Тетяна Гавриш: тіньовий бізнес під дипломатичною вивіскою

Тетяна Гавриш: тіньовий бізнес під дипломатичною вивіскою

Точну інформацію про кількість почесних консулів іноземних держав в Україні дізнатись неможливо. Але за повідомленнями, що періодично виникають, у ЗМІ можна здогадатися про специфіку їх діяльності.

Так, найвідомішим почесним консулом можна вважати екс-заступника голови РНБОУ Олега Свинарчука-Гладковського. Почесний консул Республіки Сейшельські Острови зареєстрував під дахом консульства безліч підприємств, дипломатичними каналами завозив в Україну предмети мистецтва без сплати податків. Почесний консул республіки Мальта в Україні, член Вищої Ради Правосуддя Павло Гречковський – проходив обвинуваченим у справі про вимагання 500 000 дол. Співробітники прокуратури скаржилися на неможливість провести обшуки у приміщенні з дипломатичним імунітетом. Почесного консула Німеччини у Львові Мирославу Дьякович звинувачували у зловживаннях службовим становищем, нецільовому використанні коштів, візових махінаціях, участі у корпоративному конфлікті навколо львівського клубу «Міленіум». Почесного консула Латвії в Україні Юрія Ігнатка затримали під час контрабанди на територію ЄС великої партії сигарет. І т.д.

Юрист і адвокат Тетяна Гавриш брала участь у незаконних економічних операціях, переслідувала в судах незалежних журналістів, звинувачувалася в порушенні законів та норм професійної етики. Але ні токсична біографія, ні патологічна скандальність, ні незнання німецької мови ( за власним визнанням ) не завадили Тетяні Богданівні стати почесним консулом Німеччини в Харкові і вже кілька разів успішно продовжувати свою каденцію.

Причини, через які зайняті люди типу Гавриш звалюють на себе додаткове «суспільне навантаження», стають зрозумілими, якщо подивитися на список переваг статусу почесного консула. Так, згідно зі статтею 41 Віденської конвенції про консульські відносини «консульські посадові особи не підлягають ні арешту, ні попередньому висновку, інакше як на підставі ухвал компетентної судової влади у разі скоєння тяжких злочинів». Крім того, для виконання своїх консульських функцій наділені відповідним статусом персони отримують дипломатичний паспорт, свободу безвізового пересування, дипломатичний імунітет для багажу, транспорту, приміщень та документів, повне звільнення від державних та місцевих податків. Якщо почесний консул вчиняє якийсь злочин на момент виконання своїх дипломатичних функцій – національні правоохоронні органи не зможуть застосувати до нього стандартні санкції та заходи. Приміщення, де розташовані почесні консульства, мають імунітет від проведення слідчих та оперативних заходів з боку правоохоронних органів. Порушення цієї недоторканності загрожує міжнародним скандалом аж до запровадження санкцій, тому випадків, коли до почесного консула проникали силовики за всю історію незалежності України — не було.

Також на почесних консулів не поширюється заборона на заняття професійною та комерційною діяльністю. Більше того, почесні консули мають доступ до торгових квот країни-представника та можуть заробляти великі гроші на торговому та інвестиційному посередництві.

За наявною інформацією, саме широкі можливості використання консульських привілеїв у особистих цілях і привели Тетяну Гавриш у дипломатію.

По-перше, юридична адреса та фактичне розташування офісу почесного консульства ФРН у Харкові та адвокатської фірми «ILF» Тетяни Гавриш – повністю збігаються. Свідоцтва протиправної діяльності адвоката-Гавриша та її бізнес-партнерів знаходяться під захистом Конвенції про консульські відносини, що абсолютно несумісно.

По-друге, як співробітники консульства Тетяна Гавриш залучила власних партнерів та найближчих довірених осіб, що, крім іншого, дозволяє їм також користуватися перевагами дипломатичного статусу. Так, у публічних заходах консульства неодноразово брали участь Сергій Сільченко – багаторічний партнер адвокатської фірми «ILF» та відомий податковий махінатор, а також Олексій Харитонов – близька довірена особа Тетяни Гавриш, один із провідних співробітників «ILF», котрий займається корупцією з суддями в інтересах "ILF". Залишається тільки гадати, як скористалися своїм статусом одіозні підручні Гавриш і чи здогадувалися офіційні особи Німеччини про те, хто представлятиме їхню державу в Україні.

По-третє, пільги у оподаткуванні та доступ до торгових квот Німеччини дозволили Гавриш заробити на експорті продукції українського агропромислового комплексу.

По-четверте, розміри та кадрове наповнення офісу Почесного консульства Німеччини у Харкові явно дисонує з його реальною практичною діяльністю. Десятки співробітників щодня ходять на роботу, витрачають ресурси, але замість результату цієї кипучої діяльності, щорічно можна зустріти згадку про почесного консула Тетяну Гавриш в якомусь прес-релізі, та й то на другорядних ролях і з чужого приводу. Очолюване Гавриш уже багато років почесне консульство: досі не має публічного представництва в інтернеті, не публікує звітів та відкритої статистики про свою роботу, не має якихось значних власних проектів. Сам собою напрошується висновок про те, що почесне консульство Німеччини використовується явно не за призначенням, а як прикриття для комерційної діяльності Гавриш.

По-п’яте, у своїй професійній діяльності Тетяна Гавриш давно вже не є звичайним адвокатом-консультантом у звичному розумінні цього слова. Усі знають про її корупційні зв’язки та зв’язки з криміналітетом, які вона використовує у своїй юридичній практиці та ретельно приховує. Нелегальні та напівлегальні фінансові схеми, зв’язки з криміналітетом, шахраями, продажними чиновниками, одіозними політиками, корупційні контракти з представниками влади різного рівня – ось тільки деякі факти із багатої на скандали біографії Тетяни Гавриш. Документи та докази цієї непристойної діяльності перебувають за зачиненими дверима Почесного консульства ФРН у Харкові.

Подібна інформація добре ховається від МЗС Німеччини, посадові особи якої не здогадуються про нюанси та особливості тіньової діяльності Тетяни Гавриш.