Война по всем фронтам: случайность или зачистка Героев?

Война по всем фронтам: случайность или зачистка Героев?

Лучших украинских бойцов продолжают систематически убивать как на фронте, так и в тылу. На войне за прошедшую неделю погибли трое бойцов. Четверо ушли из жизни в мирных (?) городах. 13 раненых за неделю на украинско-российском фронте. Обзор потерь в зоне того и не того АТО с 1 по 7 августа 2017 года. 

«Він був моїм однополчанином»

7 августа. Защитник Украины убит в Марьинке снайпером оккупантов. Двое бойцов ранены. 18 раз враг нарушал режим тишины, как сообщает пресс-центр штаба АТО. Имя погибшего бойца еще не обнародовано. Вечная память Герою. Этой ночью погиб еще один молодой боец…

Герои умирают на войне. В тылу убивают ветеранов. «Знаєте, в мене алергія на осину отруту. Якщо мене вжалить оса, я можу огидно розпухнути, посиніти, почати хапати набряклими легенями повітря, і здохнути. А можу не здохнути. Це вже від обставин залежить, на кшталт негайного втручання лікарів. Приблизно 15 років тому мене прямо з батькової хати під мигалками у відділення токсикології відвезли обколювати, і з тих пір я обережний з цими комахами, як з пустельними зміями. Але одна мене таки вжалила. У Верховині, в Карпатах. В гостях у газди родом з Криму - в Прапора, Валентина Гонтара, мого побратима по батальйону, якого позавчора знайшли підірваним гранатою на окраїні Києва. Курва, вперше за 15 років вжалила оса, за день до його смерті. Ми дізналися вже в Києві. Завтра будемо з ним прощатися, на Майдані, о 20-й. (дата прощания цточняется – ред.) "Пливе кача" знову. Він був моїм однополчанином. Був господарем тієї хати в чистих горах, де атошники можуть вільно лікувати душу й тіло. Йому я завдячую своїм таким гостро потрібним перезавантаженням. Йому та його дружині. Не буду будувати здогадок, хто вбив Валентина і через що. Версій і так повний інтернет. З фактів знаю лише - він їхав у Київ, аби домовитись про продаж ділянки, яка йому давно належала, бо їх сім’я потребувала грошей. Він був інвалід після Іловайська, пластина в руці, а Віталіна лише рік як народила. ...Це не з особистим водієм на авто з курортного серпантину вилетіти. Я за роки кровної боротьби проти ос передушив цих комах, мабуть, кілька лантухів, я завжди їх бью на випередження. Але позавчорашня навіть не дала шансу її побачити - прилетіла здалеку, мов куля, и одразу вжалила в голений череп, прямо за вухо. Несподівано, як буває у всякої смертельної підлоти», - написал на своей странице в Фейсбуке ветеран незаконченной войны Дмитро Резниченко. 

Валентина Гонтаря, позывной Прапор, ветерана батальона Донбасс нашли убитым в лесной зоне на окраине Киева в минувшую пятницу. Полиция изначально придерживалось версии самоубийство, традиционной для таких случаев. После того как в дело вступил адвокат, представляя интересы жены погибшего, ситуация поменялась. Дело переквалифицировано в соответствии со статьей 115 ч. 1 УК Украины – умышленное убийство. В качестве орудия убийства была использована граната, что говорит о возможном причастии к убийству врагов, прошедших боевую подготовку.

Валентин Гонтарь с семьей

«Це вже давно не смішно»

6 августа на фронте ранены двое украинских бойцов. 5 августа российские-оккупационные группировки продолжали вести обстрелы нашей земли. Зафиксирован 31 обстрел. Трое украинских воинов были ранены.

В этот день в тылу во сне умерла известный волонтер из Днепра Людмила Таран. Ей было всего 37 лет. Она встречала и провожала наших бойцов на волонтерском пункте на вокзале…

Людмила Таран

4 августа противник открывал огонь по Украине 38 раз. Ранены трое украинских бойцов. В тылу вновь потери. Газеты и социальные сети сообщают: «У місті Турка Львівської області у неділю, 6 серпня, відбувся похорон відомого ветерана АТО, 36-річного Богдана Богдановича, який скоїв самогубство 4 серпня. Про це йдеться на сторінці 4-ї роти батальйону «Січ» полку МВС «Київ». Командування батальйону повідомило, що Богданович як перший ротний з позивним «Маестро» раніше воював в Іраку, а з моменту агресії Росії на Донбасі пройшов бойові дії в Пісках і Авдіївці».

Маэстро. Богдан Богданович

«У сім’ї там ніби все було гаразд. Швидше за все, посттравматичний синдром, який він отримав. Він і в Іраку був, стояв біля витоків батальйону Січ, вчив людей, пройшов Піски, Авдіївку. Можливо, це повпливало... Був непоганою людиною, ротним. Був нагороджений державною нагородою. Але так сталося. Це життя. На жаль...», - сообщил командир батальона Александр Писаренко. Скорей за все посттравматический синдром. А если нет? Ведь в семье все было в порядке. Человек прошел несколько войн, вернулся живым и жил обычной жизнью.

«..кілька днів тому покінчив з собою Маестро, людина зі сталі, ротний батальону МВС "Січ", ми перші ротаціі у Пісках були фактично одним підрозділом. Фоткала, для Тижня ще, відправку бата з Інститутської. Бачите Маестро попереду? Всі тоді бажали хлопцям повернутися. І якби мені хтось тоді сказав, що наших теж може стосуватися ця пекельна статистика самогубств після повернення з війни, що саме повернення може бути найстрашнішим - розміялася б. Однак це вже давно не смішно», - выскажет свое мнение Лера Бурлакова на своей странице в ФБ. 

«Тяжко в це повірити...»

3 и 2 августа обстрелы не прекращались. Потерь среди бойцов ВСУ нет. Но есть потери в тылу.

7 августа ушел из жизни волонтер и активист Олег Супруненко. Ранее на него напали неизвестные в масках и жестоко избили. Правоохранители рассматривают версию, связанную с профессиональной деятельностью миргородского «свободовца». Люди угрожают самосудом, если убийцы волонтера не будут найдены.

«Трагічна звістка.... сьогодні у реанімаційному відділенні помер Олег Супруненко ... голова Миргородської організації ВО СВОБОДА..... 12 липня на нього було скоєно напад, де його звіряче побили.... до останнього була надія що він виживе...нажаль ні...пішов у небо...тяжко в це повірити... нема слів...Світла Пам"ять...», - написал ветеран украинско-российской войны Александр Приступа. 

Олег Супруненко

1 августа нелюди обстреляли жилые дома в поселке Зайцево из противотанковых гранатометов. Изуродовано жилье людей. В этот день оккупанты осуществили 34 обстрела Украины. Погиб наш боец. Ранены двое украинцев.

Зайцево. Обстрел

20-летний Ростислав Доброшинский (1996 года рождения), уроженец Каменец-Подольского служил в составе 10 отдельной горно-штурмовой бригады и погиб от пули снайпера под населенным пунктом Попасная. Время остановилось около 19.00. Это о нем сообщил штаб как о потере 1 августа 2017 года. Осиротели мама и бабушка. Похоронили Героя в пятницу 4 августа на Аллее Славы родного города. 

Ростислав Доброшинский

В зоне АТО за первых семь дней  августа трое погибших, 13 раненых украинских бойцов. В тылу – четыре смерти патриотов Украины. Война идет по всем фронтам.

Наталья Лысенко, издание МИР