Дмитро Сидоренко, хліб і мільярдні активи: як фірма з одеською адресою отримала Жовтневий палац і Stereo Plaza

Дмитро Сидоренко, хліб і мільярдні активи: як фірма з одеською адресою отримала Жовтневий палац і Stereo Plaza

Компанія «Комбінат Плюс», пов’язана з організатором Atlas Дмитром Сидоренком, у 2025 році одна за одною отримала в управління два великих концертних майданчики столиці — Жовтневий палац і Stereo Plaza. За даними розслідувань та судових матеріалів, навколо другого об’єкта після зміни управителя розгорнулася боротьба за приміщення та обладнання.

«Комбінат Плюс» отримав Жовтневий палац у липні 2025 року, а восени того ж року — майновий комплекс на Лобановського, де працювала Stereo Plaza. У публічних джерелах компанію пов’язують із Дмитром Сидоренком — засновником Atlas Weekend та власником низки концертних майданчиків.

І тут починається найцікавіше.

На папері все виглядало красиво: конкурс, Prozorro, договір управління, обіцянки інвестицій та мільйонні надходження до бюджету. Щодо Жовтневого палацу АРМА заявляла про гарантований платіж понад 2 мільйони гривень на місяць, а також передачу 99,9% доходів до державного бюджету після виходу об’єкта на прибутковість.

Але із Stereo Plaza історія вийшла значно бруднішою.

У вересні 2025 року АРМА провело конкурс на управління комплексом. Майно розділили на три лоти, а «Комбінат Плюс» виявився єдиним учасником усіх трьох. За кожен лот компанія запропонувала по 200 тисяч гривень, а договори уклали строком на п’ять років. Загальний гарантований дохід бюджету за цей період оцінювали щонайменше у 44 мільйони гривень.

31 жовтня договір був підписаний. А вже 11 листопада до будівлі зайшли близько 30 людей, які представилися представниками нового управителя. Доступ до приміщення для попередніх орендарів обмежили. Цей епізод став одним із центральних у конфлікті навколо Stereo Plaza.

Далі почалася судова війна.

Один із орендарів — ТОВ «Стерео Бар» — через суд вимагав повернення свого майна вартістю близько 900 тисяч гривень. Окремий позов подало ТОВ «Стерео Інвентс», яке вимагає витребувати 376 позицій обладнання загальною вартістю 15,31 мільйона гривень. Йдеться про звукові та акустичні системи, екрани, генератори, кабелі та інше обладнання для проведення концертів.

Проблема для «Комбінату Плюс» полягає в тому, що, за матеріалами справи, це рухоме майно взагалі не передавалося компанії в управління за договором з АРМА. Попри це, після зміни управителя орендарі заявили про блокування доступу до власного обладнання.

На Різдво конфлікт вийшов на вулицю. 25 грудня біля Stereo Plaza сталися сутички. Сторони фактично опинилися по різні боки барикад, а боротьба за концертний майданчик перетворилася на відкритий конфлікт.

Ще один важливий момент — Жовтневий палац.

У серпні 2026 року Господарський суд Києва, за наведеними даними, задовольнив позов прокуратури щодо повернення пам’ятки у державну власність через незаконну приватизацію. Однак передача будівлі державі не означає автоматичного зникнення проблеми з управлінням об’єктом.

У підсумку маємо доволі показову картину: дві найбільш відомі концертні сцени Києва одна за одною опинилися в руках однієї компанії. І якщо у випадку Жовтневого палацу АРМА публічно наголошувало на економічній вигоді для держави, то навколо Stereo Plaza вже виникли судові спори щодо доступу до приміщення та чужого обладнання.

Це вже не просто історія про концертні майданчики. Це історія про те, як державні активи, передані через процедури АРМА, опиняються під контролем приватного гравця, який паралельно працює на тому самому ринку. І саме тому питання тут значно ширше за черговий конфлікт між двома організаторами концертів.

Коли одна компанія отримує одну сцену, потім другу, а навколо другої починаються конфлікти з попередніми орендарями та судові позови на мільйони гривень, суспільство має повне право запитати: кому насправді працює система управління арештованими активами — державі чи тим, хто отримує ці активи в управління?

Особливо якщо мова йде про об’єкти, які роками формували культурне життя столиці.