщині були виведені з ладу приблизно 100 тис. кв. м площ комерційної нерухомості.

Для продуктових мереж проблема проявилася насамперед у перебоях із постачанням. Після 5 серпня у магазинах «Сільпо», «Фора» та Thrash спостерігається локальний і тимчасовий дефіцит окремих категорій товарів, зокрема молочної продукції та тютюнових виробів.

Водночас йдеться не про дефіцит виробництва. Заводи продовжують працювати, однак зруйнована логістика перериває доставку між виробником і магазином. У результаті постраждали не лише ритейлери, а й постачальники, які втратили канали збуту або власні потужності.

Цього літа атак РФ зазнали такі виробники, як Danone, Lactalis із торговими марками Lactel та President, а також Яготинський молокозавод дитячого харчування. У них були зруйновані або пошкоджені розподільчі потужності, розповів виконавчий директор Спілки молочних підприємств України Арсен Дідур.

Одночасно удари по логістичних центрах Fozzy Group призвели до того, що асортимент молочної продукції на полицях «Сільпо» та «Фори» помітно скоротився, а представленими залишилися бренди обмеженого кола виробників.

Проблеми виникли і з постачанням тютюнових виробів. У пресслужбі Japan Tobacco International зазначили, що знищення розподільчих центрів стало серйозним викликом для торговельних мереж і потребує значної перебудови логістичних процесів. Компанія очікує, що продукція поступово повернеться на полиці до кінця тижня 10–16 серпня.

Комерційний директор Philip Morris Ukraine Михайло Муллер розповів, що в частині магазинів полиці вже заповнені, а для інших компанія розглядає альтернативні варіанти постачання.

«Ми, як виробник та імпортер, не постачаємо продукцію напряму в кожен окремий магазин. Товар до мереж постачається або зусиллями самих мереж, або через дистриб’юторів», – зазначив Муллер.

Як тимчасове рішення Philip Morris Ukraine розглядає постачання через дистриб’юторів до тих мереж, які раніше возили товар власними силами.

Ідея перевести частину поставок на прямі доставки до магазинів, оминаючи пошкоджені розподільчі центри, виглядає логічною, однак учасники ринку вважають повний перехід на таку модель нереалістичним. Виробникам і ритейлерам бракує інфраструктури, транспорту та персоналу для регулярного обслуговування сотень торговельних точок.

У JTI також наголошують, що повний перехід на модель обслуговування окремих магазинів є нереалістичним. Крім того, прямі поставки збільшили б навантаження на самі магазини, яким довелося б приймати більше автомобілів і працювати з більшою кількістю постачальників.

За оцінкою Арсена Дідура, близько 75% виробників наразі не мають ресурсів для повноцінного переходу на таку модель. Більшість підприємств історично працювала через розподільчі центри й не формувала власні автопарки та штати для доставки невеликих партій до тисяч торговельних точок.

«Забезпечити 100-відсоткову розвозку по всіх приблизно 1300 магазинах АТБ чи 800–900 магазинах Fozzy Group переробні підприємства фізично не можуть», – підкреслив виконавчий директор Спілки молочних підприємств України.

Тому прямі поставки можуть лише частково пом’якшити перебої — на окремих маршрутах, у певних регіонах або для конкретних категорій товарів. Повноцінно замінити розподільчі центри вони не здатні.

Перебудова логістики також потребує додаткових витрат на транспортування, залучення дистриб’юторів і використання тимчасових складських потужностей. Учасники ринку поки не мають спільного бачення, як ці витрати мають розподілятися між мережами та постачальниками.

За словами Дідура, окремі мережі вимагають від виробників 100% компенсації логістичних ризиків. Якщо така практика пошириться, постачальники можуть переорієнтуватися на інші канали збуту, іншу дистрибуцію, внутрішній ринок або експорт.

Для споживачів це може означати тимчасове скорочення асортименту, заміну окремих брендів і потенційне подорожчання товарів через зростання вартості доставки. Водночас проблема наразі полягає передусім у перебоях у ланцюгах постачання, а не у відсутності самого виробництва.

Найбільш вразливими залишаються категорії з коротким терміном придатності. Голова Асоціації ритейлерів України Андрій Жук зазначає, що молочні продукти, м’ясо, риба та охолоджені товари першими потрапляють під удар у разі збоїв холодильної логістики.

Якщо одночасно постраждають кілька вузлів однієї мережі та виникнуть проблеми у постачальників, локальне скорочення асортименту може затягнутися.

Аналітик Українського клубу аграрного бізнесу Максим Гопка також підтвердив значний вплив логістичних перебоїв на підприємства харчової переробки: «Удари по логістиці дуже вплинули, компанії понесли великі збитки».

Особливо складною є ситуація у постачальників та експортерів молочної продукції й охолодженого м’яса. Через обмеження морського експорту українські компанії змушені використовувати сухопутні маршрути через Румунію та інші країни ЄС, а автомобільні перевезення до країн Центральної Азії через високу вартість логістики є економічно невигідними.

Тютюнові імпортери зіткнулися не лише з логістичним, а й із фіскальним викликом: частина продукції була знищена ще до введення в обіг, однак акциз на неї вже сплачений.

Учасники ринку очікують від держави точкових рішень. У JTI пропонують запровадити механізм коригування акцизу для продукції, знищеної до введення в обіг, а також тимчасово дозволити переміщувати товар із пошкоджених складів навіть у разі часткової непрацездатності систем відеоспостереження.

Арсен Дідур також пропонує запровадити логістичну субсидію для компенсації вартості перевезень, активніше використовувати «Укрзалізницю» та сухопутні маршрути через Румунію і Польщу, а також залучити міжнародні страхові компанії для страхування воєнних ризиків.

Андрій Жук серед необхідних заходів називає пільгове кредитування, страхування воєнних ризиків, спрощення дозвільних процедур та прискорене ввезення холодильного обладнання.

Водночас економіст Олег Устенко застерігає від надмірних очікувань щодо державної допомоги. За його оцінкою, пільгове фінансування вкрай обмежене та забюрократизоване, тому не може бути повноцінною альтернативою ринковим рішенням.

Наразі швидкої заміни розподільчим центрам немає. Прямі поставки та альтернативні маршрути можуть лише частково компенсувати перебої, тоді як стабілізація товаропотоків залежатиме від відновлення складської інфраструктури, збалансованого розподілу ризиків і точкової державної підтримки. Для покупців основним наслідком залишаються тимчасові зміни асортименту, а не системний дефіцит товарів.