Валерій Дубіль: «Європейське» ОЗУ в кримінальному оточенні Тимошенко. Частина 1

У разі перемоги Юлії Тимошенко на президентських виборах, Україна може отримати нового Юру Єнакієвського або Сашу Стоматолога в особі нинішнього депутата від «Батьківщини» Валерія Дубіля.

Співвласника столичного Троєщинського ринку, частка якого перейшла до нього після вбивства Прищика, і лідера чернігівського кримінального клану «Європа», сьогодні називають у ЗМІ «православним рейдером», за його активну участь у заходах УПЦ МП та організацію захоплень підприємств. Однак на Дубілі лежить куди більш тяжкий гріх, ніж участь у хресних ходах «московських попів» та поглинення доведених до банкрутства підприємств.

Чернігівщина – це «Європа»!

Багато респектабельних бізнесменів і відомих політиків України повикреслювали з своїх біографій 90-ті, не бажаючи, щоб громадськість дізналася, чим вони «заробляли» і як піднялися в ті лихі роки. Хтось ховає в своєму «портфоліо» фінансові піраміди та рейдерські захоплення, а хтось і дещо гірше: участь у відомих ОЗГ і навіть зв’язки з міжнародною мафією. Але таке шило в мішку не приховаєш!

Дубіль Валерій Олександрович народився 26 вересня 1973 року в Прилуках, де його батько Олександр Петрович Дубіль (1952 р.н.) служив прапорщиком на знаменитій радянській авіабазі важких бомбардувальників Ту-160. Вся їх родина жила в Військовому містечку-12, як називався окремий район міста, спеціально побудований для сімей військовослужбовців. Родина досить чисельна: з відкритої бази даних можна дізнатися, що там до недавнього часу були прописані сам Валерій Дубіль, його батьки, його брати Сергій та Олександр (1976 та 1982 р.н.), дружини братів та ін.

На відміну від свого батька-прапорщика, Валерій все ж намагався здобути хоч якусь професію, і після школи вступив до місцевого медичного училища, закінчивши його у 1992 році. Схоже, що разом з дипломом фельдшера-акушера він заодно отримав і довідку про деякий недуг, бо інформації про його службу в армії немає – вочевидь, син прапорщика відчував до неї величезну антипатію. Зате відомо, що на роботу в приймальне відділення центральної міської лікарні він влаштувався в жовтні 1992-го, тобто у віці 19 років. Де Дубіль і числився до січня 2002-го, поки не поїхав у Київ.

Саме числився, оскільки він одразу ж закинув невдячну безгрошову роботу і зайнявся «тим і тим». За інформацією журналістів, Валерій Дубіль почав з «сімейного бізнесу»: разом зі своїм батьком-прапорщиком крав і вивозив з авіабази кольоровий метал. На цьому поприщі він зблизився зі своїм сусідом Сергієм Варнавським (1962 р.н.), який був підручним у місцевого кримінального авторитета Чебикіна. У свою чергу, Чебикін у 90-х ходив під Сергієм Кунцевським – колишнім псковським десантником, який очолив одну з рекетирських бригад Прилук.

Сергій Варнавський

Як і багато інших українських міст, Прилуки в той час буквально кишіли бандитами всіх мастей, містяни пошепки називали імена Шурика Шукліна, Толіка Книшенка, Володы Гладенького, Олега Глобуса, Вытька Лисого, Саши Кирячека та багатьох інших. Всі вони хотіли контролювати «грошові теми»: бензин, авторинок, торгівлю алкоголем, базари та магазини, прийом металу. І ось саме Чебикін «кришував» в Прилуках пункти прийому металобрухту. З його «благословення» батько і син Дубілі відкрили власний, і їм вже не доводилось самим тягнути з авіабази обрізки мідного кабелю та алюміній – у них з’явився спритний «компаньйон» з числа офіцерів аеродрому.

Олександр Шуклін та Сергій Кунцевський

Але ініціативний фельдшер-акушер на цьому не зупинився. Не бажаючи бути простим приймальником металу, він зарекомендував себе перед Чебикіним енергійним і жорстким «пацаном» — і був прийнятий до складу «бриганди» Варнавського, яка займалась боротьбою з «конкурентами». Так Валерій Дубіль став членом прилуцького ОЗГ «Європа», названого так за іменем дискоклубу, який працював у місті ще з 80-х. За однією версією, угруповання заснували музиканти та діджеї, які влаштовували в «Європі» дискотечні вечори, за іншою – молоді люди, які зробили дискоклуб своєю «базою». Своє прізвисько «європейці» вони отримали ще до того, як стали ОЗГ, і воно стало їх фірмовим брендом. Згодом вони називали «Европа» відкриті ними (в тому числі Валерієм Дубілем) спортивні та вечірні клуби, магазини та готелі, благодійний фонд і навіть місцеву телерадіокомпанію.

