Як Мінфін відроджує схеми Партії регіонів, прикриваючись президентом

Як Мінфін відроджує схеми Партії регіонів, прикриваючись президентом

У своїй перевиборчій програмі кандидат у президенти України Володимир Зеленський велику вагу приділяв забезпеченню українців якісним житлом на доступних умовах.

Здобувши упевнену перемогу на виборах-2019, новий глава держави поставив перед чиновниками чітке завдання: зробити іпотеку в Україні доступною для громадян, «щоб у молодих українських родин голова боліла лише від одного питання: що ж саме їм обрати – квартиру в місті чи заміський будиночок».

Тільки байдужий не підпишеться під цими словами президента, адже сотні тисяч українських сімей роками існують в орендному житлі без надії відчути щастя власного даху над головою. Допомогти їм – означає зробити доступною іпотеку, виділити гроші з бюджету держави на програми придбання житла людьми, які мають підстави сподіватися на підтримку держави.

Та чи всі механізми державної машини після вказівки президента запрацювали на досягнення визначеної цілі? На жаль, ні. Те, що насправді коїться зараз у цьому напрямку, інакше як аферою не назвеш, і ось чому.

Подив і перші підозри викликає вже те, що доручення глави держави створити механізм доступної іпотеки заходилося виконувати чомусь Міністерство фінансів. Де логіка в тому, що доступним житлом зайнялися не установи, яким це належить за профілем, а «головна бухгалтерія країни», яка має зовсім інші функції? Невже всі проблеми у державних фінансах уже вирішені, і у міністра Сергія Марченка з підлеглими з’явився вільний час для «факультативних занять»?

Причому діють чиновники від фінансів у дивний спосіб: буквально в останні дні 2020 року із підозрілим поспіхом Мінфін створює… нову державну інституцію в житловій сфері на додачу до тих, що вже існують, - приватне акціонерне товариство Українська фінансово-житлова компанія («Укрфінжитло»), 100 відсотками акцій якого володіє це міністерство.

У кого в руках гроші – той ними й розпоряджається: новій компанії тут же наповнили статутний капітал на 10 млн бюджетних гривень – на організацію роботи. А якщо відверто, то на виплату високої зарплатні керівництву структури, яка ще й працювати не почала. За дев’ять місяців уже можна б щось і народити, але «Укрфінжитло» не почало давати результат, що не заважає їй отримувати гроші платників податків і витрачати їх на забезпечення своєї «бурхливої», проте не помітної нікому діяльності. Іншими словами, проїдати наші податки і створювати вигляд роботи.

Із травня 2021 року в нашій державі діє закон про доступне житло. У ньому передбачено, серед інших пунктів, поглинання «Укрфінжитлом» Державної іпотечної установи (ДІУ) і погашення за кошти державного бюджету багатомільйонних боргів останньої. Що ж матимемо за фактом? «Укрфінжитлом» буде використано уже відпрацьований майже «покійною» ДІУ механізм надання житла в лізинг. Він передбачає таку схему: за бюджетні гроші купується квартира, а далі знов-таки з бюджету (тобто з наших податків) компенсуються відсотки за лізинговими платежами по ній тій же Державній іпотечній установі. Фактично держава з наших податків двічі сплачує за одну й ту ж квартиру. Чи ефективний цей механізм з точки зору державних інтересів?

Підемо далі. За згаданим законом, Мінфін має випустити облігації внутрішньої державної позики на 20 млрд грн (збільшивши на чималу суму державний борг України). На ці гроші мають придбати акції додаткової емісії «Укрфінжитла». Останнє, отримавши кошти, повинно почати втілювати в життя довгоочікувані програми для громадян. Це на папері. А в житті результат поки нульовий: ані злиття з ДІУ, ані випуску ОВГЗ, ані щасливих новоселів досі не видно. Втім, один результат є: «Укрфінжитло» за менш ніж встигло змінити керівника і вчасно виплачує собі незрозуміло за що зарплати. І головне – компанія почало дорогий ремонт у своєму офісі. Тож, як говорив «класик», «яких вам ще реформ (у житловій сфері) не вистачає»?

Чому ж так упевнено почуваються в «Укрфінжитлі»? Чи не тому, що знають можливості своїх «кураторів» ігнорувати навіть ті завдання, які поставив президент держави?

Куратором «Укрфінжитла» у Мінфіні є заступник міністра Юрій Драганчук. Це колишній мешканець славного Івано-Франківська, де, за дивним збігом обставин, починав трудову діяльність і нинішній керівник Української фінансово-житлової компанії Віктор Катренич. Більше того, подейкують, що Юрій Олегович із Віктором Павловичем – однокласники, чим може пояснюватися стрімке кар’єрне зростання колишнього приватного підприємця Катренича, який досі не мав жодного відношення ані до фінансів і банків, ані до житлової сфери.

Першою заступницею Катренича трудиться Людмила Шемелинець, яку злі язики називають кумою першого заступника міністра фінансів Дениса Улютіна. Останній відповідає в міністерстві за формування бюджету. А трудова біографія Людмили Миколаївни пов’язана з податковою службою, Держземагентством і відомою як найбільш корумпований державний орган країни недавно ліквідованою Державною архітектурно-будівельною інспекцією. Та найбільш цікаве відбувалося за часів роботи пані Шемелинець у 2014-2019 роках першим заступником голови Держгеокадастру – ще однієї структури із сумнівним шлейфом. Саме згадану чиновницю ЗМІ називали реальним куратором Держгеокадастру і «смотрящою» за українською землею від тогочасної влади. А ще раніше в її досьє можна знайти не менш цікаві записи: «регіонал», представник Віктора Януковича в судах, керівник виборчого штабу Партії регіонів, голова громадської приймальні Януковича… Та попри це Людмила Шемелинець не лише не потрапила під люстрацію, а й чудово почувається за всіх влад.

Ось така команда родичів, однокласників і їхніх кураторів від Мінфіну демонструє нульовий результат нової державної інституції, покликаної стати обличчям житлових реформ президента Зеленського. Чому ж міністр фінансів Сергій Марченко такий поблажливий до цієї групи діячів? І якою є справжня задача групи, що згуртувалася довкола Української фінансово-житлової компанії – «роздерибанити» бюджет за допомогою старих, ще регіоналами вживаних схем. Чи, може, підставити і дискредитувати главу держави?..