Суди по злочинам на Майдані: правда без прикрас
З червня 2015 року я відвідую засідання судів по злочинам на Майдані, і можу сказати, що крім реальної боротьби за справедливе покарання винних, ми маємо боротися проти дивних міфів, які виникли у нашому суспільстві. Перший міф - судів по злочинам немає, нікого не судять, ніколи не покарають, це "комусь" вигідно. Тому даю перелік справ, про які знаю я і більшість з яких відвідувала особисто :
- · Святошинський районний суд міста Києва, Справа №759/3498/15-к. Справа про вбивство 48 людей та поранень 80 людей на вул. Інститутстькій у м. Києві 20 лютого 2014 року, обвинувачені екс-беркут Зінченко, Аброськін, Маринченко, Тамтура, Янішевський.
- · Шевченківський суд, справа 761/24681/16-к, суддя Бугіль, обвинувачений Щеголєв Олександр Юрієвич, екс- начальник управління СБУ, підозрюється у причетності до організації підпалу будинку профспілок 18 лютого, відповідальність за керівництво антитерористичною операцією 18-20 лютого, стадія підготовчого засідання.
- · Шевченківський суд, справа номер 761/5616/16-к. Обвинувачений Щеголєв Олександр Юрієвич, екс-генерал СБУ, події 18 лютого та підпал будинку профспілок ( слухалася в 2015-2016 роках)
- · Подільський районний суд, справа 758/15118/15-к суддя Зубець, обвинувачений Шаповалов, екс - беркут, події 18 лютого, обвинувачення у перевищенні влади.
- · Деснянський районний суд, суддя Дігтяр, обвинувачений Лукаш Владислав Станіславович, екс - командир Харківського беркуту, обвинувачується у перевищенні службових повноважень під час подій 1 грудня та 18 лютого.
- · Шевченківський суд, справа 761/18348/15-к, суддя Мєлєшак, обвинувачені колишні керівники беркуту Дидюк, Тягнирядно, Антонов, Шевченко, підозрюються у перешкоджанні проведенню вуличних походів та демонстрацій та перевищенні влади у подіях 30 листопада 2013 року.
- · Святошинський суд справа 757/24764/16-к суддя Ясельський, обвинувачений Пацеляк, екс-командир львівського беркуту, обвинувачується у перевищенні службових повноважень під час подій 18 лютого 2014 року. Суддя: Ясельський А.М.
- · Справа: 757/24764/16-к
- · Суть справи: підготовче судове засідання
- · За фактами перевищення службових повноважень та вчинення злочинів щодо протестувальників 18 лютого 2014 року, спрямованих на розгін ходи - мирний наступ з метою спонукати Верховну Раду України до зміни Конституції України, що відбувалося на вулицях Інститутській, Грушевського, провулку Кріпосному, Маріїнському парку в м. Києві:
- · колишній командир батальйону міліції особливого призначення "Беркут" ГУ МВС України в Львівській області РОСТИСЛАВ ПАЦЕЛЯК обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 41, ст. 340,
- · Деснянський районний суд, суддя Дігтяр, обвинувачений Лукаш Владислав Станіславович, екс - командир Харківського беркуту, обвинувачується у перевищенні службових повноважень під час подій 1 грудня та 18 лютого.
- · Святошинський районний суд, суддя Жмудь В., справа 759/997/16-к, підозрюваний Обвинувачений: ЗАВОРОТНИЙ Ростислав Валентинович, Степанчук Віталій Миколайович, Діхтяр Михайло Вікторович, Калетин Роман Степанович, майор міліції у відставці Заворотний Р.В. і інші, підозра у передачі зброї у вигляді 450 автоматів тітушкам.
- · Печерський суд, справа по вбивству Юрія Вербицького і викраденню Ігоря Луценка. Суддя Смик, потерпілі - Сергій Вербицький, брат Юрія і Ігор Луценко.
- · Шевченківський районний суд, суддя Голуб, обвинувачені Гебан О.В., Костенко С.М. Погребний Г. М., незаконно озброєні люди, називаємі тітушками, події на розі вулиць Житомирської та Володимирської 18 лютого 2014року.
