“Заслужені” енергетики України. Хто довів галузь до повного колапсу?

Здається, тільки дуже ледачі експерти ще не висловилися про невідворотність віялових відключень електроенергії в Україні. Чекати їх залишилося зовсім недовго – за різними оцінками, кризовий момент може настати у січні або лютому наступного року, залежно від того, наскільки низькою буде температура повітря у зазначені зимові місяці, і, відповідно, від того, наскільки швидко закінчаться запаси вугілля на українських ТЕС/ТЕЦ. Цифри, наведені нижче, більш ніж красномовно і цілком невблаганно свідчать, що енергетична галузь країни знаходиться в стані повного і остаточно колапсу.

І, що найбільш сумно, люди, чия наполеглива і цілеспрямована підривна діяльність призвела до цієї безпрецедентної кризи, продовжують обіймати високі посади у енергосекторі і успішно продовжують вести країну у прірву.

Отже, криза неминуча, і це підтверджує, зокрема, і лист, скерований Службою безпеки України на адресу Кабінету міністрів, де чорним по білому викладено все те, про що впродовж усього попереднього року попереджали експерти і журналісти-розслідувачі.

У ході контррозвідувальної діяльності щодо об’єктів критичної інфраструктури СБУ оприлюднила дані, які чітко вказують, що чи не вперше з часу здобуття Україною незалежності існує реальна небезпека припинення теплопостачання для населення.

Зокрема, станом на 01.12.2021 на складах України знаходилося 486,2 тис. тонн вугілля при плановому накопиченні у 2 632,7 тис. тонн. А це не вдвічі і навіть не втричі менше необхідного обсягу. Крім того, катастрофічна ситуація склалась у енергогенеруючих підприємств щодо заборгованості за поставки природного газу. Ця цифра по-справжньому вражає. Вдумайтеся, йдеться про 70 мільярдів гривень! Така астрономічна за своїми розмірами заборгованість є причиною того, що більшість (якщо не всі) теплогенеруючих підприємств в умовах боргової ями просто не здатні вчасно проводити у себе на потужностях належний плановий ремонт і роботи із заміни обладнання, що додатково підвищує ризик виникнення аварійних відключень.

Простіше кажучи, за висновками СБУ, країну вже цієї зими чекає енергетичний апокаліпсис.

У такій ситуації хочеться міцно потиснути руку чинному міністру енергетики України Герману Галущенку. Справжній кризовий менеджер, як його перед призначенням називали у Кабміні, впорався зі своєю задачею “на відмінно”. Спершу поклав на лопатки цілком успішну і прибуткову державну компанію “Енергоатом”, а згодом зробив контрольний постріл у голову всій енергетичній галузі країни. І це, на жаль для всіх нас, зовсім не метафора.

Достатньо лише пригадати, що писали українські ЗМІ про діяльність Германа Галущенка на посаді заступника президента компанії «Енергоатом», про його корупційні схеми всередині компанії і про зв’язки з російською агентурою, зокрема, з Андрієм Деркачем – людиною, яка потрапила під санкції за лобіювання інтересів Кремля в Україні.

Чого тільки варта історія з будівництвом Центрального сховища відпрацьованого ядерного палива, яке через корупційні схеми вищих посадових осіб «Енергоатому», таких як Галущенко і його вірний соратник Олег Бояринцев, так і не змогло запрацювати відповідно до проєктної потужності та у визначені строки. А цей об’єкт становив особливу важливість державного значення і стратегічну цінність для енергетичної безпеки країни. Про багатомільярдні борги НАЕК «Енергоатом», які були накопичені всього за рік діяльності Котіна, Галущенка, Бояринцева та інших ставлеників Деркача на керівних посадах компанії, годі й говорити.

За подібні дії у розвинених і менш лояльних до корупції державах така діяльність, без сумніву, кваліфікувалась би як державна зрада, але в українських реаліях винні у мільярдних збитках і численних управлінських провалах люди отримують міністерські портфелі і досі зберігають контроль над стратегічними галузями економіки.

Підтвердженням цьому слугують результати перевірки ДП НАЕК «Енергоатом», проведеної Державною аудиторською службою України, подані на розгляд Ради з національної безпеки та оборони. За результатами ревізії, відповідно до акту, датованого 13 жовтня 2021 року, під час планової ревізії встановлено численні факти фінансових порушень. Загальна сума втрат, яких зазнала держава, по-справжньому вражаюча! За період з квітня 2020 року це майже 6 мільярдів гривень.

