БОЇ ЗА КВАДРАТНІ МЕТРИ: Військовослужбовці отримують пільги на підставі «липових» документів

БОЇ ЗА КВАДРАТНІ МЕТРИ: Військовослужбовці отримують пільги на підставі «липових» документів

Про сфабриковані посвідчення учасників бойових дій, які отримували деякі українські посадовці за одну лише присутність у списках миротворчих делегацій, вже сказано багато. Багато, але далеко не все. Доводиться знову згадувати «брудні» історії деяких осіб, які й надалі намагаються ліктями проштовхнутися до зручних крісел. Один із них – полковник медичної служби і екс-заступник начальника госпіталю військово-медичного управління СБУ Олег Лиховський.




Що означає для ветерана Великої Вітчизняної війни посвідчення учасника бойових дій? Безкоштовний проїзд у громадському транспорті, обслуговування в аптеці без черги і дріб’язкова доплата до пенсії. От, мабуть, і увесь перелік. А от полковники-миротворці нового покоління легко відчиняють двері трикімнатних квартир у столиці та претендують на високі чиновницькі крісла. Не всі, звісно. Лише ті, які міцно вхопилися руками, ногами і зубами за бюрократичне кермо.

Може, такі контрасти виправдані? Може, мир чужих держав надто дорого коштував нашим людям в погонах, без погонів і навіть без зброї? Мова йде про «учасників бойових дій», які однією ногою висадилися, наприклад, в Лівані, а вже наступного дня отримали посвідчення, квартиру, пенсію з кількома доплатами і, можливо, медалі за мужність.

Така схема «гартування в бою» проста, але не всім доступна. Як відомо, два рази на рік керівництво ООН традиційно проводить медальні паради – нагородження військових. Для цього країни-учасниці миротворчих місій відправляють туди своїх представників. Найчастіше – посадовців Міністерства оборони, СБУ, МВС, які перебували в «небезпечних» країнах з одноденним візитом. Порядок денний VIP-миротворців складається переважно з офіційного нагородження військових і розкішних фуршетів.

Після величезної кількості випитого та з’їденого високі чини поверталися на історичну батьківщину і одразу йшли в канцелярію – писати заяву на отримання статусу учасника бойових дій. Так наші генерали без армії, а полковники без полків отримували посвідчення учасника бойових дій і квартири на додачу. За всю історію миротворчих місій у різних країнах, мабуть, тільки в нашій державі статус «учасника бойових дій» отримали генерали і полковники, які за свою кар’єру воювали хіба що за крісла і чергу на пентхауси.

Якщо слідувати логіці СБУ, то статус «учасника бойових» дій потрібно видавати кожному туристу, якого свого часу цікавість завела на Кубу, в Косово чи Ліван. Дивує, що розбіжностей між «учасником бойових дій» і «просто учасником миротворчих делегацій» державні органи, які штампують довідки і посвідчення, не помічали. Липові документи СБУ-шникам видавалися без зайвих запитань і уточнень. Ця структура настільки просочилася бюрократією, хабарництвом і порушеннями, що фальшування документів, здається, стало основним видом її діяльності.

Чому посадовці стали в чергу за бойовим хрещенням? Все просто – заради грошей і квадратних метрів. Учасники бойових дій відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» мають ряд пільг: виплата допомоги з тимчасової непрацездатності в розмірі 100 % середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи, безкоштовні путівки в санаторії, 75-відсоткову знижку на оплату житлоплощі та комунальних послуг, безкоштовний проїзд, щорічне медобстеження. Але основний аргумент – це квартира коштом держави. А загалом посвідчення забезпечує його власникові більше 20-ти видів пільг.

Якщо забрати всі незаконно видані квартири, то тисячі СБУ-шників опиняться на вулиці. Серед них, як не прикро, міг би опинитися й полковник медичної служби, колишній заступник начальника госпіталю військово-медичного управління СБУ Олег Лиховський.

Серед основних заслуг «пана полковника» – миротворча місія у Лівані,за яку він отримав посвідчення «учасника бойових дій» у серпні 2005 року. А вже у жовтні 2006-го Олег Ігорович переїхав з сім’єю у трикімнатну квартиру на вулиці Саперно-слобідській відпочивати від «життя під кулями» та отримувати щомісячну пенсію з численними надбавками.

Хотілося б думати, що квадратні метри далися полковнику медичної служби «потом і кров’ю» в Лівані але ж ні – потрібними зв’язками в Україні. Такі висновки напрошується хоча б тому, що Ліван не входить в перелік держав, за перебування в яких надаються статуси учасника бойових дій. Це чітко зрозуміло з тексту Постанови Кабміну від 8 лютого 1994 року № 63.

Більше того, згідно зі ст. 1 Закону України «Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки» в миротворчих операціях можуть брати участь тільки дві категорії громадян: національний контингент і національний персонал (раніше ці категорії називалися миротворчими). До національного контингенту належать військові підрозділи, оснащені озброєнням і технікою та які беруть активну воєнізовану участь при підтриманні миру. До національного персоналу належать військовослужбовці, які виконують технічну роботу. Цікаво, чим саме займався в Лівані полковник Олег Лиховский – командував танком чи виконував технічну роботу? Думаємо, що ні перше, ні друге.

Історію про «бойові звитяги» полковника Лиховського можна було б забути, як забулися сотні схожих випадків. Однак «герою» виявилося замало українських пільг за «бої на території Лівану». З’явилася інформація, що Олег Ігорович планує зайняти одну з керівних посад в Українській військово-медичній академії. Що може навчити «липовий» учасник бойових дій молодих військових? Як правильно підробляти документи і отримувати незаконні квартири та державні пільги? Але ці питання ми адресуємо не нашим читачам, а тим особам, які розглядають кандидатуру Лиховського на високі посади.

Додамо, що Громадська організація «Антикорупційна рада України» вже зацікавилася «бойовим минулим» полковника Олега Лиховського. Активісти сподіваються, що державні органи перевірять наведену в публікації інформацію, а заодно і чистоту мундира «названого офіцера».

Олена Тригуб

ОРД