- · Деснянський районний суд міста Києва, справа № 754/9663/16-к суддя Броновицька О.В., обвинувачений Сєров О.С., обвинувачується за фактами викрадення людини біля станції метро Петрівка
- · Суддя: Броновицька О.В.
Справа: 754/9663/16-к
Суддя: Броновицька О.В.
Справа: 754/9663/16-к Суть справи: підготовче судове засідання - · Подільский районий суд, суддя Павленко, обвинувачений Добровольский, командир 1 роти беркуту, обвинувачений у нападі на автомайдан коло 17 лікарні по вул. Щорса та у Кріпосному переулку, питки у Маріїнському переулку. -й роты беркута в спланированном нападении на автомайдан на ул. Щорса возле 17-й больницы и возле пер. Крепостного. Далее - пытки в Мариинском парке и фабрикация рапортов и показаний, чтобы отправить своих жертв в СИЗО с перспективой обвинения в тяжких преступлениях.
Судья Павленко О.О.
Приходите. - · Очікується початок слухань по справі слідчого судді Деснянського районного суду Татаурової І.М., прокурора м.Києва Нагорного А.А. та слідчого Дніпровського РВ Горобченко А.П. Справа розглядається судом присяжних під головуванням судді Голуб О.А.
- · Очікується початок слухань по справі екс-керівника роти беркуту Логвиненко, обвинуваченого у нападах на активістів "Автомайдану" 23 січня 2014 року в Кріпосному провулку в Києві, справа мала слухатися у печерському суді, куди обвинувачений не з"явився, запобіжний захід не обирався.
- · А пеляційний суд, апеляційна скарга Р. Тагірова та А. Ісламлі на вирок Оболонського районного суду м. Києва, яким їх засуджено за злочини, скоєні 21 січня 2014 року у місті Києві харківським "Оплотом", а саме співучасть у викраденні людини, погроза вбивством, хуліганство. Справа № 756/8891/15-к, справа завершена, у апеляції відмовлено.
- · Шевченківський районний суд міста Києва, справа судді Вовк, яка прийняла рішення відносно зміни запобіжного заходу командиру спецроти беркуту Садовнику.
- · Суддя: Броновицька О.В.
Справа: 754/9663/16-к
Суддя: Броновицька О.В.
Справа: 754/9663/16-к Суть справи: підготовче судове засідання - · Справа розглядається судом присяжних під головуванням судді Голуб О.А.
Міф другий - якщо би хотіли, то всіх би давно "посадили ". В цьому є частина пр авди, дійсно до створення Спецуправління у складі ГПУ, яке очолив Горбатюк ( грудень 2014року), рух в розслідуванні був дуже кволим. І вину тих, хто сприяв цьому, важко заперечити. Але є і об"єктивні труднощі, навіть за кількістю епізодів одночасних вбивств і поранень ці справи не мають своїх аналогів в історії України. Міфи "недовіри" грають на користь великому опору, який існує в системі всіх органів, які були причетні до злочинів по Майдану. І тут міфів немає - шалений опір дійсно існує. Слідчі судді, які виносили рішення про затримання без належних доказів, слідчі і прокурори, які представляли ці неналежні докази - опираються як розслідуванню, так і тому, щоб предстати перед законом. Колишні "правоохоронці" зі складу беркуту - не дають повних правдивих свідчень, дотримуються версії, що вони стояли на Майдані, але у спробах його придушити участі не брали. І за образним висловом адвоката Закревської під час цих подій були "сліпоглухонімими" і ними залишилися. Вже після Майдану діючі судді демонструють просто таки феноменальні випадки "невбачання" загрози для суспільства, чим створюють умови втечі організатора розстрілів ( відпущений за рішенням суду Садовник), організатора тітушок ( відпущений за рішенням суду Тагиров). Очільники і виконавці пострілів за своїми посадовими функціями мали зробити все, щоб не допустити людських втрат, вони це знали і тому одночасно з вчиненням злочинів гарно дбали, щоб доказів не залишилося, а свідки мовчали. Саме тому ми стоїмо перед альтернативою або швидкий і з порушеннями суд ( про який ми навіть думки не допускаємо), або важкий і кропіткий доказ злочинів у судових засіданнях. Без права на помилку і повної впевненості на перемогу. Ось чому кожний доказ, кожне свідчення у частині доказової бази - це крок до засудження того цинізму і брехні, які були продемонстровані старою владою під час Майдану. За ідеєю організаторів розстрілів - втоплена, зі збитими номерами зброя мала замовчати назавжди. І ми, як суспільство маємо оцінити роботу слідчих, експертів, адвокатів Небесної Сотні, які представляють інтереси родин Героїв України, які кинули виклик цьому. (Взагалі, у судових справах по злочинам на Майдані зараз відбувається свій Майдан, і важко сказати, яке сьогодні число, на мій погляд тільки ніч з 9 на 10 грудня) Ніхто з сторони, що стріляла не розраховував, що зброя буде ідентифікована, ніхто з сторони, що стріляла не розраховував, що адвокати Небесної Сотні зберуть десятки відео, переглянуть сотні годин записів і знайдуть секунди і хвилини, які будуть свідчити про те, як гинули громадяни України, які не втекли і під кулями виносили своїх поранених.
