Крах банку «Петрокоммерц-Україна» вивів на слід «ФСБ»

Крах банку «Петрокоммерц-Україна» вивів на слід «ФСБ»

У справі про виведення активів з колишнього банку співвласників НК «Лукойл» Вагіта Алікперова та Леоніда Федуна засвітилося дітище «конкордівця» Дмитра Фоменка

29 листопада у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб заявили про те, що з банку «Петрокоммерц-Україна» напередодні його визнання неплатоспроможним були виведені 700 млн грн. Ще в березні 2016 року НБУ визнав банк неплатоспроможним, після чого в нього була введена тимчасова адміністрація. Всі «схемні операції», як вказали у ФГВФО, проводилися протягом року до цієї дати — тобто, починаючи з березня 2015 р.

Саме тоді російський банк «Петрокоммерц», що знаходився під контролем співвласників нафтової компанії «Лукойл» Вагіта Алікперова та Леоніда Федуна, продав акції українського банку «футбольній команді» — 11 фізичним особам, частка кожного з яких становила менше 10%. «Протягом 2015 року акціонери банку (і його фактичні контролери) Іван Шехавцов і Олексій Крупій неодноразово повідомляли Національний банк про свій намір юридично оформити акції банку на себе, але тільки в грудні подали регулятору відповідні пакети документів» — вказали в НБУ.

А наприкінці лютого-на початку березня 2016 вони без жодного попередження продали акції банку іншим «футболістам» (ще одній групі з 11 фізичних осіб), після чого повідомили, що вийшли зі складу акціонерів банку і відкликали пакети документів. В той же час у банку виникли проблеми з ліквідністю.

За даними ФГВФО, у схемах виведення активів з банку «Петрокоммерц-Україна» було задіяно іншу фінансову установу — ПАТ «Юніон Стандарт Банк». Його було прийнято включати в орбіту Дмитра Фоменка — колишнього фінансового директора дніпровської промислово-фінансової групи «Конкорд». Спільно з Оленою Сусідкою (власниця скандально відомого банку «Конкорд») Фоменко володів попередником ПАТ «Юніон Стандарт Банк» — створеним у Дніпропетровську ЗАТ «Фінансовий Союз Банк» («ФСБ»).

Як вважають у Фонді, за попередньою змовою між посадовими особами двох банків незадовго до введення тимчасової адміністрації було укладено договір, згідно з яким банк «Петрокоммерц-Україна» набув права вимоги за п’ятьма кредитними договорами, забезпеченими «сміттєвими» цінними паперами.

«За уступку права вимоги на свою користь банк заплатив 206 млн грн, отримавши на баланс кредити, відсотки за якими не платилися і які не були погашені позичальниками у встановлені договорами терміни», — йдеться в заяві ФГВФО. Внаслідок проведених транзакцій з банку фактично був виведений ліквідний кредитний портфель, забезпечений нерухомим майном. Так, права вимоги за 19 кредитними договорами балансовою вартістю 424 млн грн були передані фінансовій компанії за 172 млн грн. Але рух навіть цих коштів відбувався тільки на папері, без внесення «живих» грошей.

Джерело — fg.gov.ua

Варто зазначити, що з самого «Юніон Стандарт Банк», судячи з матеріалів кримінального провадження № 12015100000000974, виводилися гроші за схожою схемою: шляхом видачі явно невигідних кредитів підприємствам, які мають ознаки фіктивності, а збитки через це перевищили півмільярда гривень.

В результаті Юніон Стандарт Банк був визнаний неплатоспроможним в кінці 2015 року.

Заява ФГВФО, зроблена через півтора року після банкротства банку «Петрокоммерц-Україна», судячи з усього, продиктована активною стадією розслідування здійснених махінацій. Зараз у ФГВФО говорять, що за цими фактами відкрито кілька кримінальних проваджень, які перебувають на стадії досудових розслідувань. Водночас нема ніякої інформації про те, що комусь із акціонерів чи топ-менеджерів Петрокоммерца пред’явлено обвинувачення у вчиненні злочинів.

У сухому залишку в руках ФГВФО опинився навіть не чемодан без ручки, а тільки ручка від нього — балансова вартість активів, включених у ліквідаційну масу банку «Петрокоммерц-Україна» становить 1,158 млрд гривень. Водночас ринкова вартість активів, визначена незалежними, вп’ятеро менша — 221 млн грн. Аналогічна картина — за кредитами, виданими банком фізичним і юридичним особам. На папері їх вартість становить 1 млрд гривень, а в реальності — 209 млн гривень. І, як вказують у ФГВФО, навіть за оціночною вартістю реалізувати активи банку не вдається.

«ОЛІГАРХ»