Тимур Турлов – "фунт" піраміди Freedom Holding та банку-пральні Freedom Finance

Дискусію, яка вже давно ведеться між тими, хто вважає, що Тимур Турлов – банальний аферист, а його Freedom Holding – піраміда, і тими, хто, навпаки, впевнений, що Турлов – сучасний інвестиційний геній, скоро обіцяють вирішити фінансові органи США. А ми ж поки що спробуємо зрозуміти, хто ж такий Тимур Русланович Турлов.

Прихильники першої думки наводять дуже резонні аргументи. Його банк Freedom Finance зареєстровано як товариство з обмеженою відповідальністю Банк "Фрідом Фінанс" (ТОВ "ФФІН Банк") за адресою місто Москва, вулиця Каретний ряд, будинок 5/10, будівля 2.

Як видно зі структури власників, Турлов контролює свій банк через прокладку Freedom Holding Corp., зареєстровану в Белізі:

Що саме собою вже досить красномовно підтверджує версію про піраміду. Ще один аргумент на її користь – так званий lock-up період (час, коли не можна продавати акції) у Freedom Holding він становить 93 дні. Інвестор, який вклав гроші у Freedom Finance, на 93 дні позбавляється права розпоряджатися ними. Без його відома або згоди співробітники банку можуть робити з ними все, що заманеться, причому не те що без будь-якого контролю з боку вкладника, а навіть не повідомляючи його про всі операції, що проводяться з його грошима. Як казали стародавні – «розумному достатньо».

Втім, про все написано неодноразово та багато. Діяльність Тимура Турлова досліджували у всіх країнах, де він її веде – у Росії, Україні, Казахстані, Киргизстані, Узбекистані, США. Найбільш ємно і доступно всі ознаки піраміди викладені тут: Турлов Тимур Русланович та його грандіозна афера Фрідом Фінанс. Рекомендуємо.

Противники цієї версії інтерпретують усі ці аргументи зовсім по-іншому, стверджуючи, що Freedom Finance – найуспішніший проект, який дає можливість заробити будь-якій людині, а сам Тимур Турлов – фінансовий геній ХХІ століття. Сам Турлов це підтверджує у численних іміджевих інтерв’ю та замовних матеріалах:

На некритичну людину, яка ще з часів Льоні Голубкова вірить у можливість розбагатіти нахаляву, це справляє сильне враження. Втім, про це теж писали, посилаємо цікавих сюди: Чим закінчиться для Тимура Турлова розслідування діяльності його піраміди Freedom Finance, розпочате у США.

Але за всіма цими баталіями якось випадають з уваги та нівелюються кілька суттєвих моментів. Незрозуміло, звідки він взагалі з’явився як «мільярдер і інвестор» - те, що Турлов про себе розповідає сам, звичайно, цікаво, але назвати цю інформацію достовірною не повертається мова. Тому що це суцільні легенди та нестиковки.

Наприклад, у пресі його часто називають мільярдером:

Хоча це трохи неправильно, скажімо так, інтерпретована інформація. Насправді це не Турлов мільярдер, це Freedom Holding має капіталізацію у три мільярди доларів.

Теоретично це те саме. Але практично немає: якщо Тимур Турлов вирішить продати свої 72,56% акцій, які коштують понад два мільярди доларів, він отримає за них копійки.

Справа в тому, що такий продаж просто обрушить Freedom Holding і її акції, які зараз коштують три мільярди, перетворяться на пилюку. Це не тільки тому, що Freedom Holding – піраміда. Так діє біржа – різкий викид на ринок подібного пакету акцій будь-якої корпорації перетворює її на банкрута.

Тож чутки щодо мільярдного статку Тимура Турлова «трохи перебільшені». Крім того, думка про те, що у Тимура Руслановича все далеко не так райдужно з фінансами, підтверджує і він сам, хай і несвідомо. Справа в тому, що, як неодноразово говорив сам Турлов в інтерв’ю, так і писали у матеріалах про нього, пан власник контрольного пакету акцій інвестиційної компанії Freedom Holding та банку Freedom Finance працює генеральним директором у своїй інвесткомпанії. І отримує як зарплату 120 000 доларів на рік.

Так, для небагатих росіян, українців, казахів, киргизів та узбеків це величезні гроші. Але для США, де зареєстрована Freedom Holding і де більшу частину часу проводить її керівник – це рівень оплати середнього лікаря або юриста-початківця. Топ-менеджмент корпорацій із мільярдними пакетами акцій, а такою є Freedom Holding, отримують винагороду від мільйона доларів.

Можна, звичайно, списати цю нестиковку на скромність Тимура Руслановича, та не вийде – це США, там кожен отримує стільки, скільки він коштує. Тож висновок простий – коштує Тимур Турлов аж ніяк не мільярди.

Зрештою, участь Тимура Турлова у «шоу мільйонерів» та коучинг – це взагалі днище для шановного голови. Проте саме це має місце. Подивитись на Турлова, що танцює, не дуже складно. Прийде, звичайно, послухати марення про вічне зростання і «залучення багатства», але справа того варта:

Але це висновок тягне за собою інші. Чому інвестиційна корпорація з мільярдними оборотами витрачає на свого керівника у рази менше, ніж на банальний піар?