Знайдіть час, передивіться відео з Майдану, хоча б п"ятихвилинне, яке узагальнює весь період 3 годинних розстрілів. Одного за одним, в основному пострілом у голову або в серце відстрілюють людей, які намагаються організувати відхід групи з пораненим на ношах, або самі схиляються над пораненим, як Устим Голоднюк над Ігорем Костенко. У жодного, хто був застрелений, не було зброї, це можна стверджувати на підставі тих епізодів, які вже слухалися у суді, а це наймолодші наші Герої. Найкримінальніше, що знайшли адвокати екс-беркутівців - у Назара Войтовича був шлем з екіпірування беркуту. Тому - це найтрагічніші сторінки нашої історії, бо допустити вбивства таких дітей - найтяжчий злочин, який дозволила собі зробити існуюча на той момент влада. Тільки діюча в той момент влада - вищі чини держави, СБУ, міліції, впливові депутати від партії регіонів могли вплинути на ситуацію, і три години розстрілів цього ніхто не зробив. З іншого боку існують і думки іншої сторони, які ця сторона висловлює у суді. Версія януковича. Він, за його словами, які він сказав на камеру адвокатам екс- беркутівців під час зустрічі з ними у Росії, "ніяких наказів застосовувати зброю не віддавав". Щєголев, як один з керівників операції, не пам"ятає чи він бачив випадки застосування зброї чи ні, і чи повідомляв керівництву чи ні теж згадати не може. Екс-беркутівці, справа яких слухається у Святошинському суді, в охороні в районі Інституської стояли, але жодного разу не стріляли, зброю здали, де вона потім ділася їм невідомо. Сторона захисту шукає "снайперів", весь час згадує, що в перші дні після Майдану всі говорили що стріляли снайпери. Обвинувачені добре знайомі з законодавством, мають по два, а інколи по три адвокати. Також деякі судді, наприклад, по справі Щеголєва, дуже дослухаються до побажань обвинувачених ( втомився, болить голова) і легко наказують повторно прибути у судове засідання пораненим на Майдані, які виступають як потерпілі. До речі, у відтінки судочинства, обвинувачені екс- беркутівці, вносять свої барви, їх коронне запитання до рідних полеглих на Майдані, яке вимовляється завжди бадьорим, переможним голосом " Чи знав ваш син( батько, брат) що він приймає участь у акції, забороненій рішенням суду тобто у незаконній акції?" До речі, про "заборону Майдану". Ми, як суспільство, не думаємо, що потрібно хоч би відсторонити від судочинства суддю, рішенням якого всі мирні протести було заборонено? Суддя, який виніс це рішення, вам не гикається? Ви сама цитована людина у колі обвинувачених у вбивствах 48 людей! Філософські цікаво, чи не можна суддю змусити ходити на ці судові засідання і слухати покази потерпілих? Але думаю Богдан Санін пошлеться на сильну зайнятість, бо працює на нас з вами, отримує гроші з наших податків і у нього чергове підвищення. А Вища Рада юстиції, вдумайтеся, не знайшла приводу відсторонити цього суддю, бо він виніс тільки одне неправосудне рішення. ( тут би хотілося узнати думки провідних юристів України, а для поглиблення своїх знань про очищення судової системи України і роль Вищої Ради юстиції у цьому, рекомендую постійно читати ФБ адвоката Романа Маселко ).
