П’ять питань до голови державного космічного агентства

Збитковість державних підприємств для українських реалій – історія не нова. Більше половини з них десятиліттями працюють у «-». Причиною цьому є захмарні борги, неефективний менеджмент, застаріле обладнання і, звичайно, всюдисуща корупція і.т.д. …

У 2020 році було створено ціле Міністерство з питань стратегічних галузей і промисловості України. У підпорядкування якому віддали Державне космічне агентство (далі ДКАУ – ред). В свою чергу, структура має цілу низку конструкторських бюро, машино- та приладобудівних підприємств, а також інших досить закритих установ.

Так, за даними Project Marlin у 2020 році Державне космічне агентство відзвітувало про чисті сумарні збитки своїх дочірніх компаній у розмірі 810 млн грн. За останні півроку справи, ніби, трохи покращилися. І за 6 місяців 2021 року борги становлять трохи більше 130 мільйонів гривень.

Приблизно ж тоді, з півроку потому, ДКАУ отримало нового очільника. З лютого 2021 року керує космічним агентством – Тафтай Володимир Володимирович.

dqxikeidqxitkant

фото: Володимир Тафтай

Але у квітні цього року, Окружний адміністративний суд Києва зобов’язав Кабінет міністрів України провести повторний конкурс на посаду голови ДКАУ. Одна з вимог позову – визнати протиправним внесення очільником Мінстратегпрому Олегом Уруським подання КМУ про призначення Володимира Тафтая на посаду голови ДКА шляхом укладення з ним контракту.

Тож виходить, що ніякого конкурсу могло і не бути. З Володимиром Тафтаєм просто підписали контракт. Але згодом, вже у серпні цього року, його знову призначили керувати Державним космічним агентством. У ЗМІ писали, що Тафтай “переміг у конкурсі на посаду очільника ДКАУ”. Ймовірно, що угоду могли просто оновити.

Тож це перше питання до Володимира Тафтая: чи відбувався конкурс на посаду? І скільки було кандидатів?

Хоча ще у 2019 році Володимир Тафтай дійшов до фіналу конкурсу на посаду голови ДКАУ, де конкурував з колишнім керівником космічного агентства – Володимиром Усовим та з нинішнім міністром стратегічної промисловості – Олегом Уруським.

фото: Володимир Усов

(До слова, вищезгаданий екскерівник ДКАУ – Володимир Усов, погодився дати велике та відверте інтерв’ю щодо діяльності агентства, але ні в домовлений день, ні потім на зв’язок не вийшов).

Та повернімося до персони Володимира Тафтая. Його офіційна біографія досить лаконічна. Свою професійну діяльність розпочав він на “Південмаші”, на посаді економіста 2 категорії. Певний час працював у США. Набравшись досвіду за океаном, повернувся на рідний “Південмаш” і очолив управління інновацій та розвитку. Потім 6 років пропрацював менеджером з постачання на україно-бразильському підприємстві «Алькантара Циклон Спейс». Саме на тому, з приводу діяльності якого у Раді створили ТСК. А КБ “Південне” звинувачували у зриві контрактів щодо виготовлення замовлень для цього проекту та заподіянні збитків державі на мільйони доларів. Але це окрема тема для великого матеріалу. Хоча голова слідчої комісії – нардеп Сергій Тарута в ексклюзивному коментарі анонсував хід роботи ТСК.

“Буде спеціальна прес-конференція, ми вам розкажемо, було перше засідання, установче. Тому що наше завдання зробити аудит, куди зникли 2 мільярди доларів, ні одна програма ефективно не реалізована. З 33 підприємств залишилося 6 і ті знаходяться практично в критичному стані. І якщо ми хочемо, щоб країна наша була космічна, то треба все ж таки розібратися і унеможливити ті злочини, які по всій вірогідності є”.

Але обіцяного, як відомо, треба почекати. Адже прес-конференції і досі не було. Та й мова сьогодні дещо про інше, а точніше – іншого.