Прилуки: суцільна «Європа»

Молодий Дубіль проявляв таку ініціативу і жорсткість, що незабаром сам очолив «бригаду зачистки», і вже Варнавський підкорявся своєму сусіду-фельдшеру. Тим часом бізнес Чебикіна розширювався на всю область і навіть вийшов за її межі: ЗМІ повідомляли, що ОЗГ «Європа» контролювало скуповування металобрухту у Київській, Полтавській, Черкаській, Хмельницькій, Вінницькій, Чернівецькій, Миколаївській областях. Також повідомлялось, що Валерій Дубіль, який брав участь у війні за переділ ринку металу, був особисто замішаний як мінімум у двох вбивствах, однак ця «мокруха» залишалася «висяком». За чутками, не без допомоги зв’язків «європейців» у правоохоронних органах.

Поки синок ламав комусь щелепи і пальці, тато-прапорщик старанно грабував рідну авіабазу. Після того як літаки передали Росії, а решту пустили на металобрухт, базу закрили. І під особистим «дахом» Валерія Дубіля її розграбували до нуля: викопали навіть підземні кабелі, вивезли сталеві листи підлоги з ангарів, а вирвані бетонні плити журналісти потім знайшли укладеними навколо заміської садиби Валерія Дубіля та «хатин» його підручних. Допомагав їм у цьому Олег Авер’янов – той самий офіцер бази, який від початку увійшов в бізнес батька і сина Дубілей. Саме він та прапорщик Дубіль були двома ключовими фігурами, які організували мародерство бази.

Олег Авер’янов

І все ж до кінця 90-х ОЗГ «Європа» була не найкрутішою в Прилуках. Куди більшу вагу тоді мав кримінальний авторитет «союзного масштабу» Ігор Круглов на прізвисько «Шпала». Колишній прилуцький гопник після армії влаштувався в Москві працювати шофером у великого начальника з Слідчого управління МВС, невдовзі став залицятися до його доньки. Одночасно Круглов здружився з московськими ОЗГ, зокрема з «солнцевськими». Отримавши таким чином великі зв’язки в Москві, Круглов став великою людиною у себе на батьківщині, і вже в 80-х контролював в Прилуках місцеву мафію, а з початком «перебудови» почав відкривати кооперативи і розгортати бізнес. І цей бізнес не давав спокою Чебикіну, який поклав на нього своє око. Але Круглов був Чебикіну не під силу. Зате його бізнес зміг відібрати Валерій Дубіль.

Це сталося в кінці 90-х. Валерій Дубіль, який все ще числився фельдшером міської лікарні, відкрив свої перші ТОВ і одягнув малиновий піджак бізнесмена, у 1998-му обирався депутатом Прилуцької міськради, і став людиною №3 в ОЗГ «Європа». В угрупованні у нього з’явилося багато «корешів», решта його боялися і поважали, і він почав діяти. Спочатку в ДТП загинув Чебикін, при чому матеріали по цій справі потім кудись пропали. Потім хтось вміло підставив Сергія Кунцевського під арешт – і його доля була трагічнa. Коли Кунцевський після відсидки знову повернувся в Прилуки, у 2008 році його та ще двох старих членів ОЗГ «Європа» знову заарештували за старими справами угруповання «у зв’язку з новими відкритими фактами». Хто саме відкрив для міліції ці факти, можна лише здогадуватись, але Кунцевський дуже заважав Валерію Дубілю, який як раз став народним депутатом за списком «Батьківщини». І ось 2 жовтня 2008 року Сергія Кунцевського заарештував спецназ «Сокол», доставив в Прилуцький відділ УМВС, де його... забили насмерть на допиті.

У всьому цьому дуже чітко видно версію про те, що Валерій Дубіль досяг лідерства в ОЗГ «Європа» не без допомоги своїх «кураторів» у правоохоронних органах, які всіляко допомагали йому в такій блискучій кар’єрі. Можливо, пролити світло на неї міг би колишній чернігівський прокурор Володимир Стеценко, що працював там з 1984 по 2001 рік, а потім у 2014-2015 рр. – і, за свідченнями журналістів, мав дуже близькі стосунки з «європейцями» та особисто Валерієм Дубілем. У 2015 році Стеценко був призначений помічником генпрокурора Вікторa Шокінa, і тоді його називали дуже впливовою людиною в Генпрокуратурі, «смотрящим» за Чернігівською областю.

