Після ліквідації одіозного Захарченка почнеться активна фаза втюхування Донбасу в тіло України

Після ліквідації одіозного Захарченка почнеться активна фаза втюхування Донбасу в тіло України

5 років стоячої війни означають, що Кремль усе робить правильно. Поетапна ліквідація перших і найбільш замараних лідерів тих республік – ще один тому доказ.

Раша все робить вірно: вона прибирає найбільш одіозних і максимально демонізованих лідерів, аби почати наступний етап. Наступний етап складається з трьох букв. М.И.Р. Окупований Донбас у складі України – це і є план путіна, і я вже п’ятий рік шкодую, що українські патріоти ніяк цього не допетрають і ратують фактично за план путіна. Як можна не розуміти, що ці території у складі України заплановані лише зі своєю широкою автономією і правом вето?

Зараз, після Захарченка, лідером ДНР стане, ось побачите, цілком притомний, грамотний персонаж, зі знанням англійської, дуже переговорний, підкутий – з таким у Мінську буде неземне задоволення поговорити. Я підозрюю, що після ліквідації одіозного Захарченка почнеться активна фаза втюхування Донбасу в тіло України. На умовах, звісно, тих, кого надо услишать.

Це накладається на вибори президента України, на яких перемагатиме партія з тих самих трьох букв. Навіть у західних областях, на яких ще тримається риторика війни, починає переважати думка, що нам потрібна не перемога, а три букви М.И.Р.

У виконанні Кремля слово М.И.Р є омонімом до словосполучення «русский мир». Перемоги (нашої) у цій війні ніколи не буде – до цього схиляються прагматики й реалісти. Повернення втрачених територій на загальних умовах (довоєнних) ніколи не буде. Та й я найменше б цього хотів, чесно кажучи. Відтак я би радив усім моїм співвітчизникам перезавантажити своє бачення донбаської дилеми.

Минуло 5 років. Усе кришталево зрозуміло з тим населенням, яке три години стоїть у черзі до гробу Захарченка. Хотіти їх бачити у складі своєї безвізової України – це право кожного, але рожеві окуляри небезпечні тим, що коли вони розбиваються, то надовго травмують око, включно до втрати зору. Поки ще є час, варто обережно свої рожеві окуляри зняти і зважити всі за і проти.

Медведчук про все домовиться – на умовах терористів (амністія, власна поліція, власна прокуратура, російська мова, зона рубля тощо), а ви й далі будете оплачувати «відбудову Донбасу» і пенсії для матерів убієнних ополченців. Трьохбуквенна партія М.И.Р. починає свою ходу. Одіозні лідери почили в пеклі – з’явився маневр для персонажів, які зі значком народного депутата України на перемовини будуть їздити не в Мінськ, а в Київ, причому з почтом. А далі ви самі знаєте: всі ми браття й сестри, обнімімося, там наші люди, схід і захід разом.

Я не баба Яга, але я проти. Коли мир є різновидом «русского мира», то краще вже відрізати й забути. Визнати право Мордору бути Мордором. Дати їм можливість кумиризувати свого Кобзона. Визнати свою неміч зайти на ці території в найближчі десятиліття. І жити далі. Набирати обертів. Модернізуватися. Позбавлятися баласту. І відвести цілу поличку для рожевих окулярів.

Остап ДРОЗДОВ