“Фрезеніус” на Черкащині: закрити не можна залишити…

“Фрезеніус” на Черкащині: закрити не можна залишити…

Для розуміння того, чому щороку на Черкащині виникають і розвиваються гучні скандали з приводу фінансування хворих на хронічну ниркову недостатність, про що Ні корупції вже писав,  варто зосередити увагу на 2-х обставинах.

Перше: 2015 року на лікування 150 хворих у відділенні гемодіалізу Черкаської обласної лікарні потрібно 42 млн. 971, 6 тис. гривень. На лікування 79 хворих у медичному центрі «Фрезеніус Медикал Кер Україна» в Черкасах необхідно 20 млн. 648 тис. грн. Щорічна ціна лікування 229 безнадійно хворих людей становить 63 млн. 619 тис.грн.

Друге: така сума з бюджету потребує прозорої процедури використання цих грошей.

Трохи математики

Тривалість одного сеансу гемодіалізу для хворого – 4 години. Після цього упродовж півтори години діалізний апарат проходить цикл дезінфекції та підготовки до наступної процедури. Отже, на одному апараті за добу можна провести 3 сеанси (16,5 годин). Теоретично можливо робити й 4 сеанси на добу. Проте подібна експлуатація швидко закінчиться тим, що діалізний апарат буде виведено з ладу.

В обласній лікарні – 16 діалізних апаратів, у Звенигородській філії – 6, в Уманській – 6.

Кожен хворий має отримувати три процедури на тиждень.

Елементарний підрахунок свідчить, що теоретично в обласній лікарні та двох філіях по три сеанси гемодіалізу на тиждень можуть приймати 168 хворих (всього їх, нагадаємо, – 229).

Тому розмови про те, що обласна лікарня може взяти до себе всіх хворих,  не мають нічого спільного з дійсністю.

А тепер спробуємо поставити себе на місце хворого і проведемо порівняльний аналіз лікування у двох установах – Черкаській обласній лікарні і двох її філіях та в центрі «Фрезеніус».

1) Рівень смертності в 2014 році: обласна лікарня – померло 15 % від загальної кількості тих, хто лікувався в 2014 році. «Фрезеніус» – померло 2,3 %.

2) Підрахунок вартості лікування: у «Фрезеніусі» – прозорий, видатки контрольовані; в обласну лікарню гроші надходять по спеціалізованому коду, і проконтролювати, як їх використовують, теоретично можливо, а на практиці – дуже важко. Вартість лікування: окремо – в обласній лікарні, окремо – в філіях – не наводиться. За таких умов припущення про те, що витратні матеріали для гемодіаліза можуть використовуватися в будь-якому іншому відділенні, має право на те, щоб бути озвученим.

3) Контроль: у «Фрезеніусі» вся медична база дубльована на електронному та паперовому носіях. Переглянути її можна в будь-який час і за першою вимогою; в обласній лікарні незалежний аудит ніколи не проводився і навряд чи можливий.

Чому для медичних «генералів» Черкащини та керівництва Черкаської ОДА та облради німецька клініка – більмо на оці? Тому що за тих правил, які педантичні німці впроваджують на Черкащині, поява у заповідній Соснівці таких маєтків, як палац герра Черняка (екс-голова Черкаської облради, екс-головний лікар Черкаської обллікарні) – неможлива.

У Черкаській обллікарні до створення механізмів прозорого контролю за використанням 42 млн. 971, 6 тис. «гемодіалізних» гривень на рік ще не дійшли.

PS. До речі, дехто з керівництва Черкаської облради на даний час значну частину свого часу присвячує індивідуальній забудові. Збіг обставин?

Сергій Цюрюпа, ПРОВІНЦІЯ