Путін готує Чорнобиль №2 або Навіщо ФСБ просуває Дямінова в "Енергоатом"?

Що робити з відпрацьованим ядерним паливом (ВЯП) атомних реакторів? На жаль, проблема його зберігання та захоронення сьогодні повністю не вирішена навіть на рівні світової науки. Тим не менш, держпідприємство «НАЕК «Енергоатом» у рамках своїх можливостей шукає проміжні рішення. Це, зокрема, спорудження Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП). Але як профінансувати його будівництво, якщо кошти для цього не закладені у тариф підприємства на відпуск електроенергії?

На сьогодні найімовірніший шлях — випуск цінних паперів, вирішили в НАЕК. Компанія сподівається розмістити їх на фондовому ринку США за допомогою Bank of America Merrill Lynch. НАЕК днями оголосила про початок відповідної переговорної процедури та співпрацю з Американською корпорацією з підтримки інвестицій за кордоном (OPIC) у оформленні страхового полісу та підготовці документації для випуску облігацій. Очікувана вартість договору НАЕК з Bank of America Merrill Lynch — $1,5 мільйона.

Нагадаємо, наприкінці 2015 року про плани залучити близько $250 мільйонів у Bank of Ameriсa Merrill Lynch для спорудження ЦСВЯП заявляв президент НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський. За його словами, йдеться про кредит на 25 років менш ніж під 7% річних. Спорудження цього централізованого сховища дозволить НАЕК суттєво скоротити витрати, пов’язані з обігом відпрацьованого ядерного палива, яке в даний час переважно вивозиться на тимчасове зберігання до РФ. (ВЯП із шести енергоблоків ВВЕР-1000 Запорізької АЕС не вивозиться до РФ, а зберігається у пристанційному сховищі сухого контейнерного типу, введеному в експлуатацію у 2001 році).

Розроблене київським «Енергопроектом» техніко-економічне обґрунтування передбачає проєктну місткість ЦСВЯП у 16,53 тисяч відпрацьованих тепловиділяючих елементів, зокрема 12,01 тисяч з блоків ВВЕР-1000, 4,52 тисяч — ВВЕР-440. Ємність пускового комплексу складає 3,62 тисяч збірок, зокрема 2,51 тисяч з ВВЕР-1000. Його спорудження планувалося завершити будівництвом, почати постачання технології та обладнання компанією Holtec та ввести сховище в експлуатацію у 2015—2017 роках. До кінця 2020 року Holtec поставить 94 систему зберігання ВЯП, а подальше їх виробництво здійснюватиметься в Україні. Таким чином, Україна позбавиться від залежності від Росії в ще одній дуже важливій та дорогій сфері.

На жаль, проблема зберігання ВЯП в українському ядерному комплексі далеко не єдина. Читачів «Дня» нещодавно обурило, що «Енергоатому» були незаконно закриті банківські рахунки, що зробило неможливим своєчасний пуск енергоблоків, які перебували у планових ремонтах, так само як і усунення тих чи інших дрібних порушень, без яких, на жаль, не обходиться робота будь-яких великих електростанцій.

Схоже, фінансову блокаду НАЕК, яка створювала реальну загрозу повторення Чорнобильської трагедії, не можна зараховувати до ряду непередбачуваних випадковостей. Щоб пересвідчитися в цьому, було достатньо відвідати прес-конференцію, присвячену ситуації в атомній енергетиці України. Номінально її провели колишні заступники міністра енергетики України — екс-генеральний директор (1987—1992 рр.) Чорнобильської АЕС Михайло Уманець і спеціаліст з питань наукового забезпечення діяльності атомної енергетики Анатолій Чернов. Але за їхніми спинами, схоже, стояли ще й політики — раніше оголошені у якості спікерів цієї конференції, але досить розважливо не з’явився на неї народні депутати Андрій Деркач і Андрій Артеменко.

Необхідно зазначити, що дещо з того, про що говорили ті, хто перебуває у відставці, але все ж, безсумнівно, великі спеціалісти галузі, дійсно мало місце. Це, в першу чергу, ряд дрібних аварій на українських АЕС, а також те, що вже не перший день в Україні вакантна посада головного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки органу державного нагляду.

Це, безсумнівно, резонно. Але при цьому ні Уманець, ні Чернов не згадали про шкоду, яку принесла галузі фінансова блокада, проведена на піку ремонтних робіт з підготовки до опалювального сезону 2016—2017 років. Їх, скоріше за все, не цікавить, чиїх рук це справа. Невже їм це і так відомо? В аналізі Уманця та Чернова всі проблеми галузі визнавалися результатом непрофесійних дій керівництва Міненерговугілля та НАЕК «Енергоатом».