Коли сидиш у засіданні і включають відео, важко перенести безперервний тріскіт пуль, сухий, гавкаючий звук пострілів. Покази потерпілих… Сама страшна частина суду. Голоси як у тумані… Чути, як у тих, хто говорить про своїх рідних, стукає серце, бачиш руки, які не можуть знайти стакан води. І одночасно, це дружини, які з гордістю говорять - мій чоловік був віруючою людиною і тому не міг не поїхати на Майдан. Горе і Сила одночасно. Я не знаю, чи може колись виникнути ситуація, що рідні розстріляних не прийдуть в засідання суду. Мені здається вони будуть йти на засідання навіть з самих останніх сил. І саме під час засідань мені вдалося узнати, що кожний з Героїв був готовий до боротьби, кожний з них сповідував " Рабів до раю не пускають " і мав переконання, що зможе змінити Україну. Устим Голоднюк хотів стати офіцером у спецвійськах і завзято займався спортом, Ігор Костенко хотів побудувати "малу" електростанцію, і як всі знають, чудово писав у українську Вікіпедію, Назар Войтович - мріяв вчитися у художній Академії у Львові і казав батьку " хай мене повчать всьому і я тоді покажу світу, я знаю як малювати". Їх вибір прийти на Майдан 20 лютого був невипадковим, як у Богдана Сольчаника, який мав перед собою успішну наукову кар"єру і замість участі у конференції поїхав на Майдан. На мій погляд, і сьогодні, саме через їх долі проходить точка неповернення у суспільстві. Чи ми здатні реформувати всі гілки системи, яка їх вбила? Як буде судити судова система, яка не реформована і перед цим судила Майдан. Одна з українських школярок написала у своєму творі, присвяченому Героям Небесної Сотні: " Майдан плакав і обіцяв ніколи не забувати". Оце незабуття - наша єдина гарантія переходу у майбутнє України. Саме тому я хочу написати слова, які я прошу, щоб ви поширили :
1. Мало хто знає, що кожна людина, яка прийшла вислухати судовий процес, вже впливає на його об"єктивність.
2. Не всі усвідомлюють, що всі судові засідання відкриті, і якщо ви хочете мати нову судову систему, достатньо хоч раз прийти в судове засідання по злочинам на Майдані.
3. Ви виходили на Майдан, ви змінили модель країни від кланово-авторитарної на трошки кращу? Прийдіть продемонструвати суспільний запит на справедливе правосуддя.
4. Родини Небесної Сотні не мають бути у залі засідань одні. У Вас є час - просто допоможіть їм. Особливо коли вони виступають як потерпілі, і повинні згадати як розшукували своїх рідних на Оранжерейній. Упродовж вересня і жовтня 2016 року допитів потерпілих буде дуже багато.
5. Розклад судових засідань знаходиться на сторінці у ФБ "Адвокатська Дорадча Група", адвокатів Небесної Сотні, найбільш інтенсивно судові засідання будуть відбуватися у вересні, але і у серпні їх буде немало.
6. Кожна з справ по злочинам на Майдані - це боротьба за правду.
Мені дуже хочеться пояснити суспільству, що кожний зі злочинів на Майдані, а тепер кожна судова справа - це величезний виклик суспільству, яке не повинно "втомитися" навіть в умовах війни і якщо справи будуть слухатися роками. Я не юрист і я формулюю своє ставлення до цих судових процесів дуже просто - для мене важливо покарати систему, яка прийняла на посади, дала повноваження і озброїла людей, здатних розстрілювати людей, які намагалися винести своїх поранених. Навіть у справах по подіям 20 лютого, де існує багато відеоматеріалу, нас чекає дуже складний процес доведення вини. І дивно, що для потерпілих не створено умов, щоб вони могли проживати у Києві на час судових засідань, все це віднесено на самостійне вирішення потерпілих, і повторюється ситуація, як з мамою Гонгадзе. Дуже велика спокуса залишити рідних Небесної, адвокатів Небесної з цими проблемами один на один.
09 августа 2016 г., 10:51