При цьому всі головні дійові особи цих вражаючих махінацій – такі як виконавчий директор з персоналу Олег Бояринцев, радник Ігор Миронюк і багато інших – досі на своїх посадах і контролюють всі можливі фінансові потоки підприємства.

Власне, давно вже ні для кого не секрет, до кого потрібно звертатися у разі, якщо у вас виникли якісь питання фінансового характеру у взаємодії з НАЕК. Так само загальновідомий і прейскурант на такі послуги. Простіше кажучи, кожен знає, що за 15-20% від суми вирішується будь-яке фінансове питання щодо НАЕК, а контакти потрібних людей вам можуть підказати просто на прохідній. От настільки відкрито і нахабно ведуться справи на цьому колись успішному і солідному держпідприємстві.

Найприкріше в нашій ситуації, що режим тотальної корупції позначився не тільки на фінансових справах ДП НАЕК “Енергоатом”, але й на технологічній спроможності українських АЕС працювати у нормальному штатному режимі. Так, із заходів комплексної програми підвищення безпеки енергоблоків на 2021 рік станом на кінець року виконано не більше 60%. Додайте сюди ріст кредиторської заборгованості, який за період з січня 2020 по вересень 2021 року зріс на 322%. І стане очевидним, що про надійні поставки обладнання і запчастин на АЕС і їх своєчасну заміну вже не йдеться.

Звідси і підвищений ризик виникнення тих чи інших аварійних ситуацій. Їх просто не може не трапитися в умовах режиму тотальної корупції, яку на підприємстві, за мовчазної згоди Петра Котіна, встановили Бояринцев з компанією. І кожен, хто працює у НАЕК, є або частиною цієї глобальної корупційної схеми, або потрапляє у категорію негодних. І якщо перших в обмін на лояльність активно покривають, то іншим створюють додаткові труднощі у вигляді, наприклад, затримок з постачанням обладнання чи штучно створюються будь-які інші позаштатні ситуації для якнайшвидшої кадрової зачистки поля і заповнення вакансій на “своїх”, так би мовити, особисто відданих.

Яскравим прикладом цьому слугує, скажімо, робота пресслужби ДП НАЕК «Енергоатом», яка активно замовчує кількість і наслідки аварійних ситуацій, що останнім часом почастішали на українських АЕС. Так, на сайті компанії «Енергоатом» ви не знайдете інформації щодо смертельного випадку з працівником та електричного пошкодження трансформатора струму з подальшим його загорянням на ЮУАЕС; відмови важливого для безпеки АЕС обладнання при виконанні пускових операцій у ППР-2021 енергоблоку №6 ЗАЕС; травмування працівника ВП «Атомпроектінжиніринг» під час виконання робіт на обладнанні Holtec на ХАЕС і багатьох інших досить небезпечних випадків. Натомість активно вихваляються успіхи керівництва збанкрутілої компанії.

Єдиний і унікальний випадок, коли офіційний сайт НАЕК повідомив про подію, яку з натяжкою можна вважати аварійною, стосується малозначущої події на РАЕС, де під час транспортування трансформатора було незначно пошкоджену балку технологічної естакади. Причому внаслідок цієї пригоди не сталося ні пошкодження трубопроводів та кабельних зв’язків, що прокладені по естакаді, ні будь-якого впливу на роботу енергоблоків, а роботи взагалі виконували навіть не працівники РАЕС, а, власне, спеціалісти ДП «Енергоатом».

Цікаво, що по цьому випадку керівництво НАЕК “Енергоатом”, зокрема, президент компанії Петро Котін своїм підписом розпорядився розпочати розслідування і відразу заявив про притягнення до дисциплінарної відповідальності винних з числа керівництва РАЕС, а у всіх вищеописаних ситуаціях жодної навіть трохи подібної за суворою тональністю публічної заяви зроблено не було.

Показово, що, до прикладу, на ЗАЕС в 2021 році трапилося одинадцять позаштатних подій; на ЮУАЕС таких подій було відразу дванадцять; ще чотири – на ХАЕС. І по жодній ми не знайшли настільки ж суворої і оперативної реакції від керівництва НАЕК “Енергоатом”, як, власне, і докладної інформації про ці пригоди на офіційному сайті компанії.