Володимир Стеценко

Так ось, ставши наприкінці 90-х головним «європейцем», Валерій Дубіль досить швидко прибрав до рук бізнес Круглова спочатку в Прилуках, а потім і в області. Одними бандитськими «стрілками» при цьому не минулося: підривали автомобілі, ламали ребра, а на поставленого Кругловим «наглядачем» за містом Василя Собчука (Вася Кримський) почала тиснути міліція. І тоді полукримінальні бізнесмени, які працювали на Круглова, почали перебігати під «дах» Дубіля та «європейців». Першим це зробив Радалов, який контролював оптову харчову базу. Він навіть перейменував свою фірму в «Еврорад» (Європа-Радалов), щоб наголосити, що працює на нового господаря міста. Незабаром під контроль «Європи» перейшли два міські ринки, підприємство «Чернігіввторчермет» і лісоторгова база. Це дозволило «європейцям», зокрема, монополізувати ринок металу, і в подальшому здійснювати операції з ним через свої фірми ТОВ «Мікшер» і ТОВ «Екоресурс».

Одним з епізодів того переділу стало вбивство у 2000 році Василя Дегтяра, директора Прилуцького птахокомбінату, який на той момент майже не працював і займався лише переробкою яловичих шкір для галантерейної промисловості. Дегтяра вбили після того, як він відмовився призначити своїм заступником прапорщика Олександра Дубіля і переписати на нього контрольний пакет акцій. Сім куль впритул обірвали життя упертого директора прямо в його власному під’їзді, а відразу після його похорону новим керівником та власником птахокомбінату став Дубіль-батько, пізніше переписавши підприємство на сина його компаньйонів. І це вбивство також стало «висяком».

А ось найзагадковішим у цій війні було те, що Круглов не зміг скористатися ні своїми зв’язками у правоохоронних органах, ні допомогою «солнцевських» — і місцеві органи, і московська «братва» прийняли сторону Дубіля та його «європейської» команди. Чому – так і залишається невідомим. Але з того моменту, за даними журналістів, Валерій Дубіль (який все ще числився простим фельдшером) став не лише лідером потужного ОПГ Чернігівщини, але й «авторитетом» всеукраїнського масштабу із зв’язками в Росії. Причому, існує думка, що наступний політичний вибір Дубіля в сторону «Батьківщини» було зроблено не без участі «солнцевських». Як відомо, одним із кураторів «Солнцевської» ОПГ був міжнародний мафіозі Семен Могилевич, а про зв’язки Могилевича та Тимошенко журналісти говорять давно.

Шлях «європейців»

На початку «нульових» Валерій Дубіль переїхав до Києва, причому не один: з ним до столиці прибули ще кілька «європейців», і вони там дуже швидко освоїлися. Так, Дубіль обирався депутатом Дніпровської райради Києва, а його друг та найближчий соратник Варнавський пізніше став депутатом Київради (фракція БЮТ). Але це було потім, а ось найпершим і масштабним успіхом Дубіля в Києві був Троєщинський ринок.

Як відомо, всі столичні ринки в свій час знаходилися під «дахом» іменитих кримінальних «авторитетів». Троєщинським розпоряджався Валерій Прищик (на прізвисько Прищ), лідер дуже відомого у свій час київського ОПГ. Юридично ринок був оформлений на фірму ТОВ «Ринок 1», співвласниками якої тоді були сам Валерій Прищик, його зведений брат Ігор Цишковський, і найближчі «друзі» Сергій Онопріенко (на прізвисько Салоїд) та Олександр Лищенко (Ліча), яких Прищик знав з дитинства. Знав, мабуть, недостатньо добре. 1 грудня 2003 року Валерій Прищик був убитий, відносно замовників будувалися багато різних версій, проте його мама вважала, що вбивство організували Лищенко та Онопріенко. Серед інших версій називали слід у корумпованому київському УБОП та можливу причетність до цього Валерія Гелетея, Віталія Яреми та Олексія Савченка. Говорили також про можливу причетність до вбивства Прищика «донецьких» та «солнцевських». Але ось що цікаво: після смерті Прищика склад власників ТОВ «Ринок 1» змінився. Крім Цишковського, Лищенка та Онопрінка, які продовжили контролювати половину акцій ринку через ТОВ «Комфорт-Люкс» (ЄДРПОУ 32246123), його співвласниками стали прилуцькі фірми «Асфа-Лайн» (ЄДРПОУ 37632505) та «Будпостач Прилуки» (37984674), а також ТОВ «ІТС-Лондон технолоджен компанії» (34479827) яка належить Віталію Присяжнюку – сину Василя Присяжнюка, який на момент вбивства Прищика займав посаду заступника генерального прокурора України. А незабаром заступником директора ТОВ «Ринок 1» офіційно став Валерій Дубіль – якого стали називати новим господарем Троєщинського ринку.

Сергій Варіс, для SKELET-info