Святий бізнес. На чому і скільки заробляє Києво-Печерська лавра

Святий бізнес. На чому і скільки заробляє Києво-Печерська лавра

Києво-Печерська лавра отримує гроші від монастиря у печерах. Про це журналісту видання “Медуза” розповів головний фінансист Лаври архімандрит Нестор (Муха), передає Credo Press.

Проте про окремі статті доходів у Лаврі розмовляють не дуже охоче. На запитання про виручку і прибуток місцеві монахи тільки махають руками: “Якщо ми про це почнемо розповідати, у нас взагалі все закриють, адже всі ці наші намети – це нелегальна торгівля”. Крім наметів, Лавра отримує доходи з маленького свічкового заводу, іконописної майстерні, своєї пекарні і, звичайно, з поминання в молитвах й інших церковних треб; все це не піддається ні оподаткуванню, ні будь-якому аналізу. За оцінками священика, який працює в Лаврі, щоденна виручка в кращі роки досягала мільйона гривень в день (або близько 13 мільйонів доларів на рік) – і це не рахуючи подарунків і пожертвувань від великих підприємців. Жодних податків до бюджету монастир не платить – на відміну від музейного комплексу. Зараз звітність національного історико-культурного заповідника закрита.

Але 2010 року, як розповів виданню колишній директор музею Сергій Кролевець, музейна частина Лаври заробляла близько двох мільйонів доларів у рік. За словами Кролевця, монастир розгорнув на території Лаври гігантське нове будівництво, що погано стикувалося з правилами користування об’єктами всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (до них відноситься архітектурний ансамбль Лаври). Згідно з опублікованими копіями складених актів, принаймні п’ять пам’ятників архітектури на території монастиря перебудували без дозвільної документації – в тому числі пам’ятник архітектури місцевого значення “Північні ворота”.

Відбулася перебудова у 2014-2015 роках на замовлення Лаври; на той час Кролевець вже був звільнений з музею. Нинішній директор музею так і не дав коментаря, пославшись на лікарняний. “У владики (намісника Лаври, митрополита Павла, – ред.) хобі – постійно щось будувати. Він дуже любить будувати”, – зауважив своєю чергою архімандрит Нестор. На задньому дворі будинку митрополита Павла в Лаврі розташована маленька непримітна будівлю просто біля обриву. Це справжній свічковий заводик. У Лаврі свічки купувати потрібно не тільки прочанам, а й простим туристам, які хочуть спуститися в печери. Як розповідає Сергій Кролевець, за день в Лаврі може побувати до 10 тисяч осіб. Тобто за середньої ціні в 5 гривень за свічку заробіток може доходити до 120 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за день (більше 2 тисяч гривень).

При цьому собівартість однієї свічки оцінюється приблизно в копійку. Також у Лаврі роблять ікони: дешеві, надруковані на принтері, продають паломникам, а більш дорогі йдуть до храмів по всій Україні. Скільки саме продають ікон і скільки на цьому заробляють, співробітники іконописної майстерні говорити відмовляються. Крім того, у Лаври своя пекарня і декілька магазинів – всього в їхньому прейскуранті майже 2000 позицій. Ціни в основному помірні, але іноді владика Павло йде на експерименти. Наприклад, в грудні 2017 року у магазинах лаври з’явилося вино Lavra за ціною більше 100 євро за пляшку. У магазинах говорили, що вино ексклюзивне, тридцятирічної витримки, і що воно призначене для вшанування тридцятиліття відродження чернечого життя в обителі.

Пізніше з’ясувалося, що це було тосканское вино п’ятирічної витримки, яке зазвичай продається у десять разів дешевше, а Лаврі дісталося взагалі безкоштовно. Архімандрит Нестор, згадуючи цю історію, не приховує збентеження. За його словами, вся справа в тому, що на одному зі свят Павлу хтось сказав, що це дороге вино, яке коштує не менше ста євро. Після того, як про це почали писати журналісти, вино довелося терміново заховати – продати встигли не більше сотні пляшок. Головне ж джерело доходів монастиря – це молебні, панахиди, поминання за здоров’я та за упокій й інші треби.

А крім того – державний бюджет, з якого щедро надходили кошти на реставрацію лаври аж до 2014 року. “Під час Майдану в лаврі настали найважчі часи. Пожертвування припинилися. Стали контролювати транзакції, люди боялися жертвувати”, – розповів архімандрит Нестор.