Історія АТО в Луганську. Володимир Євдокимов: кришуй і підсиджуй

Як одіозний замміністра внутрішніх справ вплинув на хід АТО в Луганській області у 2014 році

6 квітня виповнилося 4 роки з дня штурму будівлі СБУ в Луганській області. ЗМІ неодноразово писали про роль різних сил у розвитку ситуації: як міліція супроводжувала штурмовиків-сепаратистів, як службовці тримали оборону, як потім намагалися вибудувати відносини з терористами. Особливу роль у тому, що відбувалося далі, відігравали керівники силових відомств – перший замміністра внутрішніх справ Володимир Євдокимов і його старий знайомий, призначений у ті дні головою УВС області Анатолій Науменко.

29 квітня 2014 року «народ Луганська» нібито «обрав» екс-начальника служби безпеки «Смарт Холдингу», колишнього голову УВС Дніпропетровської, Херсонської областей, колишнього голову Управління по боротьбі з незаконним обігом наркотиків МВС України Анатолія Науменка на посаду голови «народної міліції».

А вже ввечері 30 квітня перший замміністра Володимир Євдокимов представляв його колективу облУВС в Луганську як призначеного з Києва керівника.

Ця історія про «підігравання сепаратистам» широко висвітлювалася в ЗМІ. Сам Науменко неодноразово заперечував зв’язки з тодішнім головою «Луганської народної республіки» Валерієм Болотовим, хоча в ЗМІ терористів його і називали «активістом ополчення». Злі язики говорили про те, що співпрацювати з сепаратистами новий голова УВС відмовився ледь не в останній момент.

Науменко з’явився в Луганській області в цей час невипадково. По-перше, це його «рідний» регіон, де він починав свою діяльність і де отримав неоднозначне прізвисько «Залізний Толік» (чому – про це нижче). По-друге, Луганщина є «рідною» і для Євдокимова, який пройшов тут професійне становлення і з огляду на тісні зв’язки з фінансували сепаратистів кримінальними авторитетами, будував на неспокійний регіон свої далекосяжні плани.

Втім, насамперед потрібно розібратися в передісторії.

«Нетрадиційні» зв’язки

З Луганською областю Євдокимова пов’язують роки служби в системі МВС. У 1995-1998 роках він був першим замом в УВС області – начальником управління по боротьбі з організованою злочинністю (УБОЗ). Як писали ЗМІ, там він створив цілий злочинний трест, «де усуненням неугодних, рекетом і шантажем займалися спільно представники міліції та криміналітету».

Ці зв’язки не були втрачені і коли Євдокимов пішов вгору по кар’єрних сходах. Газета «Грані Плюс» в 2004 році писала, що міністр Микола Білоконь звільнив Євдокимова з органів через «нетрадиційні» зв’язки з кримінальними авторитетами. Зокрема, з Володимиром Полубатком на прізвисько «Футболіст» (президент місцевого футбольного клубу «Сталь» в Алчевську). На початку війни на Донбасі він засвітився в фінансуванні терористів, перебуваючи при цьому на території затишної Данії. Зокрема, про це заявляв колишній тоді радник міністра внутрішніх справ Станіслав Речинський прямо на брифінгу в МВС.

«Патріотично налаштована особа»

Під час штурму Луганського СБУ і місяць після цього управлінням МВС в області керував безпосередній (як писали в ЗМІ) ставленик Євдокимова і Полубатка – генерал Володимир Гуславський. Саме він – або його підручні – організовували міліцію для супроводу штурмовиків главку спецслужби, і цілком ймовірно, сприяли цьому захопленню. Зв’язок з сепаратистами був надто очевидним, тому необхідні були показові кадрові перестановки. Втрачати контроль над регіоном не хотілося, тому Євдокимов пролобіював у Києві призначення старого знайомого – Науменка.

Тут варто зробити незначне відступлення в біографію Анатолія Науменка. Кар’єру в міліції він починав опером кримінального розшуку в Стахановському міськвідділі в Луганській області в 1990-х. Паралельно почав вибудовувати бізнес – відкати правоохоронцям за допуск автомобілів з металобрухтом на бази і заводи з його прийому та переробки. Це і послужило приводом для одіозного прізвиська «залізний Толік». У 2001 році він уже очолив Херсонське УВС і схема з блокування метпідприємств розгорнулася на всю область. У 2003 Науменко очолює ОБНОН – відділ по боротьбі з наркотрафіком МВС.