«Стан атомної енергетики України такий, що нас чекає не ядерна катастрофа, якою лякає жовта преса, а економічна катастрофа, — зазначав Уманець. — З 15 атомних блоків, які сьогодні несуть навантаження в 55% від виробництва всієї електроенергії в Україні, половину чекає зупинка. Через чотири роки у семи реакторів закінчується строк експлуатації. Цей строк треба подовжувати, але це коштує 300 млн. доларів за кожний. Тобто терміново потрібно 2,1 мільярда доларів».

Запам’ятаймо цю цифру. Коли прийшов час для викладу позитивної програми, яка здатна вирішити всі ядерні проблеми — від зберігання відпрацьованого ядерного палива до подовження строків служби ядерних блоків, — саме ці $2,1 мільярда, подібно до гіпнотизера, як видається, схилили авторитетного спеціаліста Уманця не до науково-технічних та інженерних рішень, а до чисто адміністративних і явно підказаних кимось з боку пропозицій.

«Брати такі гроші абсолютно ніде, — переконував Уманець, — А якщо не подовжити строк експлуатації атомних блоків, то в 2020 році ми втратимо 50%, а до 2030 року атомна енергетика України прикаже довго жити. Але навіть якщо ми подовжимо строки, але не почнемо планово замінювати блоки, нас знову чекає колапс і атомної енергетики, і електроенергетики загалом. А на атомній енергетиці сьогодні тримається безпека всієї країни — економічна та соціальна». «Далі — рабство, — лякає Уманець саме в стилі жовтої преси.

Разом з колегою Анатолієм Черновим, а також народними депутатами Андрієм Деркачем та Андрієм Артеменком він звернувся з листом до гендиректора МАГАТЕ. «Для збереження рівня генерації електрики в найближчі 4 роки необхідно виконати таку роботу ще на 7 енергоблоках, провести ремонт та замінити комплектуючі. Вартість подовження для одного блоку в середньому складає $300 мільйонів (у сумі це складе наведену раніше цифру $2,1 мільярда)».

Ось тільки кошти на виконання такої програми не закладені ні в бюджет країни, ні в бюджет НАЕК «Енергоатом», зазначають автори листа. Водночас, вони запевняють, що в Україні вже розроблено та готово до впровадження програму розвитку атомної енергетики. Потрібно лише прийняти її на законодавчому рівні. «Де можна ознайомитись з цим документом?» — запитав «День». Як не дивно, Чернов вважає, що це можна буде зробити тільки після того, як він буде прийнятий Верховною Радою.

З того, що було сказано на прес-конференції, можна було зрозуміти лише те, що автори програми наполягають на створенні нової структури під назвою «Украатом» для управління всіма підприємствами атомної сфери, включаючи і «Енергоатом». Причому Уманець чомусь впевнений, що керувати ним повинен і зможе лише некто Станіслав Дямінов: саме він нібито «ці кошти ($2,1 мільярда? — Авт.) більш-менш дав». «Можливо, у когось є інші пропозиції — нехай озвучить. Але я знаю тільки це», — наполягає на своєї досить дивній кандидатурі Уманець.

А ось що повідомляв на сайті «Антикор» профспілка «Енергоатома»: «Постійні обшуки співробітниками СБУ, допити працівників, приниження працівників підприємства і багато іншого. Як стало відомо, всі ці дії були добре оплачені та організовані відомим у світових масштабах аферистом і шахраєм Дяміновим Станіславом Рустемовичем, який, вважаючи себе незамінним у галузі атомної енергетики, вирішив рейдерським шляхом захопити підприємство. Новий росіянин в малиновому піджаку прибув в Україну під виглядом благодійника».

«Дямінов С.Р. був засланий до України спецслужбами Росії, а саме ФСБ, — пишуть автори. — для проведення спецоперації з дестабілізації «Енергоатома», з подальшим його рейдерським захопленням». «Але Президенту Порошенко, — продовжують профспілкові активісти, — вдалося розібратися в даній ситуації. На етапі рекомендації призначення Дямінова С.Р. на посаду керівника НАК «Енергоатом» Кабінет Міністрів України зупинив таке кадрове рішення». І ось Дямінов знову на слуху. Виходить як у приказці: не миттям, так котанням.