Чому аваковський слідчий з особливо важливих справ Дмитро Бут чистить інтернет

Чому аваковський слідчий з особливо важливих справ Дмитро Бут чистить інтернет

У травні 2020 року видання The Wall Street Journal опублікувало своє дослідження, згідно з яким у 2019-му Google видалив майже 80% із 240 мільйонів посилань у своєму пошуковому каталозі, які були відзначені як порушення авторських прав (для порівняння: за вісім років, з 2002 по 2010 рік, було оскаржено лише 100 тис. посилань із каталогу пошуковика).

Зараз за добу пошуковому гіганту в рамках американського Закону «Про авторське право в цифрову епоху» (DMCA) надходить близько мільйона скарг. Більшість із них – це скарги на звичайний піратський контент.

Але є інші. І ось серед цих інших засвітився начальник управління ДСУ Національної поліції України Дмитро Сергійович Бут. У Google йдуть скарги на те, що статті зі згадуванням його імені порушують авторські права. Подібних звернень лише від імені певної Настьони Макарової було подано близько 500 штук.

Дикувато звучить, але так і є. Насправді нічого дикого й дивного у цьому немає – просто таким чином Дмитро Бут намагається зачистити Інтернет від згадки свого імені у розслідуваннях скандалів, пов’язаних із ним. Додамо, що він аж ніяк не самотній у своїх спробах, але про це читайте тут: Українська організована злочинність та «забуття» в Google.

Поряд зі скаргами на порушення авторських прав Бут найняв людей, які застосовують іншу технологію – забивають мережу матеріалами із заголовками, в яких обов’язково є словосполучення «Дмитро Бут». Таким чином вони вискакують першими в пошуку, опускаючи небажані для Бута нижчі матеріали, на третю-четверту сторінки пошуковика, до яких рідко хто добирається. В результаті, звичайно, виходить марення:

Але результату досягнуто – ім’я справжнього Бута опустилося в пошуку нижче. Але цим справа не обмежується. Поряд із маренням про їжу та собак, висвічується маса хвалебних статей про «чесного і непідкупного» слідчого Дмитра Бута:

Особливо «доставляє» стаття у Вікіпедії про цього «чесного і непідкупного» поліцейського:

Прямо сльози розчулення. Щоправда, Вікіпедія ще хоч якось намагається відповідати стандартам, тому стаття про Бута позначається як така, що підлягає видаленню. Тому рекомендуємо ознайомитись із цим шедевром самостійно, поки його не видалили.

Не можемо відмовити собі в задоволенні та навести витяг з матеріалу під заголовком «Бут Дмитро Сергійович: слідчий, професіонал, патріот», розміщеного на ресурсі 0542.ua. Прочитання цього панегірика викликає справжнє естетичне захоплення:

Такі публікації розміщуються на додачу до спроб вичистити з пошукового каталогу Google посилання на матеріали про невідповідність способу життя Бута його доходів, вартість навчання його дочки в Англії, про кримінальну справу, де Дмитро Бут фігурував аж ніяк не слідчим.

Дочка Дмитра Бута, Олександра, навчається у британському коледжі Sherborne International College. Це похвально, та ось тільки рік навчання коштує 40575 фунтів стерлінгів. Нудити про те, що слідчий української Нацполіції не може собі дозволити такі витрати, ми не будемо – як каже українське прислів’я у таких випадках: «розумному – достатньо».

Щодо кримінальної справи, в якій Бут фігурує у незвичній для себе якості підозрюваного, то ще 22 лютого 2017 року після численних повідомлень у ЗМІ спеціалізована антикорупційна прокуратура відкрила кримінальне провадження за статтею про незаконне збагачення. Але вже у серпні скандальна справа була передана прокурорами для розслідування до Державної фіскальної служби, хоча підслідність цього злочину належить до компетенції НАБУ. Де воно й померло.

З цього приводу трохи обурювався тодішній нардеп Каплін, але на тому справа й закінчилася:

Все закінчилося двома Ухвалами, якими суддя Печерського суду Батрин відмовляє слідчому у проведенні позапланової документальної перевірки щодо Дмитра Бута щодо виконання податкового та валютного законодавства:

Хто хоче ознайомитися із зазначеними рішеннями – ось посилання. Читайте, доки Дмитро Бут не дістався і до держреєстрів і не почистив усе там. Жарт, звичайно, плоский, але ж у нашій країні в кожному жарті приховується частка жарту, на жаль.

Що ще чистить в Інтернеті Дмитро Бут? 2013 року силовики під його керівництвом опинилися в епіцентрі скандалу, втручатися в який довелося навіть особисто послу США в Україні Джону Теффту. Тоді податківці на чолі з Бутом провели обшуки у ресторані «Мандарин» на підставі підроблених рішень судів, вилучили документацію та заблокували роботу бізнесу.

Паралельно їм пропонувалося вирішити проблеми шляхом виплати податківцям «чайових» та «штрафних санкцій». Відбити атаку «Мандарину» тоді допоміг резонанс історії у ЗМІ та американський посол. Він прийшов на допомогу власнику розважального закладу, який мав громадянство США.