Відповідь проста: Турлов - проста ширма. Вивіска. Зіц-голова. Фунт. Професія якого за всіх режимів – сидіти. І робить він те, що накажуть: треба брати участь у дурному ток-шоу – бере участь, треба виступити в ролі коуча – виступить, треба піти на «шоу мільйонерів» – піде. Тому що робота така – зображати мільярдера.

Хто ж справжній бенефіціар цього мільярдера?

Достовірну відповідь дати важко. Тому що докопатися до витоків піраміди, якою керує Турлов, дуже складно. До того ж у кожній із країн, у яких веде свою діяльність Тимур Турлов, виринають свої «кадри», які претендують на звання справжнього господаря Тимура Руслановича.

Втім, задля справедливості треба сказати, що за роки діяльності на нелегкій ниві побудови пірамід Турлов теж набрався і досвіду і ваги, і вже точно не є зіц-головою в первинному розумінні цього слова – Тимур Русланович бере активну участь у діяльності обох «фрідомів» - інвестиційної компанії Freedom Holding та банку Freedom Finance.

Що стосується можливих справжніх власників цього добра, то серед таких називають росіянина, ексглаву ПАТ «Россеті» Павла Лівінського. Нині Павло Анатолійович – Директор Департаменту енергетики Апарату Уряду Російської Федерації. Лівінський, будучи спадковим корупціонером і гаманцем кількох олігархів, зумів заробити на чорному майнінгу понад півмільярда доларів. По суті, Павлу Лівінському вдалося налагодити майнінг на всіх об’єктах ПАТ «Россеті» із казенною електроенергією. Для такої країни як Росія – це несусвітні потужності. Але гроші треба було якось вивести та десь сховати. І тут і став у нагоді банк Тимура Турлова Freedom Finance, надійно захований у белізькому офшорі. Як і на яких умовах домовилися Турлов та Лівінський – невідомо. І чи справді саме Лівінський є справжнім власником підприємств Турлова – теж.

Також серед тих, хто може бути причетний до зародження Freedom Finance, називають скандального бізнесмена Володимира Нефьодова, який був найбільшим акціонером одного з найстаріших російських брокерів – «Церих Кепітал Менеджмент». Його Freedom Holding купила влітку 2020 року.

Втім, подейкують, що свої щупальця Турлов закинув туди набагато раніше, майже одразу після свого виходу на російський ринок у 2011 році. 2012 року з «Церихом» сталися серйозні неприємності. Там пройшли серйозні обшуки, його запідозрили в незаконному переведенні в готівку коштів, до якого могли бути причетні навіть високопоставлені російські чиновники. Наприклад, Олег Хорохордін, нинішній глава Республіки Алтай, а тоді – співробітник Адміністрації Президента. Щодо участі у схемах Нефьодова, то багато хто стверджує, що він діяв у змові з Турловим.

Що стосується Казахстану, то серед тих, хто користується послугами Турлова, називають Булата Утемуратова (АТ «Банк Kassa Nova») і корупціонера Мухтара Аблязова. Враховуючи те, що Утемуратов був запідозрений у незаконних фінансових операціях спільно з Аблязовим, можна припустити, що Утемуратов сам знайшов Турлова, побачивши у ньому нові можливості для відмивання і приховування коштів.

Роль Тимура Турлова у всій структурі Freedom Finance – прикриття казахстанської «еліти», яка виводить гроші за кордон під винятково достовірним видом інвестицій. Це добре помітно за призначенням на посаду голови правління Freedom Holding Corp. (FRHC). У Казахстані також багато хто впевнений, що Турлов просто замінив фактичного господаря фірми.

Щодо інших країн та прізвищ, то за останні півтора року ТОВ «Банк Freedom Finance» легалізував кілька сотень мільйонів доларів для таких одіозних осіб як Сергій Кацуба, Павло Фукс, Маргулан Сейсембаєв, Сауат Мінбаєв, Андрій Біржин, Аскар Мамін та цілого ряду інших.

І вони можуть претендувати на почесне звання справжнього бенефіціара Турлова. Іноді декого, як і у випадку з Лівінським, так і називають. Втім, ми дозволимо собі висловити сумнів – можливо, серед цих прізвищ є той, хто породив Freedom Holding та його «власника» Тимура Турлова. Але достовірних відомостей, які дають з упевненістю сказати, хто саме є справжнім власником «мільярдера» Тимура Турлова, поки що, на жаль, немає.

Втім, над Тимуром Руслановичем відтоді згущуються хмари. І найнеприємніше – не в Росії чи Казахстані, а у Сполучених Штатах Америки, де за нього взялася Комісія з цінних паперів та бірж США (The United States Securities and Exchange Commission). Так що цілком можливо, що в обмін на невеликий термін йому таки доведеться розповісти всі таємниці своєї піраміди Freedom Holding Corp., заодно розкривши деталі пральні для корупціонерів - банку Freedom Finance.