Начальником управління кримінального розшуку в МВС в цей час командує Володимир Євдокимов. Хоча відомо, що його «улюблена» тема – це якраз «боротьба» з наркотиками. Злі язики не раз говорили про те, що Євдокимов у Харкові та Луганську, а його син Сергій – будучи начальником відповідного управління в обласному УВС – у Запоріжжі, налагодили в східних регіонах інтенсивні поставки дури, порошків і таблеток на всі випадки життя і на будь-який гаманець.

Вже після «помаранчевої» революції Науменко кілька разів очолював УВС у Миколаївській та Луганській областях, де відновив свою «залізну» діяльність з кришування металобрухтного бізнесу. З 2009 року очолював УВС у Дніпропетровській області. Згодом кілька років очолював охорону «Смарт Холдингу».

Таким чином, очевидно, що призначення Науменка не було залученням «професіонала» для забезпечення стабільності в регіоні. Це був підбір людини, здатної прикривати тіньові бізнес-процеси і, можливо, захищати їх від посягань сепаратистів.

Саме цим, а також тісними зв’язками з самими сепаратистами можна пояснити бажання Євдокимова приховати від центральних властей у Києві реальний стан справ у регіоні, щоб «новий-старий» начальник УВС встиг відновити всі необхідні контакти.

Як розповідає колишній тоді голова місцевого управління СБУ генерал Олександр Петрулевич, Євдокимов по суті активізував підривну кампанію з дискредитації діяльності спецслужби, нівелюючи її роботу.

В інтерв’ю виданню «Бульвар Гордона» він у деталях описує ті події.

«2 травня 2014 року Євдокимов написав доповідну на ім’я в. о. президента Турчинова, секретаря РНБО Парубія та в. о. генпрокурора Махніцького: так, мовляв, і так, був з робочим візитом у Луганській області, поглянув на ситуацію зсередини, зустрівся з Болотовим, у нього в кабінеті прапор і герб України, він «патріотично налаштована особа», - розповідає Петрулевич. За його словами, Євдокимов запропонував негайно припинити АТО, а українські війська вивести. Слова Петрулевича підтверджує і колишній перший заступник начальника СБУ в Луганській області Олег Животов.

Пригріли на грудях змію

Подальші події показали, що Анатолій Науменко за півтора року встиг засвітитися в цілому ряді скандалів. Зокрема, колишній тоді голова військово-цивільної адміністрації Луганської області Георгій Тука прямо звинувачував Науменка в кришуванні контрабанди. Активісти та представники добровольчих батальйонів приписували йому причетність до розстрілу мобільної групи «Ендрю» під Щастям, яка якраз і відповідала за перекриття каналів контрабанди з ОРДЛО. Конфлікти з різними підрозділами – з «Торнадо», з «Айдаром» – у тому числі і на ґрунті неподілених потоків контрабанди – траплялися регулярно.

Зокрема, заступник командира «Торнадо» Микола Цукур звинуватив Науменка в кришуванні контрабанди та бізнес-співпраці з бойовиками. Через добу приватний будинок бійця АТО підпалили.

Ставши після Науменка головою УВС Юрій Покіньборода звинувачував ставленика Євдокимова в тому, що той регулярно «відстібав» до Києва по 200-500 тис. доларів щомісяця як плату за прикриття незаконних схем у регіоні.

Науменко проходить свідком щонайменше по п’яти резонансних кримінальних справах – окрім справи «Торнадо» та «Ендрю», це справи колишнього командувача армією ЛНР Сергія Корсунського, діяльності якого нібито сприяв на посаді Науменко, а також справа про збитий у Луганську ІЛ-76 та справа про захоплення будівлі УВС у Луганську, яку, за деякими даними, просто здали сепаратистам.

Враховуючи роль і місце Володимира Євдокимова в призначенні Науменка на цю посаду, а також його негласне кураторство над Луганською областю аж до звільнення з керівництва органів наприкінці 2014 року, чи можна вважати його співучасником тих злочинів, скоєння яких приписують і його протеже? А враховуючи доповіді про «стабільну» ситуацію в регіоні та заяви про необхідність припинити АТО – чи можна говорити про його пряму причетність до окупації частини території Луганської області проросійськими терористами?

Згідно з Кримінально-процесуальним кодексом, злочини, пов’язані з підтримкою тероризму, не мають строків давності. Відповідно, ще не пізно притягнути Володимира Євдокимова до відповідальності за сприяння розвитку трагічних подій на Луганщині. Очевидно, що цим повинна зайнятися військова прокуратура. Ось тільки існує велика ймовірність, що у керівництва Генпрокуратури з Євдокимовим – давні та теплі відносини. Тим більше, що він і зараз ходить як на роботу до головного управління ГПУ з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки. Але це вже зовсім інша історія.

Автор: Геннадій Медведєв