Після Євромайдану Дмитро Сергійович раптово став впливовою фігурою у слідчому управлінні главку МВС, йому доручалося керівництво гучними спецопераціями відомства Авакова.

Зауважимо, що найгучніші з цих історій поєднує не лише особистість колишнього маріупольського «важняка». А й те, що після гучних заяв про затримання корупціонерів, згодом ці справи вважали за краще зам’яти, і не доводити до логічного фіналу. Що дехто розцінює як банальний наїзд силовиків з метою отримання відступних.

Наприклад, у березні 2014 року Бут очолював слідчу групу, яка здійснювала скандальне затримання прямо на робочому місці тодішнього голови правління НАК «Нафтогаз України» Євгена Бакуліна. Інформуючи про це, Аваков тоді стверджував, що загальний розмір корупційних схем часів Бакуліна на держпідприємстві становив чотири мільярди доларів.

Бут, як один із керівників групи із затримання керівника «Нафтогазу», тоді також спілкувався з журналістами. Він стверджував, що в кабінеті Бакуліна було знайдено документи, що підтверджують причетність голови НАКу до корупційних схем з постачання газу, збитки від яких оцінюються в 1,4 мільярда гривень. Пізніше суд заарештував чиновника із заставою в 1,5 мільярда гривень, який згодом було зменшено до 10 мільйонів і Бакулін вийшов на волю.

Наприкінці березня 2015 року в компанії людей у формі Бут увійшов прямо на засідання уряду, привітався за руку з прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком і на очах чиновників, що збентежили, контролював, як голові ДСНС Сергію Бочковському та його заступнику Василю Стоєцькому оголосили про підозру в корупції, вивівши із приміщення вже у наручниках. Справа згодом розвалилася, а її фігуранти заявили про фальсифікації та відсудили у держави багатомільйонні компенсації за незаконний арешт та усунення від роботи.

Але це було згодом. А тоді, після затримання у прямому ефірі, біля керма ДСНС стали протеже Авакова. Спочатку це був Зорян Шкіряк, якого після скандалу із провальною евакуацією українців із Непалу змінив Микола Чечоткін.

Цікаво, що заступником голови ДСНС на деякий час також було призначено висуванця Радикальної партії Ляшка Олега Авер’янова. Цього підприємця, а також безпосередньо головного радикала Олега Ляшка, Бочковський звинувачував у тиску на нього з метою організації вигідних «ляшківцям» результатів тендеру на закупівлю пожежних машин.

Це лише кілька скандалів, пов’язаних з ім’ям Бута, які він, природно, намагається усілякими способами приховати. Частково йому це вдається. Щось видаляє Google за його фіктивними скаргами, щось «забивається» у пошуку дивними статтями з його ім’ям. Щось ще є:

Але поки що Бут не дістався до державних реєстрів. Тому варто зазирнути до його останньої декларації та подивитися, чи вніс він туди нарешті квартиру в елітному столичному комплексі «Новопечерські липки», про яку свого часу писала преса. У декларації за 2020 рік зазначено, що слідчий Національної поліції Дмитро Сергійович Бут обзавівся двома квартирами у столиці: у 2018 році у нього з’явилася житлова площа 91,2 метра та 113,4 метра. Чи розташовані ці квартири в «Новопечерських липках» – не вказано. Як і їхні ціни.

Але, як можна здогадатися з адреси реєстрації Дмитра Бута як адвоката (так, у нього є і адвокатське посвідчення), одна з квартир точно знаходиться у вказаному елітному житловому комплексі:

Вулиця Драгомирова – це саме «Новопечерські Липки». Ціни на квадратний метр там стартують від 3 тисяч доларів:

Яка з квартир – та, що менша, або та, що більша – знаходиться за адресою вулиця Драгомирова, 20, кв. 142, вже не має значення. Ні 270 тисяч доларів, ні 310 тисяч доларів офіцер поліції в нашій країні заробити не може. Може лише вкрасти.

Після цього поглиблюватися далі у декларацію немає особливого сенсу. Там є ще кілька гаражів у Києві та кілька земельних ділянок у елітних столичних передмістях. І колекція елітних годинників, які по вартості можна порівняти з квартирами Бута. І автопарк. І валізи готівки. І так далі, тощо.

Але перераховувати все це – марно трусити повітря: раз антикорупційні органи та внутрішня безпека поліції впритул не бачать такого кричущого дисонансу в доходах та рівні життя свого офіцера, то запитувати про те, коли він сяде, безглуздо.

Так, звісно, у декларації дотримана якась подібність пристойностей – зазначено, що дружина Бута, Ганна Олександрівна, є успішною бізнес-вумен і заробила в минулому році, наприклад, майже три мільйони гривень, але все це – фіговий листок, яким прикриваються українські топ -злодії від і так сліпої української Феміди.

Тож не варто й час витрачати на все це.

Ну і насамкінець, раз ми почали зі згадок прізвища Дмитра Бута в медіа. Ось справжня, не висмоктана з пальця, його репутація:

Висновок з усього цього простий – Дмитро Бут, якщо і є в чомусь професіоналом, то це сфера незаконного збагачення та хабарництва.

Микита Романенко

vlasti.info