У 2016 році українсько-бразильський договір стосовно проекту “Циклон-4” було розірвано бразильською стороною в одноосібному порядку. А Володимир Тафтай повернувся на “Південний машинобудівний завод”, якщо точніше – став заступником директора з інновацій Павлоградського механічного заводу, який входить до складу ДП “ВО ПМЗ”. А наступного року розпочав кар’єру на керівних посадах у державному секторі. До вересня 2020 року працював начальником управління координації космічної діяльності департаменту стратегічного розвитку сектору оборони та безпеки Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, потім президентом з корпоративного управління на “Антонові”. І врешті-решт став головою ДКАУ.

Якщо зазирнути в декларацію Володимира Тафтая, то знайти там можна нерухомість переважно у Дніпропетровській області. Кілька земельних ділянок у Новоолександрівці, які належать як Володимиру Тафтаю, так і його дружині – Курячій Наталії Євгенівні. Більшість цього майна придбана ще у 2005-2010 рр., але є свіжіші покупки нерухомості у декларації.

Зокрема, зазначена там квартира на 78 квадратів у Києві, Згідно з документом користується нею дружина – Куряча Наталія Євгенівна.

Та, щоправда, належить вона Тафтаю Володимиру Григоровичу, ймовірно, батьку голови ДКАУ. Право власності на цю нерухомість він набув ще у жовтні 2019 року.

фото: скрін з реєстру речових прав на нерухоме майно

Якщо познайомитися з Володимиром Григоровичем ближче, то можна зрозуміти, звідки він міг взяти кошти на квадратні метри у столиці.

Працює Володимир Григорович настроювачем інструментів у Дніпровській дитячій музичній школі №12.

А трикімнатні квартири у цій “сталінці“ коштують недешево. Близько 1 500 $/м².

фото з сайту продажу нерухомості

фото: будинок за адресою вул. Сім’ї Хохлових, 6

І це не єдина нерухомість, яка нещодавно з’явилася у Володимира Горигоровича Тафтая минулого року. Він став власником будинку на 94 квадратні метри у місті Підгорне, неподалік Дніпра. І обзавівся 10-ма сотками навколо нього.

фото: скрін з реєстру речових прав на нерухоме майно

Цілком ймовірно, що налаштовувачі інструментів у дніпровських музичних школах заробляють досить непогано. Або ж тут має місце типова для українських високопосадовців практика, коли чиновник сам голий-босий, а найближчі родичі купують нерухомість, автівки та інше майно, яке потрібно декларувати, але не набувати права власності на нього.

Це третє та четверте питання до голови ДКАУ: чи насправді його батько працює налаштовувачем інструментів у музичній школі та за які гроші придбав недешеву нерухомість?

До речі, про родичів. Дружина Володимира Тафтая – Куряча Наталія Євгенівна є серед числа засновників дніпровської компанії ТОВ “Спецмонтажсервіс” . Вона володіє 20% частки в статутному капіталі цієї “товки”. У тендерах вони брали участь досить давно. Найприбутковішим роком був 2012.

фото: скрін з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань

Та цікаві не стільки доходи компанії, скільки замовлення, яке вони виконували і, власне, для чого. Як зазначено у документі вище, компанія дружини нинішнього голови ДКАУ – ТОВ “Спецбудмонтаж”, надала послуг на 2,5 млн грн для обладнання ракети-носія “Циклон-4”. Цікаво, що у той час Володимир Тафтай якраз працював на українсько-бразильському підприємстві «Алькантара Циклон Спейс», менеджером з постачання. Це так, до слова.

І це п’яте питання до Володимира Тафтая: чи мав він вплив на тендерні процедури у 2012 щодо премог у них компанії “Спецбудмонтаж”?

З іншою компанією, де засновницею є Наталія Куряча жодних гучних згадок ані в пресі, ані в тендерній інформації – знайти неможливо.

Але вдалося знайти дещо інші обурливі факти щодо діяльності дочірніх компаній Державного космічного агентства України. Попри 7 рік війни з РФ державні підприємства з орбіти ДКАУ продовжують закуповувати сировину у країни-агресора. Але про це у наступному матеріалі…

bulava.info