Але повернемося до кадрової політики НАЕК, яку курує вже згаданий Олег Бояринцев. Справа тут не тільки і не стільки в отриманні корупційних надприбутків, скільки в отриманні повного контролю над всіма ланками і підрозділами компанії. Бабло – це, скоріше, приємний супутній бонус. Головне завдання угруповання “Бояринцев-Галущенко-Деркач” – мати можливість впливати загалом на стан справ в українській енергетиці. І момент істини, схоже, настав чи, вірніше, настане в січні-лютому наступного року, коли всі ми відчуємо на собі, що означає дефіцит електроенергії та енергоресурсів. Україна опиниться перед складним вибором – замерзати у темряві чи погодитися на експорт електроенергії з Росії та Білорусі, а ціною такого розвитку подій будуть обов’язково політичні поступки. І якщо ризик отримати пекельні санкції з боку США і ЄС все ж зупинив російські танки на наших кордонах, то енергетичний шантаж може остаточно покласти край спробам України захистити свій власний суверенітет. Чи не про це попереджає Кабмін і РНБО Служба безпеки України?

Чи не для цього Деркач, Галущенко, Бояринцев наводнюють всі структури «Енергоатому» своїми людьми? Станом на зараз на ключові посади було призначено десятки людей з російським громадянством чи російським походженням, тобто людей, безпосередньо пов’язаних з державою-агресором, які реально можуть бути агентами ФСБ.

З останніх таких призначень – Дмитро Жирков, якого призначили у ранзі радника на одну з українських АЕС. «Смотрящій» від Бояринцева, за нашою інсайдерською інформацією, має російський паспорт, є уродженцем міста Єкатеринбург Свердловської області, до 2020 року займався бізнесом і несподівано для всіх зробив карколомний кар’єрний стрибок у компанії «Енергоатом», обійнявши посаду заступника генерального директора однієї з атомних станцій і зайнявся її закупівлями. Згідно останньої поданої декларації, зберігає 370 тис. долл. США готівкою (які не вказувались під час подання декларації кандидата на посаду від 23.01.2020).

І ще одне подібне і зовсім свіже призначення від 20 грудня цього року. Виконуючим обов’язки першого заступника директора ДП “СхідГЗК” призначено Ігоря Яговдика. Куди більш одіозного персонажа знайти було напевно важко. Голова Сумської державної адміністрації в часи Януковича (2013—2014 рр.), перед тим заступник міністра Ради Міністрів Автономної Республіки Крим (2011—2012 рр.), помічник народного депутата України Павла Бурлакова – колаборанта, який перейшов на бік російських окупантів. Зараз Бурлаков є заступником голови Севастопольського відділення партії «Єдина Росія» в складі тимчасової окупаційної влади РФ в Криму, а його колишній помічник за дивним збігом обставин опиняється на одній з ключових посад у структурах НАЕК “Енергоатом”.

Тенденція, за якою головний кадровик НАЕК «Енергоатом» Бояринцев підбирає людей, думаємо, зрозуміла. І щодо «Енергоатому», ми переконані, СБУ ще проведе пріскіпливу перевірку і озвучить своє бачення процесів, що відбуваються у компанії, та оприлюднить реальні факти.

Єдине, про що хотілося б просити спецслужби – якнайшвидше втрутитись в ситуацію, адже часу критично мало і розрахунок іде навіть не на дні, а на години. Енергетичний колапс в країні може призвести до непоправних наслідків, до виникнення надзвичайних ситуацій технгенного характеру, зростання соціальної напруги серед населення, дискредитації органів державної влади.

Служба безпеки України, сподіваємось, не допустить, щоб цей сумний для України сценарій став невідворотним, негайно розпочавши розслідування за фактом державної зради, а наведені факти корупційних дій, вчинені згаданими у розслідуванні особами, мають якнайшвидше стати предметом окремого розслідування з боку ДБР і НАБУ.

Якщо не вжити рішучих польових кроків, від колись потужної енергетичної галузі лишиться лише туманний спогад, а Україна назавжди опиниться у енергетичному полоні Російської Федерації та її сателітів. В будь-якому разі громадськості потрібно добре запам’ятати в обличчя фігурантів цього журналіського розслідування, вони точно увійдуть в історії України як колаборанти країни-агресора, диверсанти і люди, які знищили українську енергетику, зокрема й атомну.